Тема 4. Підготовка менеджерів

Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчаючи дану тему, студенти знайомляться з первинними уявленнями про морально-психологічні якості. Найбільш важли­вими є високі життєві ідеали, чесність і правдивість, справед­ливість і об’єктивність, воля і мужність, розвинуте почуття обов’язку і відповідальності, інтелігентність і толерантність тощо.

План семінарського заняття

1.        Характеристика класифікаційних груп менеджерів.

2.        Роль менеджера в управлінні.

Термінологічний словник

Бізнесмен – це, насамперед, ділова людина, яка займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання при­бутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом.

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості інди­віда, його потенціал, що є умовою успішного виконання завдань.

Інформаційна роль – належить тому, хто приймає інформацію, розповсюджує її.

Менеджер – це керівник (директор, адміністратор, керуючий тощо), який має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку та прийняття рішень щодо організаційних питань менеджменту.

Міжособова роль – належить головному керівнику, лідеру, зв’язуюча ланка.

Мудрість – це здатність передбачати окремі наслідки здійс­нюваних операцій, готовність пожертвувати негайною вигодою заради великої вигоди в майбутньому.

Ролі, пов’язані з прийняттям рішень – належить підпри­ємцю, тому, хто розподіляє ресурси, веде переговори, усуває порушення.

Питання для самостійного вивчення

1. Розвиток управлінської науки в Україні.

Тести

1. Керівник повинен постійно демонструвати:

а)        емоційну стриманість;

б)        ввічливість;

в)        безмежне терпіння;

г)         а–в разом;

д)        інше.

2. Умовою ефективної діяльності керівника є:

а)        добре розвинуте стратегічне мислення;

б)        уміння заглянути на багато років вперед;

в)        а–б разом;

г)         інше.

3. Оскільки службова діяльність керівника завжди має виховну спрямованість, йому повинні бути властиві певні педагогічні якості:

а)        уміння здійснювати навчання підлеглих, розвивати у них потрібні професійні навички;

б)        організовувати загальнокультурне, естетичне і фізичне виховання молодих працівників;

в)        чітко та логічно формулювати розпорядження, аргу­ментувати свої погляди;

г)         а–в разом;

д)        інше.

4. Обов’язковою рисою нинішнього керівника є його:

а)        гуманізм;

б)        розвинуте почуття справедливості;

в)        людяність;

г)         пошана до людей і їх гідності;

д)        турбота про добробут людей;

е)        постійне здійснення заходів, спрямованих на підви­щення задоволеності праці усіх підлеглих;

ж)      а–е разом;

з)         інше.

5. Сучасному менеджеру повинна бути притаманна широка гама ділових якостей:

а)        висока ерудиція і професійна компетентність;

б)        схильність до лідерства в колективі;

в)        підприємництва і здатність ефективно діяти в умовах економічного ризику;

г)         практичний розум і здоровий глузд;

д)        комунікабельність, заповзятливість, ініціативність і енергійність;

е)        вимогливість і дисциплінованість;

ж)      висока працездатність;

з)         воля;

и)       цілеспрямованість;

к)        а–і разом;

л)        інше.

6. Сучасний менеджер повинен мати фундаментальні знання з:

а)        макро- і мікроекономіки;

б)        наукового менеджменту;

в)        теорії розпорядництва і лідерства;

г)         соціології, психології та права;

д)        інформаційної технології;

е)        комп’ютерної техніки;

ж)      а–е разом;

з)         інше.

7. Добра теоретична підготовка і досвід практичної роботи є передумовою того, щоб менеджер володів:

а)        мистецтвом керівництва, навичками роботи з людьми;

б)        політичною культурою;

в)        комплексним системним підходом до роботи;

г)         здібністю генерувати ідеї, трансформувати їх у практичній дії;

д)        творчою уявою, сучасним економічним мисленням;

е)        комп’ютерною грамотністю;

ж)      правильним стилем життя, роботи, культурою спілкування;

з)         іноземними мовами, насамперед, англійською;

и)       а–з разом;

к)        інше.

8. У процесі професійної діяльності і постійного самовдос­коналення менеджер розвиває управлінські уміння. Ефективний менеджер повинен уміти:

а)        мислити масштабно, вирішувати стратегічні проблеми;

б)        діагностувати організаційну систему, інтерпретувати ситуацію і робити правильні висновки;

в)        оперативно приймати і реалізовувати нестандартні рішення;

г)         спрацьовуватися з людьми і мотивувати їх до високо­продуктивної праці, вести за собою очолюваний колектив;

д)        раціонально організовувати свою працю і працю підлеглих, забезпечувати високу трудову дисципліну;

е)        об’єктивно підбирати, оцінювати, розставляти кадри;

ж)      забезпечувати самоорганізацію трудового колективу, створювати сприятливий психологічний мікроклімат;

з)         орієнтуватися в людях, розуміти їх характери, здібності та психологічний стан;

и)       встановлювати ділові відносини з іншими керівниками;

к)        володіти собою в будь-якій ситуації;

л)        уміти вести розмову, бути красномовним, виразно, переконливо, аргументовано проводити переговори, мати почуття гумору;

м)       а–л разом;

н)       інше.

9. Основні вимоги до умінь менеджера є трансформованими знаннями, які втілюються при здійсненні конкретних управ­лінських операцій:

а)        правильно планувати роботу;

б)        аналізувати ситуацію;

в)        проводити нараду;

г)         видавати розпорядження;

д)        а–г разом;

е)        інше.

10. Ролі, які приймають на себе керівники за класифікацією Мінцберга:

а)        міжособові ролі;

б)        інформаційні;

в)        ролі щодо прийняття рішень;

г)         а–в разом;

д)        інше.

11. Менеджер – це:

а)        керівник, який має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку та прийняття рішень щодо організаційних питань менеджменту;

б)        ділова людина, яка займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом;

в)        а–б разом;

г)         інше.

12. Бізнесмен – це:

а)        керівник, який має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку та прийняття рішень щодо організаційних питань менеджменту;

б)        ділова людина, яка займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом;

в)        а–б разом;

г)         інше.

13. Підприємець – це:

а)        той, хто володіє капіталом, що знаходиться в обороті, приносить прибуток;

б)        ділова людина, в підпорядкуванні якої немає підлег­лих, вона не займає ніякої постійної посади в орга­нізації, але є власником її акцій і може бути членом її правління;

в)        людина, яка бере на себе ризик, пов’язаний з організацією нового підприємства, з розробкою нової  ідеї, нової продукції або нового виду послуг, які пропонуються суспільству;

г)         а–в разом;

д)        інше.

14. Менеджери здійснюють функції:

а)        планування;

б)        організації;

в)        інтеграції;

г)         контролю і координації;

д)        стимулювання діяльності підлеглих;

е)        а–д разом;

ж)      інше.

15. Розрізняють кілька підетапів радикальної зміни еконо­мічних відносин і корінних економічних реформ, проведення яких належить до сьомого етапу (1985):

а)        робота підприємств за першою моделлю господар­ського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку;

б)        застосування другої моделі господарського розрахун­ку, побудованої на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин;

в)        впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, розширення еконо­мічної свободи;

г)         впровадження територіального господарського розра­хунку на всіх рівнях управління;

д)        початок ринкових реформ;

е)        а–д разом;

ж)      інше.

16. Які поради тим, хто хоче зекономити час, дає американ­ський підприємець та теоретик менеджменту Харві Маккея:

а)        встановити телефон у своєму автомобілі;

б)        завжди завчасно попереджати про візити, які намічаються;

в)        залишати машину там, де гарантований вільний виїзд;

г)         ніколи не робити поїздки, не маючи при собі дик­тофона, завдяки якому можна, не відриваючись від керма, диктувати для себе службові записки;

д)        покласти портативний магнітофон у кишеню піджака, а другий поряд з ліжком;

е)        завжди мати при собі який-небудь корисний матеріал для читання;

ж)      спробувати весь тиждень читати публікації з питань бізнесу замість спортивних сторінок і цікавих мате­ріалів про всяку всячину;

з)         пройти курс техніки скорочитання;

и)       використовувати телефонний автовідповідач вдома, що дасть можливість позбавитися непотрібних розмов;

к)        намагатися проводити якомога більше нарад по телефону замість засідань з безпосередньою участю співробітників;

л)        завжди просити підлеглих попередньо коротко викла­дати рекомендації, а потім заслуховувати обґрун­тування;

м)       слухати магнітофонні записи і радіопередачі з питань бізнесу під час бігу або спортивних справ;

н)       хвалити підлеглих, які коротко викладають суть спра­ви, і висловлювати незадоволення співробітниками, які не вміють так виступати;

о)        уникати тих, хто витрачає час;

п)       дивитися по телевізору ранкові новини ділового життя;

р)        всі вищеперераховані;

с)        інше.

17. Сила волі потрібна для того, щоб:

а)        планувати, коли Ви відчуваєте себе замотаним і замученим;

б)        продовжувати виконувати справу, навіть якщо деякі із «завдань термінового виконання» завели Вас у безвихідь;

в)        уникати будь-яких способів втечі від справ, коли Вам необхідно виконати важливу, але неприємну справу;

г)         підтримувати позитивний настрій, наперекір поперед­нім невдачам;

д)        робити кожен день хоча б що-небудь, просуваючись до здійснення ваших життєвих цілей;

е)        долати страхи, реальні або вигадані;

ж)      противитися бажанню виконати легку (але незначну) справу, яка лежить прямо перед Вашим носом;

з)         все вищеперераховане;

и)       інше.

18. Коли варто задавати «запитання Лакейна»:

а)        коли Вашу роботу перериває відвідувач, телефон;

б)        коли Ви помітили, що відволіклися від справи;

в)        коли підозрюєте, що використовуєте Ваш час не найкращим чином;

г)         коли іде вибір серед двох справ;

д)        у всіх вищеперерахованих;

е)        інше.

19. Менеджерам належить вирішальна роль у:

а)        прийнятті управлінських рішень;

б)        правильному використанні наявних ресурсів;

в)        забезпеченні життєдіяльності підприємства;

г)         досягненні поставлених цілей

д)        а–г разом;

е)        інше.

20. Автори Андрушків Б. М. і Кузьмін О. Є. виділяють такі етапи розвитку управлінської науки за радянських часів:

а)        (жовтень 1917 – березень 1921). Розроблено форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовано принципи централізму, організаційні методи управління, диктатури та державного регулювання;

б)        (1921–1928). Подальше вдосконалення адміністратив­ного управління виробництвом. Зроблені спроби застосування так званого госпрозрахунку як основи економічного управління;

в)        (1929–1945). Організація індустріальної бази суспіль­ного виробництва, удосконалення структурного управління, методів підбору та підготовки кадрів, планування і організації виробництва;

г)         (1946–1965). Пошук нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спроба пере­ходу до територіальної і територіально-галузевої сис­теми управління, що призвело до поглиблення адміністрування;

д)        (1965–1975). Здійснена спроба господарської рефор­ми шляхом посилення ролі економічного управління.

е)        (1975–1995). Усвідомлення неможливості реформу­вання адміністративно-командної системи;

ж)      всі вище перераховані;

з)         інше.

Література: 3; 4; 9; 11; 16; 19; 29.