39 Поняття пізнання. Види знання.

Теорія пізнання – це найважливіша частина філософії, яка виступає всезагальним методом психологічно-наукового пізнання.

Теорія пізнання (гносеологія) досліджує умови, механізми, принципи i форми пізнавальної діяльності людини.

Пізнання - це процес здобуття, переробки, передачі та використання знання про навколишній світ.

Головним в теорії пізнання є питання про відношення знання про світ до власне світу:

чи спроможна наша свідомість ( мислення, відчуття, уявлення) давати адекватне відображення дійсності?

Два основних підходи до вирішення цієї проблеми:

1) гносеологічний оптимізм стверджує можливість об’єктивного пізнання світу таким, яким він є насправді, існує поза людською волею і свідомістю;

2) агностицизм(І. Кант, Д.Юм) повністю або частково заперечує пізнання світу.

Структуру процесу пізнання складають суб’єкт та об’єкт пізнання.

Конкретні речі, явища, процеси, на які безпосередньо спрямована пізнавальна активність людей, прийнято називати об'єктом пізнання.

Людина, яка здійснює пізнавальну діяльність, називається суб'єктом пізнання. При цьому слід враховувати активну роль цього самого суб'єкта пізнання.

Пізнання має три основні змістові акценти:

1) інформативний аспект пізнання (процес здобування знань, створення образів),

2) вольовий аспект пізнання (прагнення оволодіти реальністю),

3) смисловий аспект пізнання (бажання досягнути найважливішого, найпозитивнішого для людини стану досконалості).

Таким чином, пізнання – це відображання дійсності в свідомості людини.

Види пізнання, в яких окреслена його багатоаспектність:

• миттєво-досвідне пізнання – постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської життєдіяльності.

• мистецьке пізнання– окреслює реальність не відсторонено, а через

• наукове пізнання – культивується спеціально через усвідомлення ролі знання, воно є спеціалізованим та спеціально організованим,

• релігійно-містичне пізнання – часто окреслює джерела своїх відомостей як божественне проведення, особливе просвітлення

• екстрасенсивне пізнання Цей вид пізнання використовують у суспільстві,

Знання можуть бути науковими і позанауковими.

Наукові знання можуть бути:

• емпіричними, отриманими на основі досвіду або спостереження

• теоретичними, отриманими на основі аналізу абстрактних моделей.теоретичні знання — абстракції, аналогії, схеми, що відображають структуру і природу процесів, що протікають у предметній сфері. Ці знання пояснюють явища й можуть використовуватися для прогнозування поведінки об'єктів.

• повсякденно-практичними — що доставляли елементарні відомості про природу і навколишню дійсність

буденне знання

Буденне включає і здоровий глузд, і прикмети, і повчання, і рецепти, і особистий досвід, і традиції. Воно хоч і фіксує істину, але робить це не систематично і бездоказово. Його особливістю є те, що воно

• використовується людиною не усвідомлено

• не вимагає попередніх систем доказів

• принципово неписьменний характер.