Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Госп.проц право 2013.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Додаткове рішення

У судовій практиці виникають ситуації, за яких суд першої інстанції має здійснювати певні процесуальні дії у справі, напри­клад, вживати заходів щодо забезпечення позову, розглядати за­яви про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміни спо­собу порядку виконання рішення тощо, але матеріали цієї справи направлені в апеляційну або касаційну інстанції. У таких випад­ках судам першої інстанції Вищий господарський суд рекомендує здійснювати певні процесуальні дії лише за умови, що відсутність матеріалів справи не заважає їх належному здійсненню згідно з вимогами ГПК України.

Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за за­явою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою, прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

  1. З якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні гос­подарського суду, не прийнято рішення;

  2. Не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установ­леному порядку.

Прийняття додаткового рішення щодо заяви сторони, прокуро­ра, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюєть­ся, як правило, тим суддею (складом суду), який приймав перше рішення про відмову в задоволенні такої заяви виносить ухвалу, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому розділом XII ГПК України.

Прийняття додаткового рішення можливе лише на підставах, передбачених ст. 88 ГПК України. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну чи скасування рішення в апеляційному чи ка­саційному порядку.

ГПК України не встановлює ніяких обмежень строків пода­чі заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз’яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським су­дам слід керуватися статтями ГПК України, які регламентують відповідні строки відносно основного рішення.

Вирішуючи питання процедури розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, роз’яснення чи виправлення його, господар­ські суди мають виходити с того, в якому порядку розглядалася справа, а саме за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених в заяві тощо.

Згідно зі ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи держав­ного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьо­му їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні по-' милки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз’яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Ухвали місцевого господарського суду

Ухвали господарського суду першої інстанції — теж його рі­шення, самостійні процесуальні документи, але не по суті спору, а з окремих процесуальних питань. За цілеспрямованістю ухвали в літературі поділяють на три групи. До першої групи слід віднести ухвали, спрямовані на підготовку розгляду справи в засіданні. Це перш за все ухвали про відкриття провадження у справі зі вказів­кою сторонам зробити певні дії. Це ухвала про заміну неналежного відповідача належним або введення в процес іншого відповідача, про проведення у справі експертизи і тому подібне. Такі ухвали можна назвати підготовчими. До другої групи слід віднести ухва­ли, які впливають на рух процесу, гальмуючи його або взагалі при­пиняючи. Сюди належать ухвали про відкладення розгляду спра­ви, про припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду. Третя група ухвал пов’язана з виявленням у ході роз­гляду справи недоліків у діяльності підприємств, установ, органі­зацій, що полягають у порушенні законодавства. У цих випадках суд зобов’язаний реагувати на виявлені ним негативні факти, та виносити щодо них окремі ухвали1.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити:

  1. найменування господарського суду, номер справи й дату ви­несення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу пози­вача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, ін­ших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їхніх посад);

  2. стислий виклад суті спору або зміст питання, із якого вино­ситься ухвала;

  3. мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

  4. висновок із розглянутого питання;

  5. вказівку на дії, що їх повинні вчиняти сторони, інші підпри­ємства, організації, державні й інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Ухзали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у судовому процесі, третім особам не пізніше п’яти днів після їх прийняття або^ вручаються їм під розписку, якщо інше не перед­бачено ГПК України.

Важливу роль у сприянні зміцненню законності у сфері госпо­дарських відносин відіграють окремі ухвали. Господарський суд виносить окрему ухвалу за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 90 ГГІК України, тобто виявивши при вирішенні господарського спо­ру порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Виходячи з вимог ст.ст. 86, 90 ГПК України, результатів теоретичних дослі­джень та набутого судовою практикою досвіду, можна визначити

вимоги, яким має відповідати окрема ухвала господарського Суду з тим, щоб її профілактичний ефект був максимальний.

Підставою надсилання окремої ухвали є виявлення господар­ським судом порушень законодавства або недоліків у діяльності підприємств чи організацій. Відповідно до ч. 2 ст. 90 ГПК України окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, устано­вам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим осо­бам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вка­зівок, що містяться в окремій ухвалі, у порядку, передбаченому

ч. 1 ст. 119 ГПК України. Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому порядку.

Ухвала у випадках передбачених чинним законодавством, є виконавчим документом, ухвала господарського суду про затвер­дження мирової угоди у разі її відповідності вимогам Закону Укра­їни «Про виконавче провадження» до виконавчого документа на­буває статусу останнього1.

За загальним правилом господарський суд, який виніс рішен­ня, не має права його змінити або скасувати. Лише у виняткових випадках, прямо зазначених у законодавстві, судові рішення мо­жуть бути виправлені тим самим господарським судом, який виніс рішення. Одним із передбачених законодавством способів виправ­лення недоліків рішення, яких припустився господарський суд, є прийняття додаткового рішення, ухвали. ГПК України не вста­новлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийнят­тя додаткового рішення, виправлення чи роз’яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватися тихли статтями ГПК України, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення2.

Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за за­явою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: