Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Національно-патріотичне виховання на уроках біологшії у 6 класі.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
24 Мб
Скачать
☆

Л абораторне дослідження

Тема. Будова папоротей

Мета: з’ясувати особливості будови папороті на прикладі щитника чоловічого.

Хід роботи

1. Розгляньте спороносну рослину папороті. Знайдіть кореневище з коренями, що відходять від нього, листок. На нижній поверхні листка знайдіть бурі горбки — соруси та розгляньте їх під лупою.

_ _____________________________________

_

1

_____________________________________

_ _____________________________________

______________________________________

______________________________________

_

2

_____________________________________

______________________________________

3

  1. На мікропрепараті «Сорус папороті» розгляньте спорангії за допомогою мікроскопа при збільшенні.

  2. Схематично намалюйте та позначте групу сопорангіїв на листку та спори.

  3. У підсумках до роботи вкажіть характерні риси ускладнення в будові папоротей у порівнянні з мохами.

Завдання 2. Розглянути розмноження чоловічої папороті.

П

Рис. 4. Розмноження чоловічої папороті

ояснення, демонстрування таблиці «Життєвий цикл щитника чоловічого».

Спорангії у папоротей розташовуються на нижній поверхні листків. Вони зібрані групами. У спорангіях дозрівають спори, які згодом висипаються і розносяться вітром. За сприятливих умов зі спор утворюються заростки. Вони мають вигляд зеленої серцеподібної пластинки. На нижній поверхні заростку є ризоїди й утворюються чоловічі та жіночі статеві органи.

У чоловічих утворюються рухомі чоловічі статеві клітини — сперматозоїди. В жіночих статевих органах — яйцеклітини. Яйцеклітини і сперматозоїди на одному заростку дозрівають в різний час, тому запліднення можливе лише між різними заростками. Такий тип запліднення називають перехресним. Для запліднення необхідний дощ або рясна роса. По воді сперматозоїд проникає у жіночий статевий орган і запліднює яйцеклітину. Утворюється зигота. Зигота проростає у нову рослину нестатевого покоління. Вона спочатку отримує поживні речовини лише із тканин заростку, далі утворює перший корінь, який занурюється у ґрунт. Розгортається перший листок. Але молода рослина нестатевого покоління папороті зберігає зв’язок із заростком, аж доки він повністю не відімре.

Фізкульхвилинка

Час настав для відпочинку, розпочнемо фізкультхвилинку.

Раз, два, три, чотири, п’ять.

Вгору руки всім піднять,

Вліво, вправо нахилити,

Як листочки папороті.

Тепер руки опустити,

Себе в лісі уявити.

Всім присісти у травиці, взяти силу у землиці.

Встаньте дужі і бадьорі,

Знов до праці всі готові.

Тож за парти всі сідайте,

І учитись починайте.

Завдання 3. Охарактеризувати різноманітні папороті.

4) Доповіді учнів, демонстрування зображень відповідних рослин

Н айпоширенішими представниками папоротей в Україні є щитник чоловічий, безщитник жіночий, орляк, багатоніжка, страусник, букова папороть, листовик, вужачкові папороті, сальвінія (демонстрування зображень).

Щ

Рис. 5. Щитник чоловічий

итник чоловічий — багаторічна папороть, яка росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, на узліссях. Має коротке товсте горизонтальне кореневище (видозмінений пагін, густо вкритий залишками черешків). Короткочерешкові листки зібрані біля кореневища в лійкоподібний пучок. На листках утворюються великі округлі групи спорангіїв. Спороносить папороть у червні-липні.

О

Рис. 6. Орляк звичайний

рляк звичайний — одна з найпоширеніших папоротей України. Гіллясте чорне кореневище міститься на значній глибині.

Рис. 7. Страусник

Страусник (папороть страусове перо, паперушина) має дуже оригінальний вигляд. Страусник — декоративна рослина, вона є екзотичною окрасою наших парків і скверів, домашніх садків. Треба врахувати, що вона потребує багато вологи, любить напівзатінок. Страусник дає відводки, які можна відокремити й перенести на нове місце. Таке вегетативне розмноження цієї рослини могло б забезпечити її значне поширення. Адже страусник можна побачити в Україні рідко.

У цієї рослини спори утворюються на спеціальних листках, які відрізняються від звичайних зелених листків. Спороносні листки страусника у п’ять — сім разів коротші від звичайних (вегетативних), розділені на короткі закручені зеленуваті частинки. З'являються вони на початку другої половини літа — напередодні Івана Купала. Їхня незвична, своєрідна форма, мабуть, і привернула увагу людини. Можливо, що в далекі часи і народилася легенда про цвіт папороті. Адже багато чого у ній відповідає дійсності: росте ця папороть у темному лісі, а молоді листки зі спорангіями добре відбивають світло і тому злегка світяться.

Рис. 9. Сальвінія плаваюча

Сальвінія плаваюча — однорічна рослина, яка цікава незвичайною формою та вмінням плавати. Вона утворює чималі зарості на поверхні води у водоймах півдня України. Коренів у сальвінії немає, а їхні функції виконують занурені листки. На стеблах рослини у кожному вузлі розвиваються три листки: два — еліптичні плаваючі листки, а третій — занурений коренеподібний. Його вважають листком тому, що на ньому знаходяться групи спорангій зі спорами, які на коренях рости не можуть, а розвиваються лише на листках.

Н

Рис. 10. Нефролепсис

ефролепис — це папороть, батьківщиною якої є східні і південно-східні тропічні регіони Євразії. її стебла, що ростуть пучком з невеликого кореневища, досягають довжини 50-60 см і мають множинні маленькі зелені листочки, розташовані по обидві сторони від стебла в шаховому порядку.

А

Рис. 11. Адіантум

діантум — багаторічні папороті. Тонкі довгі стебла несуть блискуче ніжно-зелене листя надзвичайно ажурної форми. Листкова пластинка віялоподібна. Нерідко вона досягає в довжину 40 см.

Кажуть, що краса беззахисна. Може, у цьому і причина різкого зменшення ареалу трав’янистих рослин. Внаслідок діяльності людини всесвіт стоїть на порозі екологічної катастрофи. Варто згадати і про рослини, які занесені до Червоної книги України. Замість того, щоб прикрашати наші ліси та поля оселилися вони на сторінках цієї книги. Чи потрібна природі така «любов», коли заради скороминучої втіхи, а буває і наживи, винущують люди цілі галявини рідкісних рослин.