40.Становлення основ цив-процесуального та крим-процесуального права 1917-1922 рр.

Основи кримінального процесу встановлювалися Тимчасовим положенням про народні суди і революційні трибунали УСРР від 20 лютого 1919 р., Положенням про народний суд від 26 жовтня 1920 р., інструкцією Народного комісаріату юстиції «Про судочинство» від 3 червня 1919 р. та численними циркулярами Наркомюсту УСРР.

1бер. 1919р. Декрет РНК «Про впорядкування виробництва справ для осіб під вартою». Всі репресивні органи мали функції слідства, суду та виконували вироки. Так, «Положенням про Всеукраїнську і місцеві надзвичайні комісії» від 30 травня 1919 р. НК надавалось право застосовувати збройну силу у випадках контрреволюційних виступів, погромів та чорносотенних заворушень, проводити обшуки, арешти, облави, накладати заборону на майно, вести слідство та виносити вироки по справах у контрреволюції, шпигунстві та бандитизмі. З дозволу місцевих виконкомів вони мали право вести слідство та виносити вироки і з інших справ.

Справи про найбільш небезпечні злочини розглядали революційні трибунали. При оцінці доказів і при визначенні покарань члени трибуналів керувалися декретами радянської влади і «власною революційною правосвідомістю». Попереднє слідство у деяких справах трибунали мали право визнавати непотрібним, а у політичних справах, відповідно до циркуляру НКЮ УСРР від 29 лютого 1920 р. «Про прискорення провадження попереднього слідства»( слідство 1 місяць,за контрреволюц. Злочини 48 год.). Циркуляр Наркомату юстиції №36 «про дотримання соціалістичної законності»30лист.1920р.

«Тимчасове положення про народні суди,революційні трибунали»( ще не було інституту касаційного оскарження вироків революц.трибуналів,тільки помилування). 16кв.1919р-Декрет Наркому Юстиції «Про затвердження касаційного суду». Положення «Про народний суд» 16жовт.1920р.Основи для скасування вироків у касаційному порядку: порушення норм судочинства,порушення судових декретів.

Процедура розгляду кримінальних справ у народних судах врегульовувалась Тимчасовим положенням від 20 лютого 1919 р. Приводом до порушення кримінальної справи були постанови органів міліції, слідства, заяви громадян. Судові засідання, як правило, були відкритими. Розгляд справ про найтяжчі злочини відбувався за участю обвинувача та захисника.

Норми цивільного процесу містились, як правило, в актах, якими врегульовувався кримінальний процес. Суперечки вирішувалися тільки в народних судах. В часи воєнного комунізму цивільний обіг відсутній,тому цивільних справ було мало.Цив.справи з 2пол.1919(НЕП) почали розглядатися внаслідок порушення договорів. При розгляді цив.справ радянським судам не заборонено було використовувати зак-о Рос.Імперії.

Судочинство розпочиналося за позовом громадян або установ. Справи розглядалися народними суддями одноособово або за участю двох народних засідателів. Судове засідання розпочиналось з доповіді народного судді, потім слово надавалось позивачу і відповідачу. При необхідності проводився допит свідків. Рішення народного суду протягом місяця з дня його оголошення могло бути опротестоване в касаційному порядку до Ради народних суддів.