85. Юридичне оформлення приєднання до урср Східної Галичини у 1939 р.

Відразу після вторгнення німецьких військ у Польщу населення Західної України почало створювати місцеві органи народної влади і управління. У волостях i селах такими органами стали селянські комітети, а у містах і повітах – тимчасові усправління.

Після приходу Червоної Армії постановою Військової ради Українського фронту від 3 жовтня 1939 року для координації діяльності місцевих органів влади та управління були створені обласні управління у Львові Луцьку, Станіславі і Тернополі. 4 жовтня Львівське обласне тимчасове управління звернулося до тимчасових управлінь Тернополя, Станіслава і Луцька з відозвою скликати Народнi Збори Західної України, щоб вирішити питання про «приєднання до великого РадянськогоCoюзу, про з'єднання земель українських". Було створено комітет з організації виборів до Народних Зборів Захіної України. Вибори призначалися на 22 жовтня, а скликання Народних Зборів - на 26 жовтня 1939 року. Одночасно було затверджене "положення про вибори до Українських Народних Зборів Західної України", яке фактично мало силу Закону. Цей акт забезпечував населенню реальну можливість прийняти участь у виборах на основі загального, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Всі повнолітні громадяни незалежно від расової та національної належності, віросповідання, статі, освітнього і майнового цензу, соціального становища, цензy осілості володіли активним виборчим правом. Тимчасовими управліннями було створено 1495 виборчих округів 8 виборчих дільниць. У виборах взяли участь 4433 997 осіб, що склало 3 відсотка від загальної кількості зареєстрованих виборців. За своїм змістом вибори мали характер плебісциту, оскільки мали відповідати на питання, якою бути владі Західної України буржуазною чи радянською. Вибрали радянську. Серед депутатів 28 відсотків становили робітники, 52 відсотка - селяни, 18 відсотків-інтелігенція.

27 жовтня Народні Збори затвердили Декларацію про державну владу в Західній Україні, якій зазначалося «Віднині вся влада в Західній Україні належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих" . Одночасно була затверджена декларація з проханням до Верховної Ради Союзу РСР прийняти Західну Україну до складу СРСР із приєднанням до УРСР з тим, щоб з'єднати український народ 28 жовтня одноголосно була прийнята декларація про конфіскацію земель поміщицьких, монастирських і великих урядовців, а також Декларація про націоналізацію банків і великої промисловості Західної України.

На заключному засіданні Народні Збори обрали 66 депутатів і Повноважну комісію, якій доручили від імені Народних Зборів просити Верховну Раду СРСР про включення Західної України до складу СРСР з приєднанням її до УРСР

l листопада 1939 Верховна Рада СРСР задовольнила прохання Народних Зборів і запропонувала Верховній Раді УРСР прийняти Західну Україну до складу Української РСР. Верховна Рада УРСР, яка працювала 13-15 листопада 1939 року, прийняла рішення про прийняття Зх. Укр до скаладу Української РСР. Відтепер на територію Західну Укр поширювалося чинне законоданство СРСР і УРСР. На території ЗахУкраїни було створено Волинську, Дрогобицьку Львівську, Рівненську Станіславську і Тернопільську області. 17 січня 1940 р указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідується старий адміністративно-територіальний поділ на повіти і волості, натомість були створені райони за зразком УРСР. На початок лютого 1940 Зх Укр були організовані 83 міськради, 199 рад 89 селищних 4944 cільськи Рад.

Наказом Наркомюсту УРСР від 26 грудня 1939 року в Західній Ук були створені обласні управління НКЮ, обласнії народні суди.

У вересні- жовтні 1940р завершився процес формування колегії адвокатів, органів державного нотаріату, мілiції, прокуратури. Формування органів радянської влади відбувалося у повній відповідності до тієї системи, що існувала в СРСР. Окрім того, на більшість утворених посад відряджалися тимчасово або на постійну роботу спеціалісти з УРСР як правило, члени більшовицької партії.