12. Переломи кісток

Перелом - раптове порушення цілісності кістки.

Переломи бувають відкритими й закритими.

А. Відкриті переломи - це переломи, при яких є відкрита рана в місці перелому. Такі переломи можуть являти собою загрозу для життя людини внаслідок розвитку шоку, крововтрати, інфікування.

Увага! При відкритих переломах транспортування потерпілого в медичну установу проводиться на ношах у положенні лежачи на спині.

Б. Закриті переломи - це переломи при яких відсутня рана в місті перелому.

Характерними ознаками перелому є:

• біль, що підсилюється при будь-якому русі й навантаженні на кінцівку;

• припухлість;

• патологічна рухливість у місці перелому;

• при відкритих переломах можуть спостерігатися кісткові відламки в рані;

• переломи кінцівок супроводжуються їх скороченням і викривленням у місці перелому;

• поява набряклості й синця;

• при переломах кісток черепа можлива кровотеча з вух;

• при переломах ребер болючість при диханні і характерний хруст у місці перелому при дотику.

При необхідності виявлення перелому, прощупують ушкоджену частину тіла. Майже завжди вдається виявити нерівності кістки, гострі краї уламків і характерний хрускіт при легкому натисненні. Обмацувати, особливо для визначення рухливості кістки поза межею суглоба, потрібно обережно, двома руками, намагаючись не заподіяти додаткового болю й травми потерпілому.

12.1. Перша медична допомога при переломах

А. Загальна схема надання першої медичної допомоги при відкритих переломах:

• зупинити кровотечу, обробити краї рани;

• на рану накласти стерильну пов'язку;

• дати знеболюючий засіб;

• провести іммобілізацію кінцівки.

В. Загальна схема надання першої медичної допомоги при закритих переломах:

• провести іммобілізацію;

• дати знеболюючі засоби й накласти холод;

• доставити потерпілого в медичну установу.

12.2. Транспортна іммобілізація

У наданні допомоги при переломах і ушкодженнях суглобів головне - надійна й своєчасна іммобілізація ушкодженої частини тіла. Іммобілізацією досягається нерухомість ушкодженої частини тіла, що призводить до зменшення болю й попереджає посилення травматичного шоку, усувається небезпека додаткового ушкодження й знижується можливість інфекційних ускладнень. Тимчасова іммобілізація проводиться за допомогою спеціальних медичних шин, яка виконується медичними працівниками або особами, які вміють ними користуватися, і імітованими шинами. У якості останніх використовуються підручні засоби: дошки, ціпки, фанера, картон, згорнуті журнали, весла, парасольки й інші предмети, довжина яких повинна бути достатньою, щоб зафіксувати суглоби вище і нижче місця перелому. У виняткових випадках допускається транспортна іммобілізація шляхом прибинтовування ушкодженої кінцівки до здорової частини тіла: верхньої - до тулуба, нижньої - до здорової ноги.

Основними принципами транспортної іммобілізації є:

• будь-яка транспортна іммобілізація складається із трьох частин: шини; прокладки; фіксуючої пов'язки;

• при ушкодженні будь-якого сегмента кінцівки з рухів виключають два сусідні суглоби, а іноді й три - при травмах плечової кістки плечового суглоба, стегнової кістки і кульшевого суглоба - всі основні суглоби верхньої (плечовий, ліктьовий, променево - зап'ястний) або нижньої (кульшовий, колінний і гомілково - стопний) кінцівок.

• при іммобілізації кінцівки необхідно, по можливості, придати їй фізіологічне положення, а якщо це неможливо, то таке положення, при якому кінцівка найменше травмується;

• при відкритих переломах вправлення відламків не роблять, накладають стерильну пов'язку на місце ушкодження й кінцівку фіксують у тому положенні, у якому вона перебуває в момент ушкодження;

• при закритих переломах знімати одяг з потерпілого не потрібно;

• неможна накладати тверду шину прямо на тіло, під неї необхідно підкласти м'яку прокладку (вата, рушник);

• під час перекладання хворого з нош ушкоджену кінцівку повинен підтримувати помічник.

Неправильно виконана іммобілізація може принести шкоду в результаті додаткової травматизації.

Увага! Не прив'язуйте шину занадто туго - це може порушити кровообіг і викликати біль. Послабте пов'язки, якщо: пальці потерпілого набрякли й посиніли; ними неможливо поворухнути; ділянка під шиною оніміла і в ній відчувається поколювання; під шиною не прощупується пульс; нігті не набувають нормального кольору через 2 с. після натискання.

Надаючи допомогу при переломах, у жодному разі не треба самим намагатися з'єднати відламки кістки - усунути скривлення кінцівки при закритому переломі або вправити кістку, що вийшла назовні, при відкритому. Постраждалого потрібно якнайшвидше доставити до лікувальної установи.