Тема 4. Техногенні небезпеки та їх наслідки План

4.1. Аварії, катастрофи та їх наслідки.

4.2. Найбільші техногенні катастрофи, що сталися на території України.

4.3. Аварії на системах життєзабезпечення.

4.4. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

4.5. Вимоги до транспортування небезпечних речовин.

4.6. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.

4.7. Гідродинамічні аварії.

4.8. Пожежі та вибухи техногенного характеру; причини, що їх зумовлюють.

4.9. Аварії з викидом радіоактивних речовин.

4.10. Загальна характеристика ЕМПіВ. Вплив ЕМПіВ на організм людини. Заходи та засоби захисту від їх дії.

4.11. Класифікація об’єктів господарювання за хімічною небезпекою. Класифікація небезпечних хімічних речовин.

4.12. Хімічні небезпеки побуту.

4.13. Отруйні тварини.

4.14. Отруйні рослини.

4.15. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.

4.16. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.

4.17. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).

4.18. Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Література: [базова: 6, 9, 17, 18, 19, ; допоміжна: 26, 27, 38]

4.1. Аварії, катастрофи та їх наслідки

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей, тварин і рослин та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничого процесу або завдає шкоди довкіллю.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє природне середовище (НПС) обумовив розподіл їх за видами:

• аварії на системах життєзабезпечення (раптове руйнування споруд і будівель, аварії на комунальних системах життєзабезпечення, аварії на електроенергетичних системах);

• аварії на транспорті (повітряному, водному, наземному, підземному, трубопровідному);

• гідродинамічні аварії;

• вибухи;

• пожежі;

• аварії, що пов’язані з викидом небезпечних речовин (аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (НХР); аварії з викидом радіоактивних речовин (РР); аварії з викидом небезпечних біологічних речовин (НБР).

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастрофи – великомасштабної аварії, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища їх існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, а їх розвиток ставить на межу існування усю біосферу..

4.2. Аварії на системах життєзабезпечення

До такого виду аварій належать;

• раптове руйнування споруд і будівель виробничого та громадського призначення, елементів транспортних комунікацій;

• аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

• аварії на електроенергетичних системах.

В Україні на 01.01.2011 р. експлуатувалося 61 тис. ветхих та аварійних житлових будинків (0,6% всіх житлових будинків), де постійно проживає 139 тис. мешканців. Тому однією з нагальних проблем залишається забезпечення стійкості, надійності та безпеки їх експлуатації. Крім того, майже 20% території нашої країни, на якій проживає понад 10 млн. мешканців, відноситься до сейсмічно небезпечних територій. В цілому 40% території України може бути охоплено безпосередньо впливом небезпечних сейсмічних подій і до 70% різними геологічними процесами (зсуви, підтоплення тощо), що негативно впливають на стійкість будівель та споруд. Тому виникає необхідність приведення існуючих об’єктів, що побудовані в минулі роки без урахування таких впливів, у відповідність існуючим на сьогодні державним будівельним нормам ДБН В.1.1-12:2006 «Будівництво у сейсмічних районах України».

Аварії на комунальних системах життєзабезпечення поділяються на:

• аварії на системах забезпечення населення питною водою;

• аварії на каналізаційних мережах;

• аварії на теплових мережах;

• аварії на комунальних газопроводах;

• аварії систем зв’язку.

До аварій на електроенергетичних системах належать:

• аварії на АЕС;

• аварії на ТЕС;

• аварії на ГЕС;

• аварії на інших електроенергетичних станціях;

• аварії на автономних електроенергетичних станціях;

• аварії на електроенергетичних мережах;

• вихід з ладу транспортних електричних контактних мереж;

• порушення стійкості об’єднаної енергосистеми.