- •Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки.
- •Предмет і метод "Історії економіки та економічної думки".
- •Методи історії економіки та економічної думки.
- •Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук.
- •Етапи господарської еволюції первісного суспільства.
- •Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.
- •Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура.
- •Характерні риси економічного розвитку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •10.Розвиток економічної думки Античного Світу.
- •11.Економічний розвиток східнослов'янських племен.
- •Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя.
- •Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі.
- •Економічні погляди середньовікового Сходу.
- •Економічний розвиток Українських земель (5-15 ст. ).
- •Економічна думка України періоду середньовіччя.
- •17.Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.
- •18.Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •20.Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди б.Хмельницького.
- •Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки.
- •Загальна характеристика ранньої класичної політекономії.
- •Зріла класична політекономія.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї прагматизму.
- •Пізня класична політекономія. Ідеї апологетизму.
- •Західноєвропейський утопічний соціалізм.
- •Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.
- •Стара історична школа Німеччини.
- •Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII - першій половині XIX ст.
- •Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині 19 -на початку 20 ст.
- •Нова історична школа Німеччини.
- •Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •Економічний розвиток України в др. Пол. XIX - на початку XX ст.
- •Дворянсько-ліберальна та ліберально-буржуазна думка.
- •Економічні погляди революційної та радикальної демократії.
- •Економічні ідеї народників.
- •Розвиток політичної економії в Україні.
- •Відображення марксизму в працях українських економістів.
- •Соціальний напрям в економічній думці України.
- •Розвиток економічної думки в Галичині.
- •Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •Економічні наслідки другої світової війни.
- •Еволюція неокласичної теорії на початку XX ст.
- •Зародження інституціонально-соціального напряму.
- •Виникнення кейнсіанської теорії.
- •Економічний розвиток європейських країн у другій половині XX ст.
- •Загальна характеристика ідей неолібералізму.
- •Неокласичний синтез.
- •Посткейнсіанство.
- •Післявоєнний інституціоналізм.
- •Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.
- •Концепції неокласичного відродження.
- •Нове кейнсіанство.
- •Неоінституціоналізм.
- •Неомарксизм.
- •Господарство урср у 20 р. XX ст.
- •Економічний розвиток України в 30-50 рр. XX ст.
- •Господарство України другої половини XX ст.
- •Загальна характеристика радянської економічної думки.
- •Напрями ринкової трансформації в Україні.
- •Сучасна економічна думка України.
Розвиток економічної думки в Галичині.
На західноукраїнських землях, зокрема в Галичині, демократична суспільна думка представлена цілою плеядою діячів, серед яких були, зокрема, В. Навроцький, О. Терлецький, М. Павлик, І. Франко та інші.
В. Навроцький (1847 — 1882) — яскрава постать у суспільному житті Галичини останньої третини XIX ст. Його називають першим дослідником - економіки Галичини та причин зубожіння народу в період утвердження тут капіталізму. У своїх економічних працях В. Навроцький торкається різних сторін суспільно-економічного розвитку краю.
Найбільш актуальним на той час було аграрне питання, і В. Навроцький приділяє йому велику увагу. Як економіст-статистик він розкриває процес еволюції земельної власності. Цей процес, за його словами, спричинив консолідацію земельних масивів у руках великих земельних магнатів і роздрібнення селянської зе Гостро критикував В. Навроцький пропінацію — монополію шляхти на виробництво та продаж спиртних напоїв. мельної власності. Великим тягарем на плечі селянства лягали податки. В. Навроцький викривав колонізаторський і водночас про шляхетський характер австрійської податкової системи, показував її антинаукову основу. Центральні й місцеві податки, писав він, значною мірою перекладалися на селянство.
О. Терлецький (1850—1902) — видатний громадський діяч, представник революційно-демократичної течії суспільної думки. Майбутнє суспільства О. Терлецький зв'язує із соціалізмом. Проте важливо зазначити, що на суді, спростовуючи звинувачення в антидержавній діяльності, він заявив, що пропаганда «бунту» можлива лише там, де розвиток економіки вже призвів до появи двох ворожих верств — капіталістів і пролетаріату. У Галичині цей процес тільки почався, тому соціалістичною пропагандою передбачалося лише роз'яснення робітникам і селянам їхнього реального становища. Така заява О. Терлецького свідчить про розуміння ним закономірностей суспільного розвитку.
М. Павлик (1853-1915) — відомий діяч громадсько-політичного життя в Галичині виступив як виразник інтересів трудового, або, як він писав, «робітного народу». М. Павлик критикує капіталізм, змальовує капіталістичну експлуатацію й характеризує існуючий лад як несправедливий. Головну увагу у своїх працях він приділяє вирішенню питання про усунення експлуатації та побудову майбутнього суспільства, котре він, як і О. Терлецький, зв'язує із соціалізмом.
І. Франко (1856—1916) — великий український письменник, мислитель, історик, філософ, літературознавець. Значне місце в його науковій спадщині належить і економічним питанням.
Велику увагу приділив І. Франко дослідженню економіки Галичини, становищу селянства й робітничого класу. У працях «Земельна власність у Галичині» (1887), «Панщина та її скасування в 1848 році в Галичині» (1897) та інших він дає глибокий аналіз феодальних відносин у тім краї.
Використовуючи великий статистичний матеріал, І. Франко розкриває історію пограбування селянства як в процесі скасування кріпацтва, так і після реформи 1848 p.
Великого значення надавав І. Франко політичній економії, підкреслюючи, що вона «безперечно найважливіша з усіх наук».
І. Франко не був видатним теоретиком у галузі політичної економії. Він скоріше популяризатор економічної теорії і, зокрема, економічної теорії К. Маркса. Аналіз категорій політичної економії в нього підпорядковується іншим завданням. І. Франко хоче привернути увагу суспільства до економічних проблем, до необхідності їх вирішення. На науковому рівні, але доступно, він намагається розкрити трудящим причини їхнього тяжкого економічного становища.
