- •Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій
- •1. Оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення нс
- •2. Радіаційні аварії
- •2.1. Дії при отриманні сигналу радіаційна небезпека
- •2.2. Загальні правила поведінки на радіаційно забрудненій території
- •2.3. Евакуація
- •2.4. Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
- •2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •2.5.1. Переробка молока
- •2.5.2. Продукти лісу (гриби)
- •2.5.3. Лісові ягоди
- •3. Хімічна небезпека
- •3.1. Дії при оголошенні небезпечного стану
- •3.2. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
- •3.3. Надання першої медичної допомоги при ураженні нхр
- •4. Пожежі
- •4.1. Основні уражальні чинники при пожежах
- •4.2. Дії при пожежі в приміщенні
- •4.3. Дії щодо рятування потерпілих
- •4.4. Правила поведінки в осередку пожежі
- •5. Вибухи
- •5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
- •6. Землетруси
- •6.1. Дії під час землетрусу
- •6.2. Дії після землетрусу
- •7. Селі, зсуви
- •7.1. Дії при загрозі селей, зсувів
- •8. Урагани (буревії, смерчі)
- •8.1. Дії при отриманні штормового попередження
- •8.2. Дії під час стихійного лиха
- •8.3. Дії після стихійного лиха
- •9. Повені
- •9.1. Дії після попередження про можливість повені
- •9.2. Дії під час повені
- •9.3. Дії в зоні раптового затоплення
- •9.4. Дії після повені
- •10. Санітарно епідемічна ситуація при нс
- •Інфекційні хвороби
- •10.1.1. Карантин
- •10.1.2. Обмежувальні протиепідемічні заходи
- •11.Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •11.1. Огляд місця події
- •11.2. Первинний огляд потерпілого
- •11.2.1. Реанімаційні заходи
- •11.2.1.1. Штучна вентиляція легенів (штучне дихання)
- •11.2.1.2. Непрямий масаж серця
- •11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
- •11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
- •11.4. Вторинний огляд потерпілого
- •11.5. Способи транспортування потерпілих
- •11.6. Табельні засоби надання першої медичної допомоги
- •11.7. Пов‘язка
- •11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
- •12. Переломи кісток
- •12.1. Перша медична допомога при переломах
- •12.2. Транспортна іммобілізація
- •13. Рани
- •13.1. Класифікація ран
- •13.2. Ознаки інфікування рани
- •13.3. Перша медична допомога
- •14. Кровотеча
- •14.1. Перша медична допомога
- •14.2. Правила накладання джгуту
- •14.3. Внутрішня кровотеча
- •15. Забиті місця (удари)
- •15.1. Перша медична допомога
- •15.2. Вивихи
- •15.2.1. Перша медична допомога
- •16. Утоплення
- •16.1. Перша медична допомога потопаючому
- •17. Тепловий (сонячний) удар
- •18. Поразка електричним струмом
- •18.1. Перша медична допомога
- •18.2. Запобігання ураження електричним струмом
- •18.3. Ураження блискавкою
- •18. 3. 1. Поради щодо поводження під час грози
- •19. Переохолодження організму
- •19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
- •19.2. Перша медична допомога при відмороженні
- •20.1. Перша медична допомогу при термічних опіках
- •20.2. Перша медична допомога при хімічних опіках
- •21. Захворювання від укусів комах і тварин
- •21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
- •21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
- •21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
- •21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
- •21.5. Укуси тварин, хворих на сказ
- •21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
- •22. Отруєння ртуттю
- •22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
- •Отруєння грибами
- •23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
- •Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
Термін прийому стабільного йоду |
Зниження потенційної дози опромінення щитовидної залози (фактор захисту, відсоток) |
За 6 год. до вдихання радіойоду |
100 |
Під час вдихання |
90 |
Через 2 год. після разового надходження |
10 |
Через 6 год. після разового надходження |
2 |
Одноразовий прийом 130 мг калію йодиду забезпечує високий захисний ефект протягом 24 годин. Коли неможливо уникнути подальшого надходження до організму людини радіоактивного йоду, необхідне повторне застосування калію йодиду протягом всього терміну можливого надходження радіойоду, один раз на добу, але не більше 10 діб для дорослих і не більше двох діб для вагітних жінок та дітей до трьох років. Якщо йодна небезпека зберігається понад вказані терміни, необхідно вжити інших заходів захисту, аж до евакуації.
Дози на один прийом:
для дорослих - 130 мг калію йодиду;
для дітей - 65 мг калію йодиду;
новонароджені, які знаходяться на грудному вигодовуванні, отримують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка вживає 130 мг стабільного йоду.
Препарати калію йодиду у таблетках зберігаються у формуваннях ЦО і в разі необхідності видаються населенню.
У разі їх відсутності можна використовувати 5 % настій йоду. Його приймають після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі на 100 мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим — по 3-5 крапель на склянку молока або води.
Наносити на поверхню рук настій йоду у вигляді сітки 1 раз на день, протягом 7 діб.
2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
Зменшити надходження радіонуклідів до організму людини з їжею можна шляхом зниження їх вмісту у продуктах харчування за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон із тих продуктів, які містять мінімальну кількість радіонуклідів.
Правильна технологічна та кулінарна обробка харчових продуктів починається з механічного очищення продуктів та харчової сировини від забруднення ґрунтом. Для цього продукти потрібно ретельно промити теплою, краще проточною, водою. Оскільки поверхня багатьох овочів та фруктів клейка, що сприяє затримці на ній радіонуклідів, для миття може бути використаний розчин питної соди, після чого слід добре промити овочі та фрукти чистою теплою водою. Перед тим як мити деякі овочі (капуста, цибуля, часник тощо), з них треба зняти верхні, найбільш забруднені, листки.
Після миття картоплі та коренеплодів їх очищують від лушпиння та повторно миють теплою проточною водою. Фрукти теж потрібно старанно промити й очистити, особливо ті місця, що мають нерівності, тріщини, шорсткості. У зовнішніх шарах фруктів та овочів концентрується до 50% їх радіаційного забруднення.
Наступний етап обробки — вимочування у чистій воді протягом 2-3 годин.
Єдиний доцільний спосіб термічної обробки продуктів та харчової сировини - варіння. Під час варіння значна частина радіонуклідів та інших шкідливих речовин (нітратів, важких металів тощо) переходить у відвар. Тому використовувати відвари продуктів, забруднених радіонуклідами, не можна. Якщо проварити продукт 5-10 хв. і злити воду, а потім продовжити варіння у новій порції води, то відвар є безпечним для використання.
М'ясо, та особливо, річкову рибу перед варінням необхідно вимочити у воді протягом 1-2 год., розрізати невеликими порціями і варити у чистій воді на слабкому вогні 10 хв. Потім злити відвар, залити чистою водою і варити до повної готовності. За такої умови з м'яса вилучається від 20 до 50% цезію-137 та близько 50% стронцію-90. Добре очищені від м'яса кістки практично не містять цезію-137, а стронцій-90 з кісток переходить у бульйон у незначній кількості. Тому бульйон з кісток практично не містить радіонуклідів і його можна вживати.
Слід зазначити, що перехід радіонуклідів з продуктів у відвар залежить у багатьох випадках від вмісту солі та кислотності води. Так, вихід у відвар стронцію-90 складає: у дистильованій воді - 30%, у водопровідній воді - 57%, у водопровідній воді з домішкою кальцію лактату - 85%.
Смажити продукти з підвищеним вмістом радіонуклідів недоцільно, оскільки всі вони залишаються у продукті. Відварений продукт потім можна підсмажити.
Правильна обробка річкової риби має важливе значення для запобігання потраплянню радіонуклідів до організму людини. Хижі річкові риби забруднені радіонуклідами більше, ніж риби, які харчуються планктоном. Під час обробки риби разом з лускою, нутрощами, зябрами вилучається до 16% цезію-137. Із 84% цезію-137, що залишився, приблизно 50% його знаходиться у кістках, плавниках та інших частинах риби, які не вживаються в їжу. У разі їх вилучення вміст цезію-137 зменшується ще на 40-42%. Після технологічної обробки та варіння у солоній воді вилучається приблизно 90% від початкового вмісту цезію-137.
Картоплю потрібно варити очищеною, з додаванням кухонної солі (6 г/л), за такого способу варіння у відвар потрапляє до 45% цезію-137 та стронцію-90.
Наводимо методи кулінарної обробка продуктів харчування, які можуть привести до істотного зниження вмісту в них радіонуклідів, запропоновані фахівцями Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України (далі - НЦРМ АМН України), із застереженням, що ці (методи) слід застосовувати в тих випадках, коли вміст радіонуклідів перевищує допустимі рівні в кілька разів. Якщо ж продукт забруднений у десятки і сотні разів вище допустимих рівнів, то ніяка обробка не зможе довести його до стану придатності і вживати його небезпечно.
