20.Макроекономічна рівновага та її види.

Економічна рівновага – стан економічної системи, при якому забезпечується балансова ув’язка ресурсів та цілей господарської діяльності суспільства, достатня співмірність елементів та параметрів його функціонування, відома відповідність інтересів основних учасників відтворювального процесу.

Збалансованість економічної системи означає, що досягається певна пропорційність між:

1) виробництвом і споживанням;

2) ресурсами та їх використанням;

3) попитом і пропозицією;

4) факторами виробництва та їх результативністю;

5) матеріально – речовими і фінансовими потоками та інш.

Умови загальної рівноваги в економіці:

1. Рівновага передбачає відповідність суспільних цілей економічних можливостей.

2. Економічна рівновага визначає такий стан господарства, коли використовуються всі економічні ресурси країни.

3. Рівновага означає, що загальна структура виробництва приведена у відповідність із структурою споживання.

4. Умовою загальної рівноваги економіки служить ринкова рівновага, рівновага попиту і пропозиції на всіх основних ринках.

Види макроекономічної рівноваги

I. За критерієм врахування фактору часу:

1) Статична, яка характеризує балансову ув’язку ресурсів та цілей господарювання відповідно до

простого відтворення, коли зміни у співвідношеннях між різними елементами системи здійснюються в рамках стаціонарної економіки.

2) Динамічна , яка відображає відповідність елементів, частин і сфер економічної системи в умовах розширеного відтворення.

II. За критерієм сфери охоплення:

1) Загальна ( глобальна ) описує стан економічної системи на рівні народного господарства в цілому.

2) Одинична ( локальна ) обмежується рамками окремих рівнів, сторін, сфер господарського життя суспільства.

III. В залежності від зовнішніх впливів:

1) Стабільна рівновага означає, що при виникненні зовнішніх впливів рівноважний стан забезпечується внутрішніми силами.

2) Невизначена рівновага характеризується відсутністю внутрішніх сил, а при зовнішніх впливах первинна рівновага не відновлюється.

3) Нестійка рівновага – зовнішні сили є причиною прогресуючого віддалення від початкового положення.

IV. Розрізняють ідеальну і реальну рівновагу.

Ідеальна (теоретично бажана) рівновага досягається в економічній поведінці індивідів при повній

оптимальній реалізації їх інтересів в усіх структурних елементах, сек торах, сферах народного господарства.

Досягнення такої рівноваги передбачає дотримання наступних умов відтворення:

- усі індивіди повинні знайти на ринку предмети споживання;

- усі підприємці повинні знайти на ринку фактори виробництва;

- весь продукт минулого р оку має бути реалізований.

Ідеальна рівновага виходить з передумов досконалої конкуренції і відсутності екстерналій - побічних ефектів.

Основні постулати класичної теорії до визначення макроекономічної рівноваги:

1. Пропозиція благ породжує попит на них

2. Існування класичної дихотомії, тобто, системи функціонування двох паралельних ринків: реального (праці і благ) і грошового.

3. Економіка тяжіє до природного (потенційного) рівня реального випуску продукції.

4. Гіпотези класичної теорії макроекономічної рівноваги:

 припущення, що споживачі бажають максимально задовольнити свої потреби, виробники –отримати максимальний прибуток, а власники факторів виробництва – максимальну вигоду від їх реалізації;

 існування чистої і досконалої конкуренції, в умовах якої ціни не можуть змінюватися діям и господарюючих суб’єктів.

Загальна рівновага досконалої конкуренції (за класичною теорією) визначається рисами:

1) Для всіх споживачів гранична корисність поділена на ціну рівна для всіх товарів:

2) В кожній фірмі гранична продуктивність однакова для всіх факторів, тобто, відсутня тенденція заміни одного фактора іншим.

3) В кожній фірмі загальні витрати рівні загальним доходам.

4) Пропозиція факторів даної фірми не змінюється, так як кожний фактор вже отримує максимально високу винагороду.

Рівновага за кейнсіанською теорією базується на :

1. Вирішальний вплив на кінцевий продукт і зайнятість має сукупний попит, тобто, величина ефективного попиту визначає величину рівноважного рівня цін і рівень зайнятості населення.

2. В основі моделі лежить принцип сукупного попиту, який показує, що сукупний дохід є доходом рівноваги тоді, коли програми виробників і споживачів врівноважуються.

3. Розглядається вплив держави на регулювання економіки

4. Величина ефективного попиту і зайнятості визначають максимальну ставку заробітної плати, яку виробники при даній технології виробництва готові платити.

5. Рівновага на всіх ринках досягається при наявності безробіття на ринку праці.