- •Передмова
- •Дані методичні вказівки містять: питання до самостійної роботи, ключові терміни і поняття, питання для самоконтролю, перелік рекомендованої літератури. Модуль і «безпека життєдіяльності»
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності
- •Сталий розвиток суспільства та його проблеми. Шляхи вирішення в Україні
- •Соціальні індикатори:
- •Економічні індикатори:
- •Екологічні індикатори:
- •Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс
- •Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства
- •Види ризику
- •Управління ризиком
- •Тема 2. Фізіологічні та психологічні особливості організму людини План
- •Загальне уявлення про обмін речовин
- •Найважливіші для організму мінеральні речовини
- •Захисні властивості людського організму
- •Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості
- •Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Поведінка людини у стресових ситуаціях. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •Людський чинник в безпеці життєдіяльності
- •Соціальне здоров’я людини.
- •Професійне здоров’я людини
- •Система охорони здоров’я в Україні
- •Стан здоров’я населення України
- •Динаміка відповідей на запитання «Як би Ви оцінили своє здоров’я?» протягом 1995-2013 років
- •Тема 3. Середовище життєдіяльності людини План
- •Стихійні лиха та їх класифікація за причиною виникнення: тектонічні, топологічні, метеорологічні. Стихійні лиха, які найбільш зустрічаються в Україні.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту
- •Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ
- •Небезпечні гідрологічні процеси і явища
- •Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас по схилу.
- •За складом твердого матеріалу, що переносить селевий потік, їх можна класифікувати на:
- •Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа), характер їхніх проявів та наслідки
- •Техногенне середовище: виробниче, побутове, урбанізоване
- •Конфлікти, їх класифікація та причини виникнення
- •Тероризм як глобальна небезпека
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру
- •Тема 4. Техногенні небезпеки та їх наслідки План
- •4.1. Аварії, катастрофи та їх наслідки
- •4.2. Аварії на системах життєзабезпечення
- •4.3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях
- •4.4. Вимоги до транспортування небезпечних речовин
- •4.5. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами
- •4.6. Гідродинамічні аварії
- •4.7. Пожежі та вибухи техногенного характеру; причини, що їх зумовлюють
- •4.8. Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.9. Загальна характеристика емПіВ: вплив емПіВ на організм людини та заходи і засоби захисту від їх дії
- •Класифікація по міжнародному регламенту радіозв’язку
- •4.10. Класифікація об’єктів господарювання за хімічною небезпекою. Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •4.11. Хімічні небезпеки побуту
- •4.12. Отруйні тварини Приклади деяких небезпечних тварин
- •4.13. Отруйні рослини
- •Характеристику дії отруйних рослин на організм людини
- •4.14. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії
- •Інфекційні захворювання, викликані патогенними організмами
- •Тема 5. Соціальні небезпеки План
- •Соціальні хвороби: туберкульоз, гепатит, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, онкозахворювання
- •Алкоголізм як соціальна небезпека. Тютюнопаління та його шкідливі наслідки.
- •Натовп, його різновиди, поводження людини в натовпі
- •Моббінг: причини, види, наслідки, профілактика та запобігання
- •Види мобінгу
- •Небезпека засобів масової інформації: вплив на свідомість
- •Рівні сприйняття: 1) індивідуальний; 2) груповий; 3) організаційний; 4) суспільний.
- •Тема 6. Комбіновані небезпеки План
- •6.1. Природно-техногенні небезпеки
- •6.2. Природно-соціальні небезпеки. Захворювання, що передаються статевим шляхом. Снід, його причини та наслідки. Наркотики та їх вплив на організм людини. Небезпека наркоманії.
- •6.3. Соціально-техногенні небезпеки: професійні захворювання, виробничий травматизм
- •Модуль іі «основи охорони праці»
- •Тема 7. Правові та організаційні основи охорони праці План
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •7.2. Стандарти в галузі охорони праці: система стандартів безпеки праці (ссбп); міждержавні стандарти ссбп; національні стандарти України з охорони праці.
- •7.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •7.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми
- •7.7. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •7.8. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •Тема 8. Організація охорони праці на підприємстві План
- •Контроль за станом охорони праці в організації. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов'язки і права
- •8.3. Кабінети промислової безпеки та охорони праці, основні завдання та напрямки роботи кабінетів
- •8.4. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •8.5. Стимулювання охорони праці.
- •Тема 9. Основи фізіології та гігієни праці План
- •9.1. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами. Санітарно-захисні зони підприємств
- •9.2. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень
- •9.3. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •Тема 10. Основи виробничої безпеки План
- •10.2. Напруга кроку та дотику
- •10.3. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмопровідні частини електроустановок
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •10.4. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Тема 11. Основи пожежної профілактики на об’єктах господарської діяльності План
- •11.1. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння
- •Дії персоналу при виникненні пожежі
- •10.3. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Базова:
- •Допоміжна:
- •Internet-ресурси
Тема 10. Основи виробничої безпеки План
Умови ураження людини електричним струмом. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою.
Напруга кроку та дотику.
Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи.
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
Література: [базова: 14, 17, 21; допоміжна: 28, 30]
Умови ураження людини електричним струмом. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою.
Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки ураження, залежать від цілої низки чинників, які умовно можна підрозділити на чинники електричного (сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).
Чинники електричного характеру.
Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму:
пороговий відчутний струм – найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;
пороговий невідпускаючий струм – найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм – найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.
В табл. 10.1 наведено порогові значення сили струму при його проходженні через тіло людини по шляху «рука-рука» або «рука-ноги».
Таким чином, чим більший струм проходить через тіло людини, тим більшою є небезпека ураження. Однак необхідно зазначити, що це твердження не є безумовним, оскільки небезпека ураження залежить також і від інших чинників, наприклад від індивідуальних особливостей людини.
Таблиця 10.1
Порогові значення змінного та постійного струму
Вид струму |
Пороговий відчутний струм, мА |
Пороговий невідпускаючий струм, мА |
Пороговий фібриляційний струм, мА |
Змінний струм частотою 50 Гц Постійний струм |
0,5-1,5
5,0-7,0 |
6-10
50-80 |
80-100
300 |
Значення прикладеної напруги Un впливає на наслідки ураження, оскільки згідно закону Ома визначає силу струму Iл , що проходить через тіло людини, та його опір Rл:
Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом. Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В (в Україні така стандартна напруга становить 36 та 12,5), при якій не повинен статися пробій шкіри людини, що призводить до різкого зменшення загального опору її тіла.
Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. Загальний електричний опір тіла людини можна представити як суму двох опорів шкіри та опору внутрішніх тканин тіла. Найбільший опір проходженню струму чинить шкіра, особливо її зовнішній ороговілий шар (епідерміс), товщина якого становить близько 0,2 мм. Опір внутрішніх тканин тіла незначний і становить 300-500 Ом. В цьому можна переконатися, коли до язика прикласти контакти батарейки, при цьому відчувається легке пощіпування. Коли ці ж контакти прикласти до шкіри тіла, то відчутних подразнень не виникає, оскільки опір сухої шкіри (епідермісу) значно більший.
Загальний опір тіла людини змінюється в широких межах – від 1 до 100 кОм, а іноді й більше. Для розрахунків опір тіла людини умовно приймають рівним 1 кОм. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги, площі контакту, частоти струму та часу його дії опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5-0,7 кОм).
Опір тіла людини зменшується також при захворюваннях шкіри, центральної нервової та серцевосудинної систем, проявах алергічної реакції тощо. Тому нормативні акти про охорону праці передбачають обов'язкові попередній та періодичні медичні огляди працівників (кандидатів у працівники) для встановлення їх придатності щодо обслуговування діючих електроустановок за станом здоров'я.
Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4-5 разів безпечніший за змінний. Це пов'язано з тим, що постійний струм у порівнянні зі змінним промислової частоти такого ж значення викликає більш слабші скорочення м'язів та менш неприємні відчуття. Його дія, в основному, теплова. Однак, слід зауважити, що вищезазначене стосовно порівняльної небезпеки постійного та змінного струму є справедливим лише для напруги до 500 В. При більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим ніж змінний.
Частота змінного струму також відіграє важливе значення стосовно питань електробезпеки. Так найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 20-100 Гц. При частоті меншій ніж 20 або більшій за 100 Гц небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.
Чинники неелектричного характеру.
Тривалість дії струму на організм людини істотно впливає на наслідки ураження: чим більший час проходження струму, тим швидше виснажуються захисні сили організму, при цьому опір тіла людини різко знижується і важкість наслідків зростає.
Шлях проходження струму через тіло людини є важливим чинником. Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок. Існує багато можливих шляхів проходження струму через тіло людини (петель струму), найбільш поширені серед них наведені в табл.10.2.
Таблиця 10.2
Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму
через тіло людини
Шлях струму |
Частота виникнення даного шляху струму, % |
Частка потерпілих, які втрачали свідомість протягом дії струму, % |
Значення струму, що проходить через серце, % від загального струму, що проходить через тіло |
Рука-рука Права рука-ноги Ліва рука-ноги Нога-нога Голова-ноги Голова-руки Інші |
40 20 17 6 5 4 8 |
83 87 80 15 88 92 65 |
3,3 6,7 3,7 0,4 6,8 7,0 – |
Індивідуальні особливості людини значною мірою впливають на наслідки ураження електричним струмом. Струм, ледь відчутний для одних людей може бути невідпускаючим для інших. Для жінок порогові значення струму приблизно в півтора рази є нижчими, ніж для мужчин. Ступінь впливу струму істотно залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. Так, у стані нервового збудження, депресії, сп'яніння, захворювання (особливо при захворюваннях шкіри, серцево-судинної та центральної нервової систем) люди значно чутливіші до дії на них струму. Важливе значення має також уважність та психічна готовність людини до можливої небезпеки ураження струмом. В переважній більшості випадків несподіваний електричний удар призводить до важчих наслідків, ніж при усвідомленні людиною існуючої небезпеки ураження.
Умови навколишнього середовища можуть підвищувати небезпеку ураження людини електричним струмом. Так у приміщеннях з високою температурою та відносною вологістю повітря наслідки ураження можуть бути важчими, оскільки значне потовиділення для підтримання теплобалансу між організмом та навколишнім середовищем, призводить до зменшення опору тіла людини.
