- •Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки.
- •Предмет і метод "Історії економіки та економічної думки".
- •Методи історії економіки та економічної думки.
- •Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук.
- •Етапи господарської еволюції первісного суспільства.
- •Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура.
- •Характерні риси економічного розвитку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •10.Розвиток економічної думки Античного Світу.
- •11.Економічний розвиток східнослов'янських племен.
- •Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя.
- •Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі.
- •Економічні погляди середньовікового Сходу.
- •Економічний розвиток Українських земель (5-15 ст. ).
- •Економічна думка України періоду середньовіччя.
- •17.Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.
- •18.Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •20.Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди б.Хмельницького.
- •Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки.
- •Загальна характеристика ранньої класичної політекономії.
- •Зріла класична політекономія.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї прагматизму.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї апологетизму.
- •Західноєвропейський утопічний соціалізм.
- •Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.
- •Стара історична школа Німеччини.
- •Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII - першій половині XIX ст.
- •Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині 19 -на початку 20 ст.
- •Нова історична школа Німеччини.
- •Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •Економічний розвиток України в др. Пол. XIX - на початку XX ст.
- •Дворянсько-ліберальна та ліберально-буржуазна думка.
- •Економічні погляди революційної та радикальної демократії.
- •Економічні ідеї народників.
- •Розвиток політичної економії в Україні.
- •Відображення марксизму в працях українських економістів.
- •Соціальний напрям в економічній думці України.
- •Розвиток економічної думки в Галичині.
- •Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •Економічні наслідки другої світової війни.
- •Еволюція неокласичної теорії на початку XX ст.
- •Зародження інституціонально-соціального напряму.
- •Виникнення кейнсіанської теорії.
- •Економічний розвиток європейських країн у другій половині XX ст.
- •Загальна характеристика ідей неолібералізму.
- •Неокласичний синтез.
- •Посткейнсіанство.
- •Післявоєнний інституціоналізм.
- •Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.
- •Концепції неокласичного відродження.
- •Нове кейнсіанство.
- •Неоінституціоналізм.
- •Неомарксизм.
- •Господарство урср у 20 р. XX ст.
- •Економічний розвиток України в 30-50 рр. XX ст.
- •Господарство України другої половини XX ст.
- •Загальна характеристика радянської економічної думки.
- •Напрями ринкової трансформації в Україні.
- •Сучасна економічна думка України.
Дворянсько-ліберальна та ліберально-буржуазна думка.
Історичні умови виникнення: 1) скасування кріпосного права, яке вивільнило стрімкий розвиток капіталістичних відносин; 2) поглиблення соціально-економічної багатоукладності, яку утворювали патріархальний, дрібнотоварний, приватнокапіталістичний, державний уклади; 3) розвиток соціальних класів і прошарків – чиновників, крупної й дрібної буржуазії, найманих робітників. Зазначені передумови сприяли активному розвитку національної економічної думки, її асиміляції з досягненнями світової економічної думки.
Представники дворянсько-ліберальної думки виражали інтереси селянства /зменшити кріпосницький гніт/ та власні /підвищити доходи від дворянських помість/.
В. Каразін (1773‑1842 рр.). Засновник Харківського університету. Основні ідеї: 1) прихильник "прусського" шляху розвитку сільського господарства /поступова довгорічна трансформація/; 2) на першому етапі селяни мають лишитися підлеглими поміщика; 3) необхідно ліквідувати найобтяжливіші форми особистої залежності через визначення виключного обсягу повинностей селянина перед поміщиком та заміну панщини грошовим оброком; 4) перейти на договірні відносини "селянин-поміщик"; 5)частина поміщицької землі має оброблятися також і найманими робітниками; 6) вважав, що головною причиною відставання України від європейських держав є однобічний аграрний розвиток; 7) запропонував розвивати форсованими темпами промисловість шляхом прийняття державою відповідних законів, надання власникам фабрик певних привілеїв, залучення до промисловості іноземного підприємницького капіталу, акціонування підприємств.
Д.Журавський (1810‑1856 рр.). Видатний економіст і статист. Основні ідеї: 1) проаналізував у сільському господарстві фактичний матеріал щодо соціально-економічного стану населення, розвитку капіталізації тощо; 2) виявив головну причину низького рівня розвитку села та промисловості – бідність, породжену кріпосним правом; 3) пропонував розвивати крупну промисловість за державні кошти; 4)зняти бюрократичні перепони на шляху розвитку дрібної промисловості /фінансово відокремити селянське господарство від поміщицького/.
Ідеї ліберально-буржуазного напрямку виражали інтереси дрібної та крупної буржуазії, що зароджувалася. Осередками такої думки були "Громади".
В.Білозерський (1825‑1899 рр.), М.Костомаров (1817‑1885 рр.), О.Кістяковський (1833‑1885 рр.) входили у редколегію журналу "Основи". Базові ідеї: 1) вважали реформу 1861 р. необхідною, але половинчастою, тому що скасувалося лише кріпосне право поміщика над селянами, а залишилося кріпосне право самодержавця над населенням, яке треба скасувати конституційно; 2) характеризували стан поміщицьких і селянських господарств й нагромаджували досвід реформування з огляду на негативний вплив чиновників, куркульства, лихварства, нестачі грошей тощо; 3) для забезпечення швидкого капіталістичного розвитку обґрунтували необхідність урядової децентралізації та народної централізації шляхом передачі частини повноважень губерніям, розвитку акціонерних компаній, фінансування будівництва шляхів сполучення, промисловості, культурної просвіти народу.