- •Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій
- •1. Оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення нс
- •2. Радіаційні аварії
- •2.1. Дії при отриманні сигналу радіаційна небезпека
- •2.2. Загальні правила поведінки на радіаційно забрудненій території
- •2.3. Евакуація
- •2.4. Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
- •2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •2.5.1. Переробка молока
- •2.5.2. Продукти лісу (гриби)
- •2.5.3. Лісові ягоди
- •3. Хімічна небезпека
- •3.1. Дії при оголошенні небезпечного стану
- •3.2. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
- •3.3. Надання першої медичної допомоги при ураженні нхр
- •4. Пожежі
- •4.1. Основні уражальні чинники при пожежах
- •4.2. Дії при пожежі в приміщенні
- •4.3. Дії щодо рятування потерпілих
- •4.4. Правила поведінки в осередку пожежі
- •5. Вибухи
- •5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
- •6. Землетруси
- •6.1. Дії під час землетрусу
- •6.2. Дії після землетрусу
- •7. Селі, зсуви
- •7.1. Дії при загрозі селей, зсувів
- •8. Урагани (буревії, смерчі)
- •8.1. Дії при отриманні штормового попередження
- •8.2. Дії під час стихійного лиха
- •8.3. Дії після стихійного лиха
- •9. Повені
- •9.1. Дії після попередження про можливість повені
- •9.2. Дії під час повені
- •9.3. Дії в зоні раптового затоплення
- •9.4. Дії після повені
- •10. Санітарно епідемічна ситуація при нс
- •Інфекційні хвороби
- •10.1.1. Карантин
- •10.1.2. Обмежувальні протиепідемічні заходи
- •11.Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •11.1. Огляд місця події
- •11.2. Первинний огляд потерпілого
- •11.2.1. Реанімаційні заходи
- •11.2.1.1. Штучна вентиляція легенів (штучне дихання)
- •11.2.1.2. Непрямий масаж серця
- •11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
- •11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
- •11.4. Вторинний огляд потерпілого
- •11.5. Способи транспортування потерпілих
- •11.6. Табельні засоби надання першої медичної допомоги
- •11.7. Пов‘язка
- •11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
- •12. Переломи кісток
- •12.1. Перша медична допомога при переломах
- •12.2. Транспортна іммобілізація
- •13. Рани
- •13.1. Класифікація ран
- •13.2. Ознаки інфікування рани
- •13.3. Перша медична допомога
- •14. Кровотеча
- •14.1. Перша медична допомога
- •14.2. Правила накладання джгуту
- •14.3. Внутрішня кровотеча
- •15. Забиті місця (удари)
- •15.1. Перша медична допомога
- •15.2. Вивихи
- •15.2.1. Перша медична допомога
- •16. Утоплення
- •16.1. Перша медична допомога потопаючому
- •17. Тепловий (сонячний) удар
- •18. Поразка електричним струмом
- •18.1. Перша медична допомога
- •18.2. Запобігання ураження електричним струмом
- •18.3. Ураження блискавкою
- •18. 3. 1. Поради щодо поводження під час грози
- •19. Переохолодження організму
- •19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
- •19.2. Перша медична допомога при відмороженні
- •20.1. Перша медична допомогу при термічних опіках
- •20.2. Перша медична допомога при хімічних опіках
- •21. Захворювання від укусів комах і тварин
- •21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
- •21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
- •21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
- •21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
- •21.5. Укуси тварин, хворих на сказ
- •21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
- •22. Отруєння ртуттю
- •22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
- •Отруєння грибами
- •23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
- •Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
12. Переломи кісток
Перелом - раптове порушення цілісності кістки.
Переломи бувають відкритими й закритими.
А. Відкриті переломи - це переломи, при яких є відкрита рана в місці перелому. Такі переломи можуть являти собою загрозу для життя людини внаслідок розвитку шоку, крововтрати, інфікування.
Увага! При відкритих переломах транспортування потерпілого в медичну установу проводиться на ношах у положенні лежачи на спині.
Б. Закриті переломи - це переломи при яких відсутня рана в місті перелому.
Характерними ознаками перелому є:
біль, що підсилюється при будь-якому русі й навантаженні на кінцівку;
припухлість;
патологічна рухливість у місці перелому;
при відкритих переломах можуть спостерігатися кісткові відламки в рані;
переломи кінцівок супроводжуються їх скороченням і викривленням у місці перелому;
поява набряклості й синця;
при переломах кісток черепа можлива кровотеча з вух;
при переломах ребер болючість при диханні і характерний хруст у місці перелому при дотику.
При необхідності виявлення перелому, прощупують ушкоджену частину тіла. Майже завжди вдається виявити нерівності кістки, гострі краї уламків і характерний хрускіт при легкому натисненні. Обмацувати, особливо для визначення рухливості кістки поза межею суглоба, потрібно обережно, двома руками, намагаючись не заподіяти додаткового болю й травми потерпілому.
12.1. Перша медична допомога при переломах
А. Загальна схема надання першої медичної допомоги при відкритих переломах:
зупинити кровотечу, обробити краї рани;
на рану накласти стерильну пов'язку;
дати знеболюючий засіб;
провести іммобілізацію кінцівки.
В. Загальна схема надання першої медичної допомоги при закритих переломах:
провести іммобілізацію;
дати знеболюючі засоби й накласти холод;
доставити потерпілого в медичну установу.
12.2. Транспортна іммобілізація
У наданні допомоги при переломах і ушкодженнях суглобів головне - надійна й своєчасна іммобілізація ушкодженої частини тіла. Іммобілізацією досягається нерухомість ушкодженої частини тіла, що призводить до зменшення болю й попереджає посилення травматичного шоку, усувається небезпека додаткового ушкодження й знижується можливість інфекційних ускладнень. Тимчасова іммобілізація проводиться за допомогою спеціальних медичних шин, яка виконується медичними працівниками або особами, які вміють ними користуватися, і імітованими шинами. У якості останніх використовуються підручні засоби: дошки, ціпки, фанера, картон, згорнуті журнали, весла, парасольки й інші предмети, довжина яких повинна бути достатньою, щоб зафіксувати суглоби вище і нижче місця перелому. У виняткових випадках допускається транспортна іммобілізація шляхом прибинтовування ушкодженої кінцівки до здорової частини тіла: верхньої - до тулуба, нижньої - до здорової ноги.
Основними принципами транспортної іммобілізації є:
будь-яка транспортна іммобілізація складається із трьох частин: шини; прокладки; фіксуючої пов'язки;
при ушкодженні будь-якого сегмента кінцівки з рухів виключають два сусідні суглоби, а іноді й три - при травмах плечової кістки плечового суглоба, стегнової кістки і кульшевого суглоба - всі основні суглоби верхньої (плечовий, ліктьовий, променево - зап'ястний) або нижньої (кульшовий, колінний і гомілково - стопний) кінцівок.
при іммобілізації кінцівки необхідно, по можливості, придати їй фізіологічне положення, а якщо це неможливо, то таке положення, при якому кінцівка найменше травмується;
при відкритих переломах вправлення відламків не роблять, накладають стерильну пов'язку на місце ушкодження й кінцівку фіксують у тому положенні, у якому вона перебуває в момент ушкодження;
при закритих переломах знімати одяг з потерпілого не потрібно;
неможна накладати тверду шину прямо на тіло, під неї необхідно підкласти м'яку прокладку (вата, рушник);
під час перекладання хворого з нош ушкоджену кінцівку повинен підтримувати помічник.
Неправильно виконана іммобілізація може принести шкоду в результаті додаткової травматизації.
Увага! Не прив'язуйте шину занадто туго - це може порушити кровообіг і викликати біль. Послабте пов'язки, якщо: пальці потерпілого набрякли й посиніли; ними неможливо поворухнути; ділянка під шиною оніміла і в ній відчувається поколювання; під шиною не прощупується пульс; нігті не набувають нормального кольору через 2 с. після натискання.
Надаючи допомогу при переломах, у жодному разі не треба самим намагатися з'єднати відламки кістки - усунути скривлення кінцівки при закритому переломі або вправити кістку, що вийшла назовні, при відкритому. Постраждалого потрібно якнайшвидше доставити до лікувальної установи.
