- •Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій
- •1. Оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення нс
- •2. Радіаційні аварії
- •2.1. Дії при отриманні сигналу радіаційна небезпека
- •2.2. Загальні правила поведінки на радіаційно забрудненій території
- •2.3. Евакуація
- •2.4. Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
- •2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •2.5.1. Переробка молока
- •2.5.2. Продукти лісу (гриби)
- •2.5.3. Лісові ягоди
- •3. Хімічна небезпека
- •3.1. Дії при оголошенні небезпечного стану
- •3.2. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
- •3.3. Надання першої медичної допомоги при ураженні нхр
- •4. Пожежі
- •4.1. Основні уражальні чинники при пожежах
- •4.2. Дії при пожежі в приміщенні
- •4.3. Дії щодо рятування потерпілих
- •4.4. Правила поведінки в осередку пожежі
- •5. Вибухи
- •5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
- •6. Землетруси
- •6.1. Дії під час землетрусу
- •6.2. Дії після землетрусу
- •7. Селі, зсуви
- •7.1. Дії при загрозі селей, зсувів
- •8. Урагани (буревії, смерчі)
- •8.1. Дії при отриманні штормового попередження
- •8.2. Дії під час стихійного лиха
- •8.3. Дії після стихійного лиха
- •9. Повені
- •9.1. Дії після попередження про можливість повені
- •9.2. Дії під час повені
- •9.3. Дії в зоні раптового затоплення
- •9.4. Дії після повені
- •10. Санітарно епідемічна ситуація при нс
- •Інфекційні хвороби
- •10.1.1. Карантин
- •10.1.2. Обмежувальні протиепідемічні заходи
- •11.Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •11.1. Огляд місця події
- •11.2. Первинний огляд потерпілого
- •11.2.1. Реанімаційні заходи
- •11.2.1.1. Штучна вентиляція легенів (штучне дихання)
- •11.2.1.2. Непрямий масаж серця
- •11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
- •11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
- •11.4. Вторинний огляд потерпілого
- •11.5. Способи транспортування потерпілих
- •11.6. Табельні засоби надання першої медичної допомоги
- •11.7. Пов‘язка
- •11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
- •12. Переломи кісток
- •12.1. Перша медична допомога при переломах
- •12.2. Транспортна іммобілізація
- •13. Рани
- •13.1. Класифікація ран
- •13.2. Ознаки інфікування рани
- •13.3. Перша медична допомога
- •14. Кровотеча
- •14.1. Перша медична допомога
- •14.2. Правила накладання джгуту
- •14.3. Внутрішня кровотеча
- •15. Забиті місця (удари)
- •15.1. Перша медична допомога
- •15.2. Вивихи
- •15.2.1. Перша медична допомога
- •16. Утоплення
- •16.1. Перша медична допомога потопаючому
- •17. Тепловий (сонячний) удар
- •18. Поразка електричним струмом
- •18.1. Перша медична допомога
- •18.2. Запобігання ураження електричним струмом
- •18.3. Ураження блискавкою
- •18. 3. 1. Поради щодо поводження під час грози
- •19. Переохолодження організму
- •19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
- •19.2. Перша медична допомога при відмороженні
- •20.1. Перша медична допомогу при термічних опіках
- •20.2. Перша медична допомога при хімічних опіках
- •21. Захворювання від укусів комах і тварин
- •21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
- •21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
- •21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
- •21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
- •21.5. Укуси тварин, хворих на сказ
- •21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
- •22. Отруєння ртуттю
- •22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
- •Отруєння грибами
- •23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
- •Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
При виявленні вибухонебезпечних предметів слід:
обгородити місцезнаходження вибухонебезпечних предметів;
нікого не допускати до цього місця, для чого організувати чергування до прибуття представників органів влади;
повідомити місцеві органи влади, міліцію, військовий комісаріат, Оперативно-рятувальну службу МНС.
Виявлені вибухонебезпечні предмети знищуються підриванням на місцях або в спеціально відведених місцях відповідно підготовленими фахівцями.
6. Землетруси
Найбільш небезпечними природними явищами є землетруси, які являють собою підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії і викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори. Виникнення землетрусів, особливо з інтенсивністю від 6 балів за шкалою Ріхтера і більше, приносять значні руйнування будівель і споруд і велику кількість людських жертв.
Як правило, населення, яке мешкає в сейсмоактивних зонах, знає про можливість виникнення землетрусів і може заздалегідь проводити цілий ряд заходів, які в значній мірі можуть зменшити негативні його наслідки.
До таких заходів можна віднести:
закріплення шаф, полиць, стелажів, розміщення меблів таким чином, щоб у випадку падіння вони не загороджували вихід, не блокували двері, не наносили травми;
в квартирі не повинно бути легко займистих або отруйних рідин;
спальні місця розміщують на достатній відстані від великих вікон, скляних перегородок. Над ліжками і диванами не повинно бути важких полиць, масивних картин або інших предметів;
завчасно створюють запас консервованих харчових продуктів і питної води, розрахований на перші 3-5 днів. Все це складають у рюкзак або господарську сумку, і зберігають на видному місці;
аптечку першої допомоги з набором перев'язувальних і лікарських засобів, особливо тих, які ви приймаєте, документи, гроші, електричний ліхтарик, сірники, відро з піском, вогнегасник зберігають постійно під руками;
потрібно знати де і як вимикається електроживлення, водопостачання і газ у квартирі, під'їзді, будинку;
заздалегідь готують для тимчасового перебування садовий будиночок, гараж або інше пристосоване приміщення, де створюється запас необхідних речей, одягу, взуття, води, продуктів харчування, обладнуються спальні місця;
репродуктор радіотрансляції повинний бути постійно включеним, тому що по ньому, при необхідності, передається інформація про землетрус, можливість виникнення якого прогнозується, та інші повідомлення і розпорядження місцевих органів.
Відчувши підземні поштовхи або отримавши сигнал, що сповіщає про виникнення землетрусу, населення повинне діяти відповідно до інформації, що надходить. При цьому надто важливо не піддатися паніці, своєчасно та ретельно виконувати всі отримані вказівки.
6.1. Дії під час землетрусу
Якщо землетрус виник під час перебування у будинку, найкраще за все протягом перших 20-30 секунд при можливості, вибігти із нього на відкрите місце (у більшості випадків, з моменту, коли починають відчуватися коливання, і до того, як їх сила зросте до 7-8 балів і з'явиться небезпека руйнування будівель, споруд проходить 20-30 с.). При цьому, не можна користуватись ліфтом — він може зупинитись, а при виході з будинку не можна створювати тисняву в дверях.
Опинившись на вулиці, треба відбігти від будинку або іншої споруди на середину вулиці або до будь-якого іншого вільного від забудови місця, оскільки найчастіше травми та поранення можуть бути нанесені уламками скла, шиферу, черепиці, шматками дахового заліза, дошками, вивісками та іншими предметами. Особливу небезпеку становлять обірвані та обвислі дроти електричної мережі.
Якщо не вдалось вибігти на вулицю, потрібно розкрити вхідні двері квартири і стати в них. Можна сховатись під стіл, у шафу і закрити обличчя рукам, щоб не поранитись битим склом, картинами, світильниками. У всіх випадках потрібно остерігатися падіння штукатурки, арматури, плит перекриття, полиць з посудом та інших предметів, триматися подалі від вікон, скляних перегородок тощо. Не варто стрибати у вікно, перебуваючи вище першого поверху.
Найбільш безпечне місце у приміщенні - дверні отвори в капітальних несучих стінах, кути утворені капітальними стінами, місця під несучими колонами і балками каркасу будівлі.
Під час перебування в автомобілі, автобусі або іншому транспорті краще зупинитись і залишатись на місці до закінчення поштовхів. В автобусі не потрібно бити вікна і кидатися до дверей, створюючи тим самим паніку і можливість травм. Водії автобусів, трамваїв, тролейбусів самі зупинять транспортний засіб і відкриють двері.
