23.Побудова кривої is на основі моделі “витрати – випуск” та “вилучення – ін’єкції”. Точки поза кривою is.

Сукупні витрати – це витрати резидентів та нерезидентів, спрямовані на закупівлю вітчизняних товарів та послуг. Можливість забезпечення рівноваги між ВВП і сукупними витратами випливає із того, що ВВП, з одного боку, є доходом за розподільчим методом, з іншого – витратами, спрямованими на закупівлю товарів та послуг за витратним методом визначення. При цьому необхідно розрізняти заплановані та фактичні сукупні витрати. Запланованими витратами є грошовий еквівалент сукупного попиту. Вони рівні сумі витрат, які планують здійснити економічні суб’єкти для купівлі вітчизняних товарів та послуг:

Е=C+I+G+NE

Визначення рівноважного ВВП на базі запланованих сукупних витрат спирається на два методи: «витрати – випуск» та «вилучення – ін’єкції».

Метод “витрати – випуск”.

Рівноважний рівень виробництва – це такий обсяг виробництва, який забезпечує загальні витрати, достатні для закупки даного обсягу продукції.

Даний метод дає можливість представити загальні витрати як безпосередній фактор, що визначає рівень виробництва, зайнятості й доходу.

Модель ―витрати – випуск‖ досліджує зв’язок сукупного попиту і сукупних витрат та досягнення збалансованості і поведінку функції У=С+І, де у – ВНП, а С+І – сукупний попит. АД=У=С+І

Y = C + In = AD = CB

т.Е – y0 =CB0 = C + I = AD

1) C + I > y – економіка витрачає більше, ніж виробляє;

2) С + I < y – економіка виробляє більше, ніж витрачає.

В точці Е виконується рівність у=АД=С+І тобто точка Е – це точка рівноваги або збалансованості ВНП, в якій весь ВНП реалізовується на споживчі та інвестиційні потреби (С та І).

Модель “витрати - випуск” при незалежній величині AD.

Якщо в суспільстві є надлишок ВНП, то можна не вживати заходів по скороченню виробництва, а перевести цей надлишок ВНП у товарні запаси (ІU). Товарні запаси в суспільстві є фактично стабілізатором, оскільки у випадку повернення економіки нижче точки Е, де С+І>У, не вистачає ВНП і споживання перевищує виробництво. Тому можна, не нарощуючи обсяги виробництва, за рахунок перенесення товарних запасів, накопичених у період перевиробництва, збалансувати економіку.

AD = C + I; IU – величина товарних запасів

т. Е – у = AD = C + I

Метод “вилучення – ін’єкції”.

В сучасному аналізі важливе значення має вивчення моделі “вилучення-ін’єкції”. Суть: будь – який обсяг виробництва породжує адекватний обсяг використаного доходу

.Інвестиції виступають ін’єкціями з потоку ―доходи – витрати‖.

Заощадження виступають вилученнями з потоку ―доходи – витрати‖

.Випадки взаємодії інвестицій та заощаджень

В точці Е І=S.

Для точки Е виконується рівність І=S. Тобто, домашні господарства заощаджують стільки коштів, скільки підприємці можуть інвестувати в виробництво.

При І=S відплив коштів на заощадження компенсується ін’єкціями інвестицій. Сукупні витрати рівні обсягам виробництва. С+І = У.