- •Передмова
- •Дані методичні вказівки містять: питання до самостійної роботи, ключові терміни і поняття, питання для самоконтролю, перелік рекомендованої літератури. Модуль і «безпека життєдіяльності»
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності
- •Сталий розвиток суспільства та його проблеми. Шляхи вирішення в Україні
- •Соціальні індикатори:
- •Економічні індикатори:
- •Екологічні індикатори:
- •Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс
- •Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства
- •Види ризику
- •Управління ризиком
- •Тема 2. Фізіологічні та психологічні особливості організму людини План
- •Загальне уявлення про обмін речовин
- •Найважливіші для організму мінеральні речовини
- •Захисні властивості людського організму
- •Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості
- •Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Поведінка людини у стресових ситуаціях. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •Людський чинник в безпеці життєдіяльності
- •Соціальне здоров’я людини.
- •Професійне здоров’я людини
- •Система охорони здоров’я в Україні
- •Стан здоров’я населення України
- •Динаміка відповідей на запитання «Як би Ви оцінили своє здоров’я?» протягом 1995-2013 років
- •Тема 3. Середовище життєдіяльності людини План
- •Стихійні лиха та їх класифікація за причиною виникнення: тектонічні, топологічні, метеорологічні. Стихійні лиха, які найбільш зустрічаються в Україні.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту
- •Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ
- •Небезпечні гідрологічні процеси і явища
- •Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас по схилу.
- •За складом твердого матеріалу, що переносить селевий потік, їх можна класифікувати на:
- •Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа), характер їхніх проявів та наслідки
- •Техногенне середовище: виробниче, побутове, урбанізоване
- •Конфлікти, їх класифікація та причини виникнення
- •Тероризм як глобальна небезпека
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру
- •Тема 4. Техногенні небезпеки та їх наслідки План
- •4.1. Аварії, катастрофи та їх наслідки
- •4.2. Аварії на системах життєзабезпечення
- •4.3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях
- •4.4. Вимоги до транспортування небезпечних речовин
- •4.5. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами
- •4.6. Гідродинамічні аварії
- •4.7. Пожежі та вибухи техногенного характеру; причини, що їх зумовлюють
- •4.8. Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.9. Загальна характеристика емПіВ: вплив емПіВ на організм людини та заходи і засоби захисту від їх дії
- •Класифікація по міжнародному регламенту радіозв’язку
- •4.10. Класифікація об’єктів господарювання за хімічною небезпекою. Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •4.11. Хімічні небезпеки побуту
- •4.12. Отруйні тварини Приклади деяких небезпечних тварин
- •4.13. Отруйні рослини
- •Характеристику дії отруйних рослин на організм людини
- •4.14. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії
- •Інфекційні захворювання, викликані патогенними організмами
- •Тема 5. Соціальні небезпеки План
- •Соціальні хвороби: туберкульоз, гепатит, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, онкозахворювання
- •Алкоголізм як соціальна небезпека. Тютюнопаління та його шкідливі наслідки.
- •Натовп, його різновиди, поводження людини в натовпі
- •Моббінг: причини, види, наслідки, профілактика та запобігання
- •Види мобінгу
- •Небезпека засобів масової інформації: вплив на свідомість
- •Рівні сприйняття: 1) індивідуальний; 2) груповий; 3) організаційний; 4) суспільний.
- •Тема 6. Комбіновані небезпеки План
- •6.1. Природно-техногенні небезпеки
- •6.2. Природно-соціальні небезпеки. Захворювання, що передаються статевим шляхом. Снід, його причини та наслідки. Наркотики та їх вплив на організм людини. Небезпека наркоманії.
- •6.3. Соціально-техногенні небезпеки: професійні захворювання, виробничий травматизм
- •Модуль іі «основи охорони праці»
- •Тема 7. Правові та організаційні основи охорони праці План
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •7.2. Стандарти в галузі охорони праці: система стандартів безпеки праці (ссбп); міждержавні стандарти ссбп; національні стандарти України з охорони праці.
- •7.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •7.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми
- •7.7. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •7.8. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •Тема 8. Організація охорони праці на підприємстві План
- •Контроль за станом охорони праці в організації. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов'язки і права
- •8.3. Кабінети промислової безпеки та охорони праці, основні завдання та напрямки роботи кабінетів
- •8.4. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •8.5. Стимулювання охорони праці.
- •Тема 9. Основи фізіології та гігієни праці План
- •9.1. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами. Санітарно-захисні зони підприємств
- •9.2. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень
- •9.3. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •Тема 10. Основи виробничої безпеки План
- •10.2. Напруга кроку та дотику
- •10.3. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмопровідні частини електроустановок
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •10.4. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Тема 11. Основи пожежної профілактики на об’єктах господарської діяльності План
- •11.1. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння
- •Дії персоналу при виникненні пожежі
- •10.3. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Базова:
- •Допоміжна:
- •Internet-ресурси
Соціальне здоров’я людини.
Соціальне здоров'я - стан організму, що визначає здатність людини контактувати з соціумом. Соціальне здоров'я складається під впливом батьків, друзів, коханих людей, однокласників в школі, однокурсників у вузі, колег по роботі, сусідів по будинку і т.п. Різниця між психічним і соціальним здоров'ям умовно: психічні властивості і якості особистості не існують поза системою суспільних відносин. Людина - істота суспільна, соціум впливає на здоров'я особистості. Причому цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. Недоліки виховання і несприятливі впливу навколишнього середовища можуть викликати деградація особистості, в таких випадках зміниться її відношення до себе, до інших людей, до діяльності і спілкування.
Компонентами соціального здоров'я можна вважати: Моральність індивіда - сукупність морально-етичних якостей, ідеалів, ціннісних орієнтацій, які людина вважає для себе істинними і проходження обраним ціннісним самоустановку. У моральності людини відбивається переважно гуманістичний аспект здоров'я. Основоположник валеології І. І. Брехман виділяє моральність не просто як складову частину здоров'я, а розглядає її як основний аспект в «валеологической структурі особистості». Обрані для власного керівництва ідеальні цінності - позитивні і негативні - надалі визначають можливе поведінка людини, причому як позитивне, так і негативне. Людина, що втілює на практиці свої ідеальні цінності негативного плану, повинен бути визнаний нездоровим. Моральне нездоров'я людини може довго не проявляти себе, оскільки свої непристойні вчинки людина схильна приховувати від оточуючих. Необхідність вести подвійне життя може стати причиною стресу, аморальний спосіб життя рано чи пізно проявляє себе в тих чи інших розладах нервово-психічного і фізичного здоров'я. Моральність людини виявляє якості його духовності. Ціннісні орієнтації існують на рівні думок, які легко приховувати, тому в духовності відбивається переважно внутрішньоособистісний аспект здоров'я. Нездоров'я людини на духовному рівні є ще більш прихованим від сторонніх очей.
Моральне здоров'я відбивається в морально-духовних якостях людини, основними з яких є здібності:
усвідомлювати свободу волі чи свободу вибору;
переживати почуття любові;
усвідомлювати впевненість і визначеність у сьогоденні і майбутньому;
усвідомлювати відмінності між добром і злом;
здатність до самооцінки;
усвідомлювати якості власної волі;
відчувати почуття віри;
відчувати почуття гідності;
усвідомлювати властиве йому почуття сорому;
здатність до прогнозування подій і оцінок;
здатність пам'ятати події і пов'язані з ними переживання, відчуття часу;
здатність розуміння краси і прагнення до неї;
здатність до творчості (музично-поетичному, науковому, технічному, педагогічному, організаторському);
здатність дивуватися;
здатність розуміти в чому-небудь особливий і (або) переносне значення;
почуття смішного, почуття гумору;
здатність радіти, відчувати себе щасливим;
здатність відчувати горе (свій і чужий);
здатність відчувати заздрість, ревнощі, спрагу помсти.
Соціальна адаптація (від лат. Adaptatio-пристосування) - здатність організму пристосовуватися до різних умов, що змінилися соціального середовища або життя (до умов трудової діяльності, до професійним вимогам, взаєминам у новому колективі, здатність долати психологічні бар'єри ). Процес адаптації до нової обстановки прискорюється, якщо людина попередньо ознайомлений з майбутньою діяльністю, з новими людьми та ін Для успішної адаптації необхідно вчитися керувати своєю поведінкою в нових життєвих умовах. Основні прояви соціальної адаптації - взаємодія (в тому числі спілкування) людини з оточуючими людьми і його активність.
Формування соціального здоров'я людини пов'язано з процесом соціалізації. Соціалізація (лат. socialis - суспільний) - це процес і результат становлення особистості, засвоєння людиною цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству (групі, сім'ї).
Результат соціалізації – це
а) сформованість тих рис, які востребуются в даному суспільстві (соціалізованість);
б) становлення самосвідомості і активної життєвої позиції особистості;
в) розвиток контактів індивіда з іншими людьми і спільної з ними діяльності.
Успішна соціалізація передбачає ефективну адаптацію людини до суспільства і в той же час - здатність протистояти йому в тих ситуаціях, коли це перешкоджає саморозвитку, самовизначення, самореалізації. Порушення такої рівноваги веде до появи так званих жертв соціалізації - конформістів, повністю ідентифікують себе з суспільством, або, навпаки, відокремленого, що не адаптованого до суспільства людини.
При формування психічного і соціального здоров'я, становленні самосвідомості дуже важливим є процес отримання уявлень про свої ідеали, цінності, мотиви поведінки, достоїнства і недоліки і пр., тобто процес пізнання себе, самооцінка особистості та результатів своєї діяльності. Самооцінка - важливий регулятор поведінки, впливає на розвиток особистості та на ефективність діяльності.
Неадекватна, тобто завищена або занижена самооцінка, а також нестійка самооцінка деформує внутрішній світ особистості, перешкоджають психічному і соціальному здоров'ю.
Іноді виникає розбіжність між самооцінкою і оцінкою з боку оточуючих. Якщо оцінка вище самооцінки, то розбіжність між ними може стати чинником, що стимулює розвиток особистості. Якщо ж самооцінка перевершує оцінки оточуючих, то така розбіжність може призвести до конфлікту (а тим самим і до порушення здоров'я). Успішність педагогічного впливу в значній мірі визначається тим, яку самооцінку вдається сформувати. Висока адекватна, диференційована, обгрунтована самооцінка дозволяє легше засвоювати новий матеріал, впевнено братися за нову справу, активно висловлювати свою думку і критично сприймати досвід інших. Для виховання позитивної самооцінки у дітей необхідна доброзичливість, розумна вимогливість і схвалення навіть у тих випадках, коли їх поведінку або виконана робота нам не труїться. При цьому дитині важливо пояснити, що засудження (погана оцінка) направлено на конкретну дію, а не на нього самого (не на особистість).
Таким чином, реалізація ідей психічного і соціального здоров'я зажадає від кожної людини переосмислення своїх особистісних якостей (і насамперед таких, як активність і відповідальність), а від суспільства - перегляду сформованих пріоритетів і традицій у сфері виховання та освіти, праці та відпочинку.
