Методичні рекомендації
При організації навчання вправам самостраховки необхідно дотримуватись наступних вимог.
Вивчення вправ починати з перших днів занять.
Вправи вивчаються спочатку прості і легкі, потім вони ускладнюються. Ускладнення вправ відбувається при зміні напрямку, кута приземлення, висоти польоту, швидкості виконання, траєкторії і форми руху в польоті (прямолінійна, обертальна), кількості виконавців (без партнера, з партнером) і т.д.
Вивчення відбувається в наступній послідовності: спочатку вивчаються кінцеве положення борця (групування), потім здійснюється перехід у кінцеве положення борця (групування), потім здійснюється перехід у кінцеве положення з мінімальної висоти. Поступово висота падіння збільшується. Змінюється напрямок падіння і величина обертання тіла в польоті. Змінюється кут приземлення з гострого до прямого (направлення руху стосовно килима). Насамкінець вивчаються способи падіння з партнером.
Збільшувати труднощі виконання можна тільки після засвоєння більш простої і легкої вправи.
Підвищення висоти у виконанні вправи може викликати у початківців почуття страху, якого вони не можуть перебороти. У цьому випадку страх можна знизити, поклавши на місце приземлення м'які поролонові мати. При засвоєнні «м'якого» способу приземлення мати можна забрати.
Вправи можна комбінувати. Наприклад, комбінувати спосіб виконання і спосіб приземлення. Так, падіння з висоти на ноги можна скомбінувати з наступним падінням на бік або спину, руки. Падіння, таким чином, пом'якшується.
Вивчати вправи слід так, щоб систематично повторювалися падіння на різні частини тіла (руки, ноги, тулуб, голову), у різних +напрямках. Повторенням добиваються автоматизації навички падінь.
8. Перед вправами самостраховки варто давати вправи для збільшення еластичності зв'язок і м'язів у тих суглобах, на які приходиться велике навантаження при падінні.
Основні напрямки падінь борця: а) назад, б) убік, в) вперед. Варто ретельно вивчити техніку падіння в кожному напрямку. Навіть висококваліфіковані борці, що опанували техніку падінь, на кожнім занятті приділяють їм кілька хвилин,
Нижче приводиться опис деяких з основних вправ самостраховки.
Опанування прийомів самостраховки при падінні починають після вивчення положення, у якому опиниться борець після кидка.
Положення під час падіння на бік
Прийміть
його з додержанням таких вимог: голова
підведена, права рука вгорі, ліва — на
килимі долонею вниз; права нога попереду
лівої на стопі, ліва лежить зовнішньою
частиною на килимі.
При перекаті на інший бік положення рук
і ніг відповідно змінюються.
Виконуйте перекат спочатку в повільному темпі, потім швидше. Точності прийняття правильного положення досягають унаслідок багаторазових його повторень.
Далі вправу трохи ускладнюють. Виконують падіння з вихідного положення в присіді, Основна вимога до техніки приземлення падаючого борця — м'якість, що гарантує безпеку борця. Тому, падаючи, намагайтеся торкнутись килима поверхнями рук, ніг і тулуба послідовно. При цьому поштовх, який відчуває тіло спортсмена в момент приземлення, більшою мірою припадає на поверхню рук, особливо долонь, і ступнів ніг.
Добре засвоївши падіння на бік з присяду, ускладнюйте його далі, виконуючи спочатку з вихідного положення в напівприсіді, а потім із стійки.