Iіі. Матеріали самостійної роботи.

III.І. Міждисциплінарна інтеграція.

№	Дисципліна	Знати	Вміти
Ті, що забезпечують
1.	Мікробіологія	Морфологічну характеристику збудника лепри.	Відрізняти особливі риси збудника лепри.
Ті, що забезпечуються
2.	Усі клінічні дисципліни	Загальну характеристику збудників. Заходи безпеки під час роботи зі збудниками ОНУ. Особливості інфекційного процесу, клінічні прояви захворювання, особливості сестринського догляду за хворими.	Проводити забор матеріалу, Профілактичні заходи щодо захворювання.

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Епідеміологія прокази.

2. Види захворювання.

3. Туберкулоїдна проказа .

4. Лепроматозна проказа.

5. Лікування прокази .

6. Прогноз.

ІІІ.3. Рекомендована література:

Основна

1. І.О.Ситник, С.І. Климнюк «Мікробіологія,вірусологія,імунологія»

Укрмедкнига, 1998р.,Тернопіль.

2. В.А.Люта, О.В.Кононов «Мікробіологія з технікою мікробіологічних досліджень та основами імунології». Київ. «Здоров’я» 2006.

3. В.А.Люта, О.В.Кононов «Мікробіологія». Київ. «Медицина» 2008.

4.Ф.К. Черкес «Микробиология», 1986 г., М.Москва.

5. С.І.Климнюк,І.О.Ситник Практична мікробіологія: Посібник-

Тернопіль: Укрмедкнига,2004р.

6.Кохан І. Імунологія : Підручник – Київ -Торонто, 1994р.

Допоміжна

7. Егоров Н.С. Основы учения об антибіотиках. Учебник М – Высшая школа,1986г.

8. Пяткин к.Д., Кривошеїн ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник к - Вища школа, 1992р.

ІІІ.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи .

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Знати: 1.Морфологічні і фізіологічні особливості збудника лепри Mycobacterium lepromatosis.	Звернути увагу на епідеміологію прокази, основні симптоми захворювання, догляд за хворими.
Знати: 2.Мікробіологічну діагностику захворювння, викликаного Mycobacterium lepromatosis.	Визначити основні етапи діагностики.

Завдання №1 Скласти доповідь з теми: «Лепра (проказа) – в умовах сучасності».

Зміст доповіді

• Історія

• Епідеміологія

• Інкубаційний період

• Види захворювання

• Туберкулоїдна проказа

• Лепроматозна проказа

• Лікування прокази

• Прогноз

• Знамениті хворі

ІІІ.5. Питання для самоконтролю:

1. Морфологічні особливості збудника лепри.

2. Шляхи передачі збудника.

3. Епідеміологія захворювань: туберкулоїдна проказа, лепроматозна проказа

4.Лабораторна діагностика прокази.

5 . Лікування прокази.

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №13

з теми:

«Хвороба Лайма»

Навчальна дисципліна Мікробіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс Другий

Кількість навчальних годин 2 год.

Викладач Ткаченко Т.В.

Харків - 2012

І. Актуальність теми

Хвороба Лайма (або хвороба Ліма, кліщовий бореліоз, лаймборреліоз) володіє великим поліморфізмом клінічних проявів і викликається принаймні трьома видами бактерій роду Borrelia , типу спірохет . Borrelia burgdorferi домінує як збудник хвороби Лайма в США , в той час як Borrelia afzelii і Borrelia garinii - в Європі . Хвороба Лайма - найпоширеніша хвороба, що передається кліщами в Північній півкулі . Бактерії передаються людині через укус інфікованих іксодових кліщів , які належать до декількох видів роду Ixodes . Ранні прояви хвороби можуть включати жар, головний біль, втому і характерну шкірну висип, звану мігруюча еритема ( лат. erythema migrans). В деяких випадках, у присутності генетичної схильності, в патологічний процес втягуються тканини суглобів , серце , а також нервова система , очі . У більшості випадків симптоми можуть бути куповані антибіотиками , особливо якщо діагноз і лікування проводяться на ранніх стадіях розвитку хвороби. Неадекватна терапія може призвести до розвитку «пізній стадії» або хронічної хвороби Лайма, коли хвороба стає важко виліковується, стаючи причиною інвалідності, або призвести до смерті.

ІІ. Навчальна ціль:

Знати:

• Знати мікробіологічну характеристику патогенних спірохет;

• розуміти патогенетичні закономірності інфекційного процесу, спричиненого патогенними спірохетами;

• знати методи мікробіологічної діагностики;

• знати препарати для специфічного лікування та профілактики.