12. Економічні погляди середньовікового Сходу.

Економічні погляди арабів в період виникнення ранньофеодальної держави відображає Коран, який містить проповіді пророка Мухамеда. В Корані велика увага приділяється торгівлі, при здійсненні якої необхідно суворо дотримуватися мір та ваг. бути точним при оплаті боргів. Лихварство ж не визнавалося, а високий позичковий відсоток прямо заперечувався від імені аллаха. Вказувалося, що майнова нерівність визначена богом і ним освячена залежність одних людей від інших.

Ці та інші настанови, зафіксовані в Корані, стали основою для подальшого розвитку правових та економічних концепцій. Окрім Корану, для пояснення економічних та соціальних явищ арабські правники та мислителі зверталися до так званих хадісів - переказів про поступки і висловлювання Мухамеда. Взагалі, мусульманське право "шаріат" склалося на основі трьох джерел - Корану, хадісів і звичайного права.

Найбільш видатним мислителем арабського середньовіччя вважається Ібн Хальдун – арабський мислитель, активний політичний і науковий діяч країн Матрибу. Ібн Хальдуну належить передова для свого часу теорія суспільного прогресу ("Соціальна фізика"), в основу якої закладено економічні фактори. Він виділяє три стадії еволюції людства, які відрізняються тим, як люди добувають засоби для існування: 1) "дикість", коли людина була невіддільна від природного світу; 2) "примітивність", характерними рисами якої є заняття в основному землеробством і скотарством; 3) "цивілізація", коли до землеробства і скотарства приєднуються ремесло, торгівля, наука і мистецтво. Ібн Хальдун вважає, що перехід від примітивності до цивілізації зумовлений виробництвом надлишкового продукту, який стає основою розкоші.

Він розглядає проблеми простого товарного виробництва і ціноутворення, описує фактори, що впливають на формування ціни. Серед них: 1) маса товару, що винесена на ринок. Ібн Хальдун стверджує, що якби люди не заготовляли товари на випадок можливих негараздів в майбутньому, то й ціна на ці товари була б нижчою; 2) податки, які стягуються державою, а також незаконні побори, включені в ціну, оскільки "незаконні побори сприяють дорожнечі"; 3) характер потреби в товарі. Ті товари, які користуються попитом, мають високі ціни, а на незатребувані товари ціни низькі. Від таких цін терплять збитки їх продавці. Проте, стверджує Ібн Хальдун, "...із всіх товарів хліб є тим товаром, на який бажана низька ціна, бо потреба в ньому загальна".

Ібн Хальдун вводить поняття вартості, випередивши тим самим мислителів стародавності та сучасників. На його думку, в умовах товарного виробництва задоволення потреб можливе лише шляхом купівлі-продажу товарів на ринку в результаті еквівалентного обміну, де прирівнюються рівновеликі витрати праці: "Більшість того, що людина нагромаджує і з чого вилучає безпосередню корисність, - рівноцінно вартості людської праці".

Ібн Хальдун вважає, що гроші - основа доходів, заощаджень та скарбів, мірило вартості, виступає за обіг в країні повноцінних грошей (золота і срібла), критикуючи фальшивомонетників і правителів, які здійснюють псування монет.