27. Соціальний напрям в економічній думці України.

1. Формування капіталістичних відносин в Україні в другій половині ХІХ ст. обумовило таке

ускладнення соціальних питань в суспільстві, яке загальноекономічні науки не могли розв’язати традиційними підходами. Тому теоретичне осмислення економічних реалій даного періоду на основі певних методологічних підходів до аналізу соціальних процесів обумовило становлення нового самостійного напряму економічних досліджень – соціального. Роль досліджень представників соціального напряму в економічній думці України кінця 19 – початку 20 ст. полягає у спробах отримання об’єктивного наукового знання щодо розвитку суспільства у єдності всіх його складових.

На відміну від західноєвропейської та американської думки, російська та українська економічна думка була соціально-економічною, що характерно для марксистського напряму і соціального інституціоналізму.

2. Необхідною умовою сучасних історико-економічних досліджень є використання цивілізаційної моделі (парадигми)суспільного розвитку. Цивілізаційна модель передбачає

врахування впливу на економічний розвиток суспільства не лише виробничих факторів, а також політичної, соціальної, культурної, морально-етичної та інших сфер життя суспільства

для забезпечення пріоритетності аналізу людини з ії індивідуальним світоглядом і потребами. Саме з таких позицій розкрито становлення соціального напряму в економічній думці України кінця 19 – початку 20 ст.

3. Соціальні ідеї представлені в поглядах Т.Степанова, М.Коссовського, В.Желєзнова, М.Туган-Барановського. 

Серед них слід виділити В. Желєзнова. Він одним з перших в Україні обгрунтовував введення обмеження жіночої і дитячої праці, встановлення фіксованої тривалості робочого дня на виробництві, посилаючись на позитивні наслідки у соціально-економічному стані країн, що здійснили такі заходию. Реформуванню і стабілізації соціального життя, на думку В. Желєзнова, сприяло б вдосконалення організаційних форм господарської діяльності, зокрема у вигляді кооперування підприємств.

А ось соціальна складова досліджень М. Туган-Барановського була зорієнтована на досягнення соціального ідеалу. В своїх дослідницьких працях вчений запровадив так званий етичний принцип, який визначав верховну цінність людини в усій господарській системі, що є величезним новаторським досягненням у становленні соціальних засад функціонування суспільства. М. Туган-Барановський критично досліджував достатньо розповсюджену концепцію соціалістичного розвитку суспільства, підтримуючи перспективні, на його думку, позитивні якості і застерігаючи від можливих негативних наслідків. Він вважав перспективним державний соціалізм (колективізм) як форму господарського устрою для вирішення проблем вітчизняного селянського господарства. Як і В. Желєзнов, але в більш прикладному сенсі, важливим засобом досягнення соціального ідеалу він вважав кооперування підприємництва, засади, принципи і переваги такої форми організації виробництва він висвітлював в своїх публікаціях.

ОТЖЕ, головні ідеї: 1) прагнення пояснити економічні явища з точки зору їх соціальної та історичної обумовленості; 2) намагання надати економічним дослідженням правовий та етичний аспект/"є можливість піднестися над відмінностями інтересів різних класів, знайти таку точку зору, з якої практичні висновки науки повинні бути обов'язковими для всіх суспільних груп, незалежно від їх приватних інтересів"/ [М.Туган-Барановський]; 3) визначення предмету політекономії, як відносин у виробництві самої людини.