- •Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій
- •1. Оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення нс
- •2. Радіаційні аварії
- •2.1. Дії при отриманні сигналу радіаційна небезпека
- •2.2. Загальні правила поведінки на радіаційно забрудненій території
- •2.3. Евакуація
- •2.4. Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
- •2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •2.5.1. Переробка молока
- •2.5.2. Продукти лісу (гриби)
- •2.5.3. Лісові ягоди
- •3. Хімічна небезпека
- •3.1. Дії при оголошенні небезпечного стану
- •3.2. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
- •3.3. Надання першої медичної допомоги при ураженні нхр
- •4. Пожежі
- •4.1. Основні уражальні чинники при пожежах
- •4.2. Дії при пожежі в приміщенні
- •4.3. Дії щодо рятування потерпілих
- •4.4. Правила поведінки в осередку пожежі
- •5. Вибухи
- •5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
- •6. Землетруси
- •6.1. Дії під час землетрусу
- •6.2. Дії після землетрусу
- •7. Селі, зсуви
- •7.1. Дії при загрозі селей, зсувів
- •8. Урагани (буревії, смерчі)
- •8.1. Дії при отриманні штормового попередження
- •8.2. Дії під час стихійного лиха
- •8.3. Дії після стихійного лиха
- •9. Повені
- •9.1. Дії після попередження про можливість повені
- •9.2. Дії під час повені
- •9.3. Дії в зоні раптового затоплення
- •9.4. Дії після повені
- •10. Санітарно епідемічна ситуація при нс
- •Інфекційні хвороби
- •10.1.1. Карантин
- •10.1.2. Обмежувальні протиепідемічні заходи
- •11.Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •11.1. Огляд місця події
- •11.2. Первинний огляд потерпілого
- •11.2.1. Реанімаційні заходи
- •11.2.1.1. Штучна вентиляція легенів (штучне дихання)
- •11.2.1.2. Непрямий масаж серця
- •11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
- •11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
- •11.4. Вторинний огляд потерпілого
- •11.5. Способи транспортування потерпілих
- •11.6. Табельні засоби надання першої медичної допомоги
- •11.7. Пов‘язка
- •11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
- •12. Переломи кісток
- •12.1. Перша медична допомога при переломах
- •12.2. Транспортна іммобілізація
- •13. Рани
- •13.1. Класифікація ран
- •13.2. Ознаки інфікування рани
- •13.3. Перша медична допомога
- •14. Кровотеча
- •14.1. Перша медична допомога
- •14.2. Правила накладання джгуту
- •14.3. Внутрішня кровотеча
- •15. Забиті місця (удари)
- •15.1. Перша медична допомога
- •15.2. Вивихи
- •15.2.1. Перша медична допомога
- •16. Утоплення
- •16.1. Перша медична допомога потопаючому
- •17. Тепловий (сонячний) удар
- •18. Поразка електричним струмом
- •18.1. Перша медична допомога
- •18.2. Запобігання ураження електричним струмом
- •18.3. Ураження блискавкою
- •18. 3. 1. Поради щодо поводження під час грози
- •19. Переохолодження організму
- •19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
- •19.2. Перша медична допомога при відмороженні
- •20.1. Перша медична допомогу при термічних опіках
- •20.2. Перша медична допомога при хімічних опіках
- •21. Захворювання від укусів комах і тварин
- •21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
- •21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
- •21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
- •21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
- •21.5. Укуси тварин, хворих на сказ
- •21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
- •22. Отруєння ртуттю
- •22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
- •Отруєння грибами
- •23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
- •Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
Загальні правила накладання пов‘язок зводяться до наступного:
при накладанні пов'язки необхідно стояти обличчям до потерпілого, для того щоб бачити його стан; якщо пов'язка дуже туга, треба послабити її або припинити бинтування;
частина тіла, яка фіксується бинтом (найчастіше це рука чи нога), повинна знаходитися в зручному положенні, щоб м'язи були розслаблені й біль під час бинтування буде меншою;
бинт треба тримати в правій руці, а кінчик його у лівій; бинтують зліва направо по відношенню до потерпілого і знизу до верху;
бинт повинен наче котитися по поверхні, яка бинтується, не віддаляючись від неї далеко;
будь-яку пов'язку починають із фіксуючих ходів, тобто перший оберт (тур) треба обов'язково закріпити, загнувши кінчик бинта й зафіксувати його другим туром;
наступний тур бинта накладають на половину попереднього, завдяки чому виходить подвійний шар пов'язки;
пов'язку необхідно робити двома руками одночасно (права рука розгортає основу бинта, ліва поправляє бинт, розриває затягування);
починають і закінчують пов'язку на вузькій частині тіла на здоровому, неушкодженому місці;
після накладення плоского бинта накладають трубчастий відповідного номера;
при значному ушкодженні верхньої кінцівки її необхідно підв'язати на косинці.
Верхній одяг залежно від характеру рани, погодних і місцевих умов знімають або розрізають. Спочатку знімають одяг зі здорової сторони, потім - з ураженої. У холодну пору року, щоб уникнути охолодження, а також в екстремальних випадках, коли потерпілий знаходиться у важкому стані, одяг в області рани розрізають. Не можна відривати від рани прилиплий одяг, його треба обережно обстригти ножицями й потім накласти пов'язку. Надягають знятий одяг у зворотному порядку, тобто спочатку на уражену, а потім на здорову сторону.
Пов'язку накладають при
пораненнях, забитих місцях, розтяганнях,
розривах, переломах кісток, вивихах.
Види пов'язок залежать від ушкодженої
ділянки тіла людини - голова, грудна
клітина, живіт, таз, рука чи нога. Особливий
вид пов'язки використовують при
проникаючому пораненні грудної клітини.
Ця пов'язка дуже щільна, і накладають
її так, щоб повітря при вдиханні не
попадало через рану в грудну клітину.
При розтяганні зв'язок, захворюванні
вен
застосовують еластичні пов'язки. Вони
дають можливість забезпечити не тільки
фіксацію ушкодженої частини тіла, але
й забезпечують деяку м'якість (рухливість).
Окремо зупинимося на індивідуальному перев'язувальному пакеті. Він виготовлений з марлевого бинта і однієї або двох подушечок, заповнених ватою. Одна подушечка пришита на початку бинта, іншу можна вільно пересувати уздовж бинта на потрібну відстань. Подушечки і бинт пакета стерильні, загорнені в пергаментний папір. Зовнішній чохол пакета зроблений із прогумованої тканини. У пакет вкладається шпилька. На чохлі зазначені правила користування пакетом. При накладанні пов'язки пакет беруть у ліву руку, правою рукою на надрізі розкривають зовнішній чохол і виймають внутрішнє упакування пакета. Попередньо вийнявши шпильку, знімають паперову обгортку і розгортають перев'язувальний матеріал, не торкаючись руками внутрішньої поверхні подушечки, тобто тієї, котра буде прикладена до рани. Той, хто надає допомогу, може братися руками тільки за прошиту кольоровими нитками поверхню подушечки. Подушечку прибинтовують бинтом, кінець якого закріплюють шпилькою.
Індивідуальний перев'язувальний пакет із двома подушечками використовують, коли людина одержує наскрізне поранення. Одну подушечку прикладають на вході рани, а іншу - на виході. Потім їх фіксують бинтом за допомогою декількох турів навколо тіла. Зовнішній чохол пакета, внутрішня поверхня якого стерильна, використовують для накладання герметичних пов'язок.
