- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Модуль 1 елементи лінііної алгебри
- •Матриці і визначники
- •Системи лінійних рівнянь
- •Елементи векторної алгебри
- •Пряма на площині
- •М одуль 2 вступ в математичниі аналіз
- •2.1. Розкриття невизначеностей, I і II визначні границі
- •2.3. Застосування похідних для дослідження функцій
- •2.2. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •Графік функції називається опуклим на інтервалі , якщо він розташований нижче дотичної, проведеної до графіка функції в будь-якій точці цього інтервалу (рис. 2.3.1).
- •Модуль 3 інтегральне числення функції однієї змінної
- •3.1. Основні методи інтегрування
- •Приклад 3.1.15. Обчислити .
- •Розглянемо поняття визначеного інтеграла.
- •Основні властивості визначеного інтеграла
- •3.2. Невласні інтеграли
- •Модуль 4 диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1. Розв’язання диференціальних рівнянь
- •4.2. Числові ряди
- •4.3. Степеневі ряди
- •Контрольна робота Модуль 1. Елементи лінійної алгебри
- •Модуль 2. Вступ в математичний аналіз
- •Модуль 3. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Модуль 4. Диференціальні рівняння. Ряди
- •Література
Пряма на площині
Розглянемо основні формули аналітичної геометрії.
Якщо
на площині задані дві точки
і
,
то відстань
між
ними знаходиться за формулою
|
(1.4.1) |
Напрямок
відрізка
визначається кутом нахилу цього відрізка
до осі абсцис. Кут
,
утворений відрізком
з додатнім напрямком осі
,
виражається через координати кінців
відрізка за формулою
|
(1.4.2) |
Якщо
точка
лежить на прямою, що проходить через
точки
і
,
і дане відношення
,
у якому точка
ділить відрізок
,
то координати точки
визначаються такими формулами:
|
(1.4.3) |
Зокрема, якщо точка – середина відрізка , то:
|
(1.4.4) |
Якщо
задано координати трьох вершин трикутника
,
і
,
то площа трикутника визначається за
формулою:
|
(1.4.5) |
причому
знак перед визначником вибирається
залежно від знака самого визначника
так, щоб число
було додатнім.
Приклад
1.4.1.
На осі ординат знайти точку, що знаходиться
від точки
на відстані 5 одиниць.
Розв’язання.
Якщо точка лежить на осі ординат, то її
абсциса дорівнює нулю, тобто точка має
координати
.
Визначимо відстань між точками
і
за формулою (1.4.1)
.
За умовою задачі,
,
звідси
і
,
,
.
Отже,
існують дві точки
і
,
що знаходяться на відстані 5 одиниць
від точки
.
Приклад
1.4.2.
Який кут утворює із віссю
пряма, що проходить через точки
і
.
Розв’язання.
Визначимо тангенс кута, під яким відрізок
нахилений до осі
за формулою (1.4.2):
.
Ця формула вірна при будь-якому
розташуванні точок
і
.
Таким чином,
.
Кут
відлічується від осі
проти годинникової стрілки.
Приклад
1.4.3.
Дано три вершини паралелограма
,
і
.
Знайти четверту вершину
,
протилежну вершині
.
Розв’язання.
Відомо, що діагоналі паралелограма в
точці перетину діляться навпіл. Тому
координати точки
– перетину діагоналей знайдемо як
координати середини відрізка
за формулою (1.4.4):
;
;
.
Знаючи
координати точки
– середини діагоналі
і координати одного з її кінців
,
визначимо координати вершини
паралелограма:
;
;
;
.
Отже,
вершина
.
Приклад
1.4.4.
Пряма проходить через точки
і
.
На цій прямою визначити точку, абсциса
якої дорівнює 3.
Розв’язання.
Точка
лежить на прямою
і ділить відрізок
у відношенні
.
Знаючи абсцису
точки
,
знайдемо
і ординату цієї точки за формулою
(1.4.3):
або
,
тоді
.
Отже,
.
Приклад
1.4.5.
Визначити площу паралелограма, трьома
вершинами якого є точки
,
і
.
Розв’язання.
Площа паралелограма дорівнює подвоєній
площі трикутника
(формула (1.4.5)):
,
де
од.кв.
Звідси,
од.кв.
У прямокутних координатах рівняння прямої на площині задається в одному з таких видів:
1. Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно заданому вектору,
|
(1.4.6) |
де
– вектор, перпендикулярний прямою;
– задана точка.
2. Загальне рівняння прямої
|
(1.4.7) |
3. Рівняння прямої, що проходить через точку в заданому напрямку,
|
(1.4.8) |
де
– задана точка;
– кутовий коефіцієнт прямої, тобто
тангенс кута, що утворює пряма з додатнім
напрямком осі
.
4.
Рівняння
прямої, що проходить через дві дані
точки
і
,
|
(1.4.9) |
5. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
|
(1.4.10) |
де
– кутовий коефіцієнт прямої;
– величина відрізка, що відтинається
прямою на осі ординат.
6. Рівняння прямої у відрізках на осях
|
(1.4.11) |
де
і
- величини відрізків, які пряма відтинає
на осях координат.
Знаючи рівняння прямих або точки на них, можна знайти:
Кутовий коефіцієнт прямої
або
.(1.4.12)
Кут між прямими
або
.(1.4.13)
Умови паралельності двох прямих
або
.(1.4.14)
Умови паралельності прямих
або
.(1.4.15)
Відстань від точки до прямої
|
(1.4.16) |
Приклад
1.4.6.
Знайти пряму, що проходить через точки
і
.
Розв’язання. Рівняння прямої за формулою (1.4.9) має вигляд
або
.
Приклад
1.4.7.
Знайти рівняння прямої, що проходить
через точку
під кутом
до осі абсцис.
Розв’язання.
Пряма визначена точкою і напрям, де
.
Шукане рівняння за формулою (1.4.8) буде
або
.
Приклад
1.4.8.
Знайти рівняння прямої, що проходить
через точку перетину прямих
і
і точку
.
Розв’язання. Знайдемо точку перетину даних прямих, вирішивши систему рівнянь
,
.
Точка
перетину прямих
.
Рівняння прямої, що проходить через дві
точки
і
,
за формулою (1.4.9) буде виглядати так:
або
,
звідки одержимо загальний рівняння шуканої прямої за формулою (1.4.7)
.
Приклад
1.4.9.
Знайти рівняння прямої, що проходить
через точку
перпендикулярно вектору
.
Розв’язання.
Так як пряма проходить через точку
перпендикулярно вектору
,
то скористаємося рівнянням (1.4.6),
підставивши в нього:
,
,
,
.
У результаті одержимо
або
.
Це рівняння прямої є загальним (формула 1.4.7).
Приклад
1.4.10.
Знайти рівняння прямої, що проходить
через точку
на відстані від початку координат 5
одиниць масштабу.
Розв’язання.
Рівняння шуканої прямої запишемо у
вигляді (1.4.8), підставивши замість
,
координати заданої точки. Отримане
рівняння
приведемо до загального виду (1.4.7):
.
Початок
координат
перебуває на відстані 5 одиниць від цієї
прямої. Використовуючи формулу (1.4.16),
одержимо рівняння для визначення
коефіцієнта
:
,
звідки
.
Після зведення у квадрат обох частин
цього рівняння одержимо
,
звідки
.
Отже, шукане рівняння запишеться так:
або
.

.
,
.
.