- •Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки.
- •Предмет і метод "Історії економіки та економічної думки".
- •Методи історії економіки та економічної думки.
- •Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук.
- •Етапи господарської еволюції первісного суспільства.
- •Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура.
- •Характерні риси економічного розвитку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •10.Розвиток економічної думки Античного Світу.
- •11.Економічний розвиток східнослов'янських племен.
- •Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя.
- •Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі.
- •Економічні погляди середньовікового Сходу.
- •Економічний розвиток Українських земель (5-15 ст. ).
- •Економічна думка України періоду середньовіччя.
- •17.Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.
- •18.Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •20.Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди б.Хмельницького.
- •Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки.
- •Загальна характеристика ранньої класичної політекономії.
- •Зріла класична політекономія.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї прагматизму.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї апологетизму.
- •Західноєвропейський утопічний соціалізм.
- •Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.
- •Стара історична школа Німеччини.
- •Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII - першій половині XIX ст.
- •Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині 19 -на початку 20 ст.
- •Нова історична школа Німеччини.
- •Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •Економічний розвиток України в др. Пол. XIX - на початку XX ст.
- •Дворянсько-ліберальна та ліберально-буржуазна думка.
- •Економічні погляди революційної та радикальної демократії.
- •Економічні ідеї народників.
- •Розвиток політичної економії в Україні.
- •Відображення марксизму в працях українських економістів.
- •Соціальний напрям в економічній думці України.
- •Розвиток економічної думки в Галичині.
- •Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •Економічні наслідки другої світової війни.
- •Еволюція неокласичної теорії на початку XX ст.
- •Зародження інституціонально-соціального напряму.
- •Виникнення кейнсіанської теорії.
- •Економічний розвиток європейських країн у другій половині XX ст.
- •Загальна характеристика ідей неолібералізму.
- •Неокласичний синтез.
- •Посткейнсіанство.
- •Післявоєнний інституціоналізм.
- •Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.
- •Концепції неокласичного відродження.
- •Нове кейнсіанство.
- •Неоінституціоналізм.
- •Неомарксизм.
- •Господарство урср у 20 р. XX ст.
- •Економічний розвиток України в 30-50 рр. XX ст.
- •Господарство України другої половини XX ст.
- •Загальна характеристика радянської економічної думки.
- •Напрями ринкової трансформації в Україні.
- •Сучасна економічна думка України.
Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
Криза 1929-1933 рр. була катастрофічною. Склалося враження, що капіталістична економіка не зможе продовжувати існування. Були потрібні нові економічні теорії, рецепти порятунку і перебудови господарства.
США. Президент США Франклін Д. Рузвельт проголосив систему заходів оздоровлення економіки /"новий курс"/: 1. При уряді була створена "Національна адміністрація по відновленню промисловості", яка почала здійснювати державне регулювання господарства. Промисловість була розділена на 17 галузевих груп. Для кожної групи були введені свої правила – "кодекси чесної конкуренції". "Кодекси" встановлювали обсяг виробництва, ціни тощо, ставили виробництво в певні межі відповідно до місткості ринку збуту, тобто з розрахунком не створювати продукції більше, ніж може поглинути ринок. 2. Організація великих суспільних робіт, на які було асигновано понад 3 млрд. дол., – будівництво доріг, аеродромів, шкіл, лікарень та інших споруд. Для організації цих робіт було побудовано 2,5 тисяч палаткових таборів, куди і збиралися безробітні. 3. Відповідні заходи були прийняті і в сільському господарстві. Держава почала скуповувати землі у фермерів, залишаючи їх без використання, виплачувати премії за скорочення поголів'я худоби, обсягів продукції, з метою приведення обсягу пропозиції у відповідність до попиту.
Англія. Англія була однією з країн-переможниць у 1-й Світовій війні. До неї перейшла частина німецьких колоній. Але війна погіршила становище англійської економіки: 1) Англія втратила половину торгового флоту; 2) послабилися зв'язки з колоніями; 3) борг Англії Сполученим Штатам поглинав щорічно до 40% державного бюджету.
До 1929 р. англійська промисловість не відновила довоєнний рівень виробництва, а в 1939 р. виробництво лише на 22% перевищило рівень 1913 р.
Японія. У першій світовій війні участь Японії була номінальною, але німецькі володіння – концесію в Шандуні, а також Маркавські, Каролінські і Маршаллові острова у Тихому океані, – вона успішно захопила. Експорт з Японії виріс в 3 рази, а промислове виробництво – в 5 разів. Золотий запас за роки війни виріс майже в 7 разів.
Із закінченням війни європейські товари повернулися на азіатські ринки, експорт Японії скоротився на 40%, на 10% впало промислове виробництво, почалася криза 1920-1921 рр. Лише у 1925 р. виробництво відновило рівень локризового 1919 р., але в 1926-1927 рр. Японію охопила "проміжна" криза, якої не було в інших країнах. Чверть виробничих потужностей застигла в бездіяльності, збанкрутувало ряд банків і торгових домів.
Франція. Промисловий підйом 20-х років тривав до літа 1930 р. Промислове виробництво виросло на 40% у порівнянні з рівнем 1913 р. /самий високий рівень/. В результаті війни промислове виробництво Франції скоротилося на 40%, сільськогосподарське – на 1/3, але війна забезпечила можливість прискорення економічного зростання.
Франції були повернені Ельзас і Лотарингія, області, які відійшли до Німеччини після франко-прусської війни 1871 р. Лотарингія – металургійний район з великими запасами руд. Ельзас мав розвинену текстильну промисловість і з його приєднанням потужності текстильної промисловості Франції виросли в півтора рази.
Франція отримала репарації від Німеччини на суму 8 млрд. золотих марок. Значна частина цих репарацій була виплачена кам'яним вугіллям. Вугілля уряд збував промисловцям по край низьких цінах, скорочуючи їх виробничі витрати і збільшуючи конкурентоздатність. Сприяло промисловому зростанню Франції і оновлення основного капіталу, як наслідок військових руйнувань. Тоді це було більше виключенням, чим правилом.
Світова економічна криза наступила у Франції в 1930 р. В період кризи промисловість скоротила випуск продукції на 1/3, сільськогосподарське виробництво впало на 40%. Криза закінчилася в тільки в 1936 р., але деякі галузі /вугільна, суднобудування/ так і не вийшли на до кризовий рівень до початку другої світової війни.
Криза змінилася депресією, потім дуже слабким економічним пожвавленням. У 1938р. було випущено стільки ж промислової продукції, що і в 1913р., сільськогосподарське виробництво лише на 10% перевищило рівень 1913 р.
У промисловості Франції посилюються такі монополії, як військово-промисловий концерн «Коміті де форж», хімічний концерн «Кюльман», але в цілому по концентрації виробництва і технічної оснащеності французька промисловість відставала від передових країн. Досить сказати, що 40% промислових робочих напередодні другої світової війни було зайнято в ремісничих майстернях з ручною працею і числом до 10 чоловік.
