- •Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій
- •1. Оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення нс
- •2. Радіаційні аварії
- •2.1. Дії при отриманні сигналу радіаційна небезпека
- •2.2. Загальні правила поведінки на радіаційно забрудненій території
- •2.3. Евакуація
- •2.4. Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
- •2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •2.5.1. Переробка молока
- •2.5.2. Продукти лісу (гриби)
- •2.5.3. Лісові ягоди
- •3. Хімічна небезпека
- •3.1. Дії при оголошенні небезпечного стану
- •3.2. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
- •3.3. Надання першої медичної допомоги при ураженні нхр
- •4. Пожежі
- •4.1. Основні уражальні чинники при пожежах
- •4.2. Дії при пожежі в приміщенні
- •4.3. Дії щодо рятування потерпілих
- •4.4. Правила поведінки в осередку пожежі
- •5. Вибухи
- •5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
- •6. Землетруси
- •6.1. Дії під час землетрусу
- •6.2. Дії після землетрусу
- •7. Селі, зсуви
- •7.1. Дії при загрозі селей, зсувів
- •8. Урагани (буревії, смерчі)
- •8.1. Дії при отриманні штормового попередження
- •8.2. Дії під час стихійного лиха
- •8.3. Дії після стихійного лиха
- •9. Повені
- •9.1. Дії після попередження про можливість повені
- •9.2. Дії під час повені
- •9.3. Дії в зоні раптового затоплення
- •9.4. Дії після повені
- •10. Санітарно епідемічна ситуація при нс
- •Інфекційні хвороби
- •10.1.1. Карантин
- •10.1.2. Обмежувальні протиепідемічні заходи
- •11.Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •11.1. Огляд місця події
- •11.2. Первинний огляд потерпілого
- •11.2.1. Реанімаційні заходи
- •11.2.1.1. Штучна вентиляція легенів (штучне дихання)
- •11.2.1.2. Непрямий масаж серця
- •11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
- •11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
- •11.4. Вторинний огляд потерпілого
- •11.5. Способи транспортування потерпілих
- •11.6. Табельні засоби надання першої медичної допомоги
- •11.7. Пов‘язка
- •11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
- •12. Переломи кісток
- •12.1. Перша медична допомога при переломах
- •12.2. Транспортна іммобілізація
- •13. Рани
- •13.1. Класифікація ран
- •13.2. Ознаки інфікування рани
- •13.3. Перша медична допомога
- •14. Кровотеча
- •14.1. Перша медична допомога
- •14.2. Правила накладання джгуту
- •14.3. Внутрішня кровотеча
- •15. Забиті місця (удари)
- •15.1. Перша медична допомога
- •15.2. Вивихи
- •15.2.1. Перша медична допомога
- •16. Утоплення
- •16.1. Перша медична допомога потопаючому
- •17. Тепловий (сонячний) удар
- •18. Поразка електричним струмом
- •18.1. Перша медична допомога
- •18.2. Запобігання ураження електричним струмом
- •18.3. Ураження блискавкою
- •18. 3. 1. Поради щодо поводження під час грози
- •19. Переохолодження організму
- •19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
- •19.2. Перша медична допомога при відмороженні
- •20.1. Перша медична допомогу при термічних опіках
- •20.2. Перша медична допомога при хімічних опіках
- •21. Захворювання від укусів комах і тварин
- •21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
- •21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
- •21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
- •21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
- •21.5. Укуси тварин, хворих на сказ
- •21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
- •22. Отруєння ртуттю
- •22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
- •Отруєння грибами
- •23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
- •Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
Легкий ступінь переохолодження (озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість, утруднене пересування, блідість шкіри):
одягніть тепло постраждалого, напоїть гарячим чаєм або кавою;
змусьте виконувати інтенсивні фізичні вправи. Подальше купання в цей день припиняється.
Середній ступінь переохолодження (синюшність губів і шкіри, ослаблення дихання, пульс стає рідшим, з'являється сонливість, втрачається спроможність до самостійного пересування) :
розітріть постраждалого вовняною тканиною, зігрійте під теплим душем (якщо його поміщаєте у ванну, то температуру води підвищуйте поступово від 30-35°С до 40-42°);
зробіть масаж усього тіла;
тепло одягніть постраждалого та укладіть в ліжко, зігрійте грілками (зігрівання повинно бути поступовим, щоб не було різкого перепаду температур);
викличте лікаря.
Важкий ступінь переохолодження (з'являється втрата свідомості, життєві функції поступово вгасають):
негайно викличте лікаря;
виконайте всі заходи першої допомоги, як і при середньому ступені переохолодження.
19.2. Перша медична допомога при відмороженні
Відмороження - ушкодження тканин організму, викликане дією низької температури. Відмороження може наступати при температурі повітря нижче -6 °С. Ступінь важкості прояву залежить від температури навколишнього середовища, тривалості перебування на холоді, вологості повітря. При температурах нижче -20 °С можуть виникати миттєві контактні відмороження (при зіткненні з металевими предметами шкіра «прилипає» до них). Зниження внутрішньої температури тіла нижче 24 °С призводить до загибелі потерпілого.
Визначення ступеня відмороження можливо тільки після відігрівання постраждалої частини тіла.
Перший ступінь - шкіра червонясто-багряна, синюшна, на другу-третю добу розвивається лущення шкіри, незначний набряк, видужання наступає на сьому - десяту добу.
Другий - на тілі зміни, характерні для першого ступеня, з'являються міхури, що містять прозору жовтувату або незначно пофарбовану кров'ю рідину.
Третій - відбувається омертління всіх шарів шкіри, виникають ділянки тканин чорного кольору, шкірні міхури, наповнені темною рідиною.
Четвертий - відбувається омертвління не тільки шкіри, але й м'язів, кісток, сухожиль.
Правила надання першої медичної допомоги при відмороженні.
Відмороження першого ступеня виліковують самостійно. При відмороженнях інших ступенів потрібно обов'язково звернутися до лікаря.
Надання першої медичної допомоги при обмороженні:
зігріти відморожену ділянку тіла й потерпілого в цілому;
розтерти замерзлу кінцівку від периферії до центра рукою або м'якою вовняною тканиною до появи рожевого кольору шкіри;
на відморожену ділянку тіла накласти стерильну пов'язку;
якщо немає можливості розмістити потерпілого в приміщенні, на відморожену ділянку тіла накласти товсту ватно-марлеву пов'язку;
дати потерпілому одну таблетку аспірину або анальгіну;
дати постраждалому гарячий чай або каву.
20. Опіки
Розрізняють термічні опіки, котрі викликаються полум'ям, розпеченими предметами, гарячими й палаючими рідинами тощо і хімічні опіки, які можуть трапитися у результаті впливу кислот і лугів. Опіки часто бувають і від дії на шкіру сонячних променів, електричного струму.
Термічні опіки. Розрізняють три ступені опіків: легкий, середній й важкий. Для опіків легкого ступеня характерне стійке почервоніння обпаленої шкіри, сильний біль. При опіках більш важких ступенів виникають міхури; на тлі почервоніння й міхурів можуть з'являтися ділянки білої («свинячої») шкіри.
