17.Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.

Передумови географічних відкриттів: ‑ускладнення торгівлі Європи зі Сходом, з причин захоплення традиційних шляхів турками, арабами, татаро-монголами; ‑нестача в Західній Європі грошових металів – золота, срібла; ‑формування в Західній Європі абсолютистських монархій, які потребували величезних витрат для підтримки пишності дворів; ‑поява великовантажних кораблів (1000-1500 т), нових навігаційних приборів (компас, астролябій), достовірних карт; ‑формування нового погляду на форму Землі, як на кулю ‑пошук нових шляхів на схід через океан.

Великі географічні відкриття є сукупністю ряду морських подорожей: ‑1486р. – флотилія Б.Діаса досягла південного берега Африки; ‑1498р. –В. де Гама через Індійський океан досяг індійського берега; ‑1492р. – Х.Колумб відкрив Америку; ‑1519‑1521 рр. Ф.Магеллан здійснив першу навколоземну подорож.

Наслідки великих географічних відкриттів: ‑виникнення світового поділу праці, початок створення світового господарства і ринку; ‑зростання товарообігу, урізноманітнення асортименту (у Європі з’явилися чай, кава, тютюн, какао); ‑переміщення економічних центрів від Венеції, Генуї до Лісабону, Антверпену; ‑розвиток товарних бірж, міжнародного кредиту, створення фондової біржі; ‑формування колоніальної системи характеризується захопленням заокеанських земель, "викачуванням" їх багатства, шляхом нееквівалентного товарообігу (Португалія, Іспанія, Бельгія, Великобританія); ‑"революція цін" – явище, пов'язане з імпортом великої кількості золота й срібла з Америки до Європи при незмінності умов виробництва інших товарів. Відбулося знецінення заробітної плати, земельної ренти. Було прискорено збагачення заможної частини селянства, зародження промислової буржуазії.

18.Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.

Передумови для первісного нагромадження капіталу формувалися у період переходу від феодалізму до капіталізму /Європа, 16‑17 ст./. Цей перехід характеризується: 1) первісним нагромадженням капіталу /підготовка основних умов для розвитку капіталістичного виробництва/; 2) пануванням у промисловості мануфактури; 3) збереженням феодального устрою и феодального способу виробництва /окрім Англії й Нідерландів/; 4) у Великобританії з початку 18 ст. швидко розвивалася промисловість, сільське господарство та зовнішня торгівля /у цих сферах панувала англійська буржуазія/, формується пролетаріат.

Первісне нагромадження капіталу – історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва; нагромадження ресурсів, перш за все, грошових, у майбутніх капіталістів. В результаті зазначеного процесу засоби виробництва та життєві засоби перетворюються на капітал, а безпосередні працівники стають найманими робітниками.

В класичній формі процес первісного нагромадження капіталу притаманний Англії /остання третина 15–17 ст./.

Формування пролетарів: швидкий розвиток мануфактур обумовлювався отриманням великих прибутків. Виникала потреба у відповідному розвитку вівчарства, що вимагало поширення пасовиськ, а це відбувалося за рахунок: 1) общинних земель /виселення селян/; 2) церковних земель /реформування общинних земель/; 3) державних земель /дари/. Пролетаріат /наймані робітники/ утворювався з селян і монастирських селян. Риси найманого робітника: 1) юридично вільний; 2) не має іншої власності, окрім робочої сили.

Формування капіталістів здійснюється із: заможних селян, ремісників, феодалів. Селяни ставали фермерами, ремісники – промисловими капіталістами, а феодали через торгівлю і лихварство розвивали торговий капітал.

Основні методи первісного нагромадження капіталу: 1) позаекономічні /насильницький, грабежі, шахрайство/, 2) економічні /державний борг, колоніальні завоювання/.

Майже усі колонії належали Іспанії та Португалії. Англія використовувала ці колонії для первісного нагромадження шляхом: 1)контрабандної торгівлі з колоніями; 2)работоргівлі африканськими неграми; 3)піратства проти Іспанії; 4)монопольної торгівлі з Росією та Україною.

19.Теорії раннього та пізнього меркантилізму.

Історичні умови: 1) епоха великих географічних відкриттів і процесій первісного нагромадження капіталу; 2) зародження мануфактурного виробництва; 3) розвиток товарно-грошових відносин, початок формування національних і світових ринків.

На основі опису та узагальнення зазначених реалій виникає безпосередньо переднаукове економічне вчення меркантилізму (від італійського "mercante" - торгівля, купець), якому судилося стати першою школою політичної економії та панувати майже три сторіччя. Його родоначальники виступили проти впливових в економічній думці Середньовіччя ідей Аристотеля та запропонували вважати багатством все, що може бути перетворене на гроші, а головною сферою виникнення грошей - торгівлю. З одного боку, меркантилізм - це особливий тип економічної політики абсолютистських монархій, що сприяв первісному нагромадженню капіталу, з іншого, - економічне вчення, спрямоване на пошук закономірностей у сфері обігу.

Особливості економічних поглядів: 1) предметом дослідження є первісне нагромадження капіталу, закономірності зростання багатства у сфері обігу; 2) методом дослідження є емпіризм; 3) практичне втілення – економічна політика меркантилізму /особливий тип діяльності держави, який сприяє первісному накопиченню капіталу/; 4) еволюція економічної політики: монетарна система – заохочення ввозу в державу коштовних металів шляхом заборони іноземним купцям вивозу золота та срібла як виручки; покарань за вивіз коштовних металів; мануфактурна система – заохочення ввозу грошей в країну шляхом розвитку виробництва експортних товарів; досягнення переваги експорту над імпортом.

Етапи розвитку: 1) Ранньому меркантилізму, який також називають монетарною системою, притаманна концепція активного грошового балансу, згідно з якою гроші - це єдине багатство, яке потрібно більше залучати з-за кордону та менше витрачати. З цією метою пропонувалося використання суто адміністративних методів. Найбільш відомими прихильниками монетарної системи є англієць В. Стаффорд та італієць Б. Даванзатті; 2)Пізній меркантилізм проголосив концепцію активного торговельного балансу, за яким джерелом збагачення нації є не примітивне нагромадження скарбів, а розвиток зовнішньої торгівлі продукцією національних мануфактур. Зазначена концепція була запропонована англійським купцем, одним із директорів Ост-Індської компанії, нащадком старовинної торговельної сім'ї Томасом Меном. Окрім нього значний вклад у розвиток ідей меркантилізму внесли А. Монкретьєн, Ф. Прокопович.

Меркантилізм націлений на вивчення закономірностей сфери обігу.

Ранній меркантилізм –Вільям Страффорд (1554-1612 рр.). Головний твір: "Критична переказ деяких скарг наших співвітчизників". Основні ідеї: 1) висновок, що іноземні купці вивозять за свої товари англійське золото та срібло внаслідок більш високої купівельної спроможності англійської монети в інших країнах; зростання споживання предметів розкоші, за які розплачуються більшою кількістю грошей; вивозу сировини, яка в переробленому вигляді ввозиться до Англії і реалізується по вищій ціні; 2) заходи, що сприятимуть зростанню маси грошей в країні: утримання від покупки іноземних товарів; сприяння зростанню грошових скарбів Англії; боротьба з пошкодженням монет.

Бернардо Даванзатті (1529-1606рр.). Флорентійський банкір. Головний твір: "Читання про монету". Розглядає проблеми грошового обігу і приходить до висновку про необхідність: 1) введення безмитної чеканки монет і обігу зливків золота й срібла; 2) дотримання умови наявності в обігу достатньої кількості грошей; 3) ведення боротьби з фальшивомонетниками.

Пізній меркантилізм – Томас Мен (1571-1641 рр.). Англійський купець, один із директорів Ост-Індської торгової компанії. Головний твір:"Багатство Англії у зовнішній торгівлі, або Баланс нашої зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства". Основні ідеї: 1) розглядаючи потоки товарів у зовнішній торгівлі, приходить до висновку, що остання може служити джерелом багатства лише за умови, коли грошова виручка від проданих товарів буде переважати суму грошей, витрачену на придбання товарів із-за кордону; 2) для виконання даної умови держава повинна прагнути до виготовлення якомога більшої маси власних товарів; знижувати вартість транспортування експортних товарів; здійснювати ряд заходів на підтримку ремісництва; встановлювати мито на імпорт і забезпечити безмитний експорт; заборонити колоніям торгівлю з іншими країнами, крім метрополій; враховувати попит сусідніх держав; 3) вважав, що слушно вивозити гроші: "Зростання ввозу товарів за допомогою готівкових грошей, врешті-решт, після вивозу товарів знову за кордон перетворюється у ввіз набагато більшої кількості грошей, ніж та, що була в свій час вивезена".

Антоніо Серра. Головний твір: "Короткий трактат про причини, які можуть привести до достатньої кількості золота та срібла в країнах, що не мають родовищ, стосовно Неаполітанського королівства". Основні ідеї: 1) зосереджує увагу на вивченні причин недостатньої кількості грошей у Неаполі і з'ясовує, що в зовнішній торгівлі країни переважає імпорт; 2) для виправлення ситуації рекомендує: більш активніше розробляти золоті та срібні родовища; вивозити надлишки товарів і прагнути переваги експорту над імпортом; розвивати ремісництво та винахідливість населення.

Антуан де Монкретьсн (1575-1622 рр.). Французький дворянин. Головний твір: "Трактат політичної економії, присвячений королю і королеві Франції". Основні ідеї: 1) запропонував назву економічної науки –“політична економія"; 2) змістом політекономії вважав вчення про державне господарство і державну політику, яку повинна провадити влада з метою зростання багатства країни; 3) основними напрямками економічної політики вважав: розширення зовнішньої торгівлі, особливо вивозу промислових виробів; установлення високих митних ставок на імпорт; державна підтримка мануфактурного виробництва; установлення монопольного становища французьких купців на внутрішньому ринку країни.

Меркантилізм у Росії:

Єрмолай Єразм. Публіцист та політичний діяч 16 ст. Головний твір: "Благо хотящем царем правительница и земледелие" або "Правительница". Основні ідеї: 1) висував пропозицію заміни грошового оброку та інших повинностей селян натуральними (для зменшення пригноблення та різних форм експлуатації російського селянства); 2) вважав за необхідне надати населенню міст право безмитної торгівлі (для її розвитку); 3) відстоював непохитність основ феодально-кріпосницької держави.

Іван Тихонович Посошков (1652-1726 рр.).Головний твір: "Книга про скудість і багатство". Основні ідеї: 1) ідея, що багатство суспільства не тільки у коштовних металах, але і в матеріальних благах. Підтримував концепцію активного торговельного балансу; 2) показав зв'язок багатства держави з багатством народу, селянства ("в коем царстве люди богаты, то и царство богато, а в коем царстве люди убоги, то и царству тому не можно слыть богатому..."); 3) підтримував номіналістичну теорію грошей (не розумів функції міри вартості та зв'язку грошей з товаром); 4) вважав клас купців основним класом держави. Наголошує на необхідності монополії купців у внутрішній та зовнішній торгівлі, скорочення прав іноземних купців, зменшення експорту сировини з Росії; 5) виступає розвиток ремесла. Пропонує регламентувати відносини майстрів та учнів, підвищити якість товарів, розглядає вплив винахідництва на розвиток ремесла; 6) пропонує регламентувати працю селян в мануфактурах, але залишити кріпосне право.