11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
Ефективність
реанімаційних заходів залежить не
тільки від точності виконання техніки
непрямого масажу серця й штучної
вентиляції легенів,
але й від їхнього співвідношення в
процесі дій. Якщо ви проводите
реанімацію один,
то треба робити приблизно 60 натискань
у хвилину. На кожні 10 натиснень на грудину
проводять
два
видихи (для дітей дошкільного віку
інтенсивність натискань при штучній
вентиляції легенів
повинна бути 100 разів
у хв.; на кожні п'ять
натиснень
робити вдих).
Звичайно краще проводити реанімацію вдвох або втрьох. При цьому на п'ять надавлювань - роблять один вдих, а один з учасників створює досить сильний тиск на живіт потерпілого, так як при цьому із кровообігу виключається значний обсяг крові (малий таз і нижні кінцівки) і створюються кращі умови для повноцінного кровопостачання головного мозку.
Якщо ваші зусилля, в результаті проведення реанімаційних заходів, увінчалися успіхом і в потерпілого, що перебуває без свідомості, стали визначатися дихання і пульс, не залишайте його лежати на спині, за винятком травми шиї або спини, переверніть потерпілого на бік, щоб його дихальні шляхи були відкриті. У цьому положенні язик не закриває дихальні шляхи. Крім того, у цій позі блювотні маси, виділення й кров можуть вільно виходити з ротової порожнини, не закриваючи дихальних шляхів.
11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
«Швидка медична допомога» повинна викликатися в будь-якій ситуації. Особливо у випадках:
несвідомого стану або проблем з диханням (утруднене дихання або його відсутність);
болі, що не припиняються, або відчуття тиску в грудях;
відсутності пульсу;
сильної кровотечі;
сильного болю в животі;
блювоти із кров'ю або кров'янистими виділеннями (із сечею, мокротинням тощо);
отруєння;
судом;
сильному головному болю або невиразній мові;
травмі голови, шиї або спини;
імовірності перелому костей;
раптово виниклих порушеннях руху.
При виклику «швидкої медичної допомоги» слід повідомити диспетчеру наступну інформацію:
точне знаходження місця події, її адресу або місце розташування;
назву населеного пункту або найближчих пересічних вулиць (перехресть або доріг);
орієнтири;
свої прізвище, ім'я, по батькові;
що відбулося (ДТП, пожежа тощо);
число потерпілих;
характер ушкоджень (болі в грудині, утруднене дихання, відсутність пульсу, кровотеча тощо).
Перебуваючи один на один з постраждалим, гучним голосом покличте на допомогу. Лемент може привернути увагу перехожих, які могли б викликати «швидку медичну допомогу». Якщо ніхто на це не відгукується, постарайтеся самі якнайшвидше викликати «швидку медичну допомогу».
11.4. Вторинний огляд потерпілого
Після виклику «швидкої медичної допомоги» і впевненості у тому, що стан постраждалого не загрожує його життю, переходять до проведення вторинного огляду. Знову спитайте потерпілого й присутніх про те, що трапилося. Перевірте в нього ознаки життя й проведіть загальний огляд.
Нагадаємо, до ознак життя відносяться:
наявність пульсу;
реакція зіниць на світло;
рівень свідомості.
Важливість вторинного огляду полягає у виявленні проблем, які не представляють загрози життю постраждалого безпосередньо, але можуть мати серйозні наслідки, якщо їх залишити без уваги й надання першої медичної допомоги.
По завершенні вторинного огляду потерпілого й надання, при необхідності, першої медичної допомоги, продовжуйте спостерігати за ознаками життя аж до прибуття «швидкої медичної допомоги».