Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПисаренкоВП ОрганізаціяПраціМенеджера.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
228 Кб
Скачать
☆

Питання для самостійного вивчення

1. Делегування повноважень у діяльності менеджера.

Тести

1.        Функції менеджера:

а)        загальне керівництво діяльністю підприємства;

б)        координація дій підрозділів і служб;

в)        робота з кадрами;

г)         визначення цілей і завдань діяльності;

д)        прийняття рішень;

е)        представництво підприємства у стосунках з іншими підприємствами;

ж)      контроль за діями виконавців;

з)         а–ж разом;

и)       інше.

2.    Для менеджера, який не має часу на рішення виробничих, фінансових, соціальних і інших проблем, характерні:

а)        безплановість у використанні робочого часу і слабке опрацювання ключових сфер діяльності;

б)        нервозність, поспіх і сумбурність у діях;

в)        нетерплячість у прийнятті рішень та у відносинах з рівними за рангом і з підлеглими;

г)         недостатній рівень розподілу управлінської праці в підрозділах і низький ступінь делегування функцій і відповідальності підлеглим;

д)        відсутність порядку на робочому місці;

е)        надмірність і безсистемність роботи з документами і кореспонденцією, що надходить;

ж)      використання принципу «що не встиг на роботі – дороблю вдома»;

з)         а–ж разом;

и)       інше.

3. Основні причини перевантаження менеджерів вищого і середнього рівнів та причини неефективного використання робочого часу:

а)        недостатня кваліфікація управлінського персоналу;

б)        невпорядкованість інформації;

в)        низький рівень механізації праці в управлінні;

г)         неорганізованість виробничих процесів;

д)        нечіткий розподіл прав і обов’язків;

е)        велика кількість нарад;

ж)      а–е разом;

з)         інше.

4. Ознака організованого менеджера:

а)        уміння ощадливо і раціонально використовувати робочий час;

б)        постійно удосконалювати процес його планування;

в)        а–б разом;

г)         інше.

5. Практичне значення планування особистої роботи мене­джера полягає у такому:

а)        якщо комплекс робіт вирішує конкретне завдання та направлений на кінцеві цілі управлінської діяльності, то добре розроблені плани забезпечують їхнє досяг­нення. Планування визначає що, кого, коли, де, як, скільки і навіщо потрібно для досягнення даної мети. Таким чином, воно є засобом створення ланки між встановленням мети і більш повним планом її реалізації;

б)        планування дозволяє оцінити практичні можливості досягнення цілей. Воно є єдиним засобом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей;

в)        планування полегшує пошук кращих і більш ефек­тивних шляхів досягнення цілей підприємства;

г)         планування виявляє і встановлює зони потенційних проблем і несподіваних наслідків;

д)        планування забезпечує основи для оцінки витрат і розробки бюджетів, календарних планів і ресурсів;

е)        планування є основою для контролю. Щоб контроль був ефективним, його варто тісно пов’язати з плану­ванням. Таке узгодження є дуже важливим для забезпечення ефективності процесу управління в ціло­му. Ефективний кількісний метод його здійснення – це складання графіків, розкладів і бюджету;

ж)      планування допомагає визначити потрібні робочі взає­модії і взаємовідносини. Оскільки воно служить для формування цілей, то допомагає створити єдність за­гальних цілей у межах підприємства;

з)         планування дозволяє передбачити обставини, які варто враховувати при досягненні цілей. Формальне плану­вання сприяє зниженню ризику в процесі прийняття рішень;

и)       все вище перераховане;

к)        інше.

6. На які питання ми намагаємося відповісти при плану­ванні?

а)        що повинно бути зроблено?

б)        коли це буде зроблено?

в)        хто це буде робити?

г)         де це буде зроблено?

д)        що для цього необхідно?

е)        всі вище перераховані;

ж)      інше.

7. Які складові планування виділяють?

а)        збільшення масштабу задач, їх комплексності;

б)        зростаюче значення часу;

в)        обмеженість ресурсів;

г)         витрати, капітальні вкладення і їхня рентабельність;

д)        елемент ризику в реалізації цілей підприємства;

е)        запобігання небажаних наслідків ситуації, що змінилася;

ж)      забезпечує єдність цілей для членів підприємства;

з)         спадкоємність у роботі з реалізації цілей підприємства;

и)       всі вищеперераховані;

к)        інше.

8. Цілі менеджера повинні відповідати таким вимогам:

а)        бути досяжними;

б)        конкретними та вимірюваними;

в)        мати конкретний часовий горизонт;

г)         бути узгоджені між собою;

д)        всі вищеперераховані;

е)        інше.

9. Процес встановлення особистих цілей менеджера перед­бачає етапи:

а)        визначення цілей;

б)        аналіз можливостей досягнення встановлених цілей;

в)        уточнення і конкретне формулювання цілей;

г)         всі вищеперераховані;

д)        інше.

10. З яких етапів складається процес розробки плану осо­бистої праці менеджера?

а)        складання переліку справ, які слід виконати протягом планового періоду;

б)        визначення витрат часу, потрібного для виконання кожного виду роботи;

в)        резервування часу для непередбачених справ;

г)         визначення фонду робочого часу планового періоду;

д)        співставлення розрахованих на другому етапі витрат часу на виконання планових робіт з фондом робочого часу;

е)        складання плану особистої роботи до виконання;

ж)      внесення змін під час реалізації плану;

з)         а–ж разом;

и)       інше.

11. На які частини можна поділити робочий час менеджера?

а)        заплановані справи;

б)        резерв часу на непередбачувані роботи;

в)        резерв часу на творчу діяльність менеджера і підвищення кваліфікації;

г)         а–в разом;

д)        інше.

12. Співвідношення між плановим часом і резервом має становити:

а)        40 : 60;

б)        50 : 50

в)        60 : 40;

г)         інше.

13. Завдяки встановленому резерву часу менеджер має змогу протягом планового  періоду адекватно реагувати на:

а)        можливі ускладнення в процесі реалізації тих або інших завдань;

б)        вирішувати непередбачувані справи;

в)        займатися творчістю;

г)         а–в разом;

д)        інше.

14. Процес планування робочого дня (тайм-менеджмент) за методом «Альпи» включає такі стадії:

а)        складання переліку завдань;

б)        визначення витрат часу на виконання робіт;

в)        резервування часу;

г)         прийняття рішень за пріоритетами та передорученням певних справ;

д)        контроль (урахування незробленого);

е)        а-д разом;

ж)      інше.

15. Позитивні сторони методу «Альпи»:

а)        кращий настрій на майбутній робочий день;

б)        чітке уявлення про завдання робочого дня;

в)        самодисципліна;

г)         концентрація на найбільш важливому;

д)        досягнення цілей дня;

е)        підвищення задоволеності та мотивації;

ж)      щоденна економія 10–20 % робочого часу;

з)         а–ж разом;

и)       інше.

16. До плану особистої роботи менеджера, в першу чергу, заносяться:

а)        справи з фіксованим терміном виконання;

б)        справи, що вимагають значних витрат часу;

в)        неприємні справи, відкладання яких на потім небажано;

г)         а–в разом;

д)        інше.

17. Які плани особистої праці менеджера розрізняють за період планування?

а)        оперативні;

б)        середньострокові;

в)        перспективні;

г)         а–в разом;

д)        інше.

18. Перелік яких повторюваних заходів може внести до плану на день, декаду, місяць секретар або особисто менеджер:

а)        загальні збори, засідання ради директорів;

б)        поточні наради з планування, забезпечення контролю за процесом діяльності підприємства;

в)        збір окремих колективів, працівників;

г)         важливі виставки, ярмарки, конференції, симпозіуми;

д)        а–г разом;

е)        інше.

19. Менеджер найчастіше може відкладати рішення склад­них завдань, не знаючи, як до них підступитися. Його позиція в цій ситуації буває обумовлена?

а)        страхом перед можливою невдачею;

б)        страхом перед особистою некомпетентністю з даного питання;

в)        страхом перед великою тривалістю роботи;

г)         недостатньою привабливістю роботи; неясністю вигод, які принесе робота;

д)        недостатністю наявної інформації;

е)        переконаністю марності роботи;

ж)      а–е разом;

з)         інше.

20. Які рекомендації менеджеру щодо раціоналізації витрат часу на проведення ділової наради?

а)        майте попередню думку з обговорюваного питання;

б)        починайте нараду в чітко призначений час, навіть, якщо і не всі ще з’явилися;

в)        якщо відсутні працівники, відповідальні за питання, що розглядаються, з’ясуйте причину відсутності і перенесіть нараду;

г)         упевнено керуйте ходом наради;

д)        по-діловому, конкретно сформулюйте мету наради, запропонуйте регламент, визначте загальну її тривалість;

е)        домагайтеся в ході обговорення діловитості, направ­ляйте суперечки в потрібне русло, стежте за регла­ментом;

ж)      питання ставте перед усіма або конкретно запро­понуйте висловитись працівнику, думка якого є дуже важливою;

з)         виступаючи, будьте зосереджені, враховуйте склад, рівень та інтереси слухачів, володійте собою;

и)       завершуючи нараду, підведіть підсумки. Доручіть підготовку рішення або сформулюйте програму подальшої роботи над проблемою;

к)        забезпечте наявність стенограми чи протоколу магнітофонного запису. Дійте так, щоб у підлеглих залишилося враження дієвості та необхідності даної наради;

л)        а–к разом;

м)       інше.

Література: 1–4; 7; 9–16; 20; 22; 24; 25; 29–31.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]