Тема 2. Цілі організації і мета праці менеджера

Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчаючи дану тему, студенти знайомляться з первинними уявленнями про роботу менеджера як тип науково-практичного управління, тобто керівництво людьми і виробництвом, що дозволяє виконувати поставлені завдання найбільш гуманним і економічним шляхом.

План семінарського заняття

1.    Менеджер і вимоги, запропоновані до нього.

2.    Організація роботи менеджера.

3.    Лідерство – запорука ефективної організації праці менеджера.

Термінологічний словник

Менеджер – це керівник або фахівець, який займає постійну посаду, професійно здійснює управлінські функції, має певний пункт відповідальності та повноваження у сфері прийняття рішень з конкретних видів діяльності підприємства.

Питання для самостійного вивчення

1.    Форми влади, що використовуються менеджером в організації своєї роботи.

2.    Лідерство – запорука ефективної організації праці менеджера.

Тести

1. Компоненти організації роботи менеджера:

а)        особисті та ділові якості кваліфікованого менеджера;

б)        функції, що виконує менеджер у процесі управління;

в)        форми влади, що застосовуються менеджером в управ­лінській діяльності;

г)         інструменти впливу на підлеглих;

д)        аспект лідерства в організації управлінського процесу;

е)        а–д разом;

ж)      інше.

2. Менеджери повинні:

а)        спеціальні знання;

б)        володіти здібністю використовувати спеціальні знання у повсякденній роботі управління організацією;

в)        а–б разом;

г)         інше.

3. Які специфічні якості повинні мати менеджери у процесі виконання своїх функцій взаємодіючи із широким колом особис­тостей?

а)        високе почуття обов’язку та відданості справі;

б)        чесність у відносинах із людьми і довіра до партнерів;

в)        уміння чітко виражати свої думки і переконання;

г)         повага і турбота про людей незалежно від їхнього положення в ієрархії організації;

д)        здатність швидко поповнювати свої фізичні та духовні сили і критично оцінювати власну діяльність;

е)        а–д разом;

ж)      інше.

4. Які функції здійснює менеджер у процесі управління?

а)        організація і планування діяльності колективу і своєї власної роботи;

б)        розподіл завдань і інструктаж підлеглих, контроль за ними;

в)        підготовка і читання звітів;

г)         перевірка й оцінка результатів роботи;

д)        ознайомлення з усіма новинками у світі бізнесу, техніки і технології, висування і розгляд нових ідей і пропозицій;

е)        рішення питань, що виходять за межі компетенції підлеглих;

ж)      знайомство з поточною кореспонденцією;

з)         відповіді дзвінки і прийом відвідувачів;

и)       проведення зборів і представництво;

к)        заповнення форм звітності;

л)        ведення переговорів;

м)       підвищення кваліфікації;

н)       а–м разом;

о)        інше.

5. Функції, які здійснює менеджер у процесі управління, характеризуються:

а)        високою розмаїтістю;

б)        розмаїтістю форми дій і місця їхнього здійснення;

в)        широкими контактами і комунікаціями усередині і поза фірмою;

г)         швидкою зміною подій, людей і дій;

д)        а–г разом;

е)        інше.

6. У процесі спілкування менеджеру доводиться виконувати такі основні ролі:

а)        координатора;

б)        інформатора;

в)        представника;

г)         приймає рішення;

д)        а–г разом;

е)        інше.

7. Які форми влади може застосовувати будь-який керівник (менеджер), на думку американських дослідників Френча та Рейвена:

а)        владу, яка базується на засадах примусу;

б)        владу, яка базується на засадах винагороди;

в)        експертну владу;

г)         еталонну владу;

д)        законну владу;

е)        а–д разом;

ж)      інше.

8. Недоліками впливу через страх є:

а)        великі витрати на управління;

б)        відсутність довіри до керівництва;

в)        поява бажання в підлеглих працівників обманювати організацію;

г)         виникнення незадоволеності роботою;

д)        поява гальмівних процесів у розвитку здібностей людини;

е)        а–д разом;

ж)      інше.

9. Характеристики харизматичних особистостей:

а)        енергійність;

б)        впливова зовнішність;

в)        незалежність характеру;

г)         добрі риторичні (ораторські) здібності;

д)        сприйняття похвал своєї особи без самолюбства, пихатості, зарозумілості;

е)        достойні та впевнені манери поведінки;

ж)      а–е разом;

з)         інше.

10. Недоліки харизматичних особистостей:

а)        деяка самовпевненість керівника;

б)        можливість його відмови від інших видів влади;

в)        а–б разом;

г)         інше.

11. Недоліками експертної влади є:

а)        розумна віра менш стійка, ніж вплив харизматичної особистості;

б)        у підлеглого може виявитись більше влади, ніж у керівника, а це може призвести до конфліктної ситуації;

в)        а–б разом;

г)         інше.

12. Основними положеннями японської системи управління є такі:

а)        працівники отримують задоволення залежно від щільності вертикального зв’язку в організації;

б)        основним завданням менеджера є забезпечення під­тримки працівників в одержанні необхідної інфор­мації та в процедурах реалізації цілей діяльності групи;

в)        при груповому прийнятті рішень усі члени колективу повинні робити внесок у досягнення мети в повну міру своїх можливостей;

г)         усередині колективу, який сформувався на засадах прихильності до однієї загальної справи, почуття єдності забезпечується емоційною участю усіх членів, яка посилює групову солідарність;

д)        для забезпечення солідарності в колективі доцільно використовувати кланову модель, згідно з якою ієрархічна система залишається постійною, і частково – концепцію контракту, яка передбачає можливість входження в колектив та виходу з нього

е)        використання в цілях управління характерного для японців почуття космологічної вдячності, яка в них виховується у всіх сферах суспільного й культурного життя;

ж)      менеджер винний приділяти найбільшу увагу осо­бистим якостям шкірного працівника, особистостям;

з)         у процесі здійснення керівництва менеджеру слід спиратись на розуміння того, що в японців сильно розвинуте почуття взаємозалежності;

и)       керівник винний максимально тривалий час протягом робочого дня перебувати на виробництві;

к)        службовці, які мають знання, є «ноу-хау» компанії;

л)        працівники, які застосовують нововведення, підви­щують продуктивність праці і якість, повинні постій­но заохочуватися, відчувати, що до їхніх вимог та міркувань керівництво прислуховується;

м)       а–л разом;

н)       інше.

13. Лідер завжди повинен бути:

а)        чесним;

б)        честолюбним;

в)        послідовним і скромним;

г)         наставником;

д)        упевненим у собі;

е)        справедливим;

ж)      тактовним і уважним;

з)         рішучим;

и)       готовим приймати рішення;

к)        а–и разом;

л)        інше.

14. Лідер прекрасно відчуває і розуміє:

а)        психологічні особливості партнерів, противників, начальства;

б)        вміло їх використовує в офіційних і неофіційних контактах;

в)        а–б разом;

г)         інше.

15. Влада лідера ґрунтується на:

а)        гарному знанні підлеглих, умінні поставити себе на їхнє місце;

б)        аналізувати ситуацію, визначати найближчі і відда­лені наслідки своїх дій;

в)        прагненні до самовдосконалення, здатності вселяти в підлеглих упевненість;

г)         свідомості необхідності робити ті або інші вчинки;

д)        а–г разом;

е)        інше.

16. Які загальні характерні риси властиві лідерам різнома­нітних стилів?

а)        відданий своїй фірмі;

б)        повинен бути оптимістом;

в)        любить людей;

г)         повинен бути сміливим;

д)        має широту поглядів;

е)        повинен бути рішучим;

ж)      тактовний і уважний;

з)         справедливий;

и)       завжди чесний;

к)        честолюбний;

л)        послідовний і скромний;

м)       повинен бути наставником;

н)       упевнений у собі;

о)        а–н разом;

п)       інше.

17. Відмітні риси сильного лідера:

а)        упевнений у собі;

б)        впевненість у собі без зарозумілості;

в)        віра у свої сили без гордовитості;

г)         а–в разом;

д)        інше.

18. Позитивно впливає на ефективність діяльності уміння:

а)        її планувати;

б)        правильно визначати порядок важливості та термі­новості справ;

в)        послідовність виконання операцій;

г)         кількість прийнятих рішень;

д)        а–г разом;

е)        інше.

19. На ефективність роботи менеджера впливає уміння використовувати:

а)        можливості підлеглих;

б)        їх знання;

в)        віра у співробітників;

г)         здібність відверто з ними розмовляти;

д)        постановка завдань замість безпосереднього керів­ництва;

е)        а–д разом;

ж)      інше.

20. Негативно впливає на результативність роботи менеджера:

а)        відсутність поваги колег під час обговорення і вирішення найважливіших питань;

б)        присвоєння собі результатів роботи колективу;

в)        упереджене ставлення до співробітників;

г)         а–в разом;

д)        інше

Література: 4; 9; 11; 19.