Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики

Термін прийому стабільного йоду	Зниження потенційної дози опромінення щитовидної залози (фактор захисту, відсоток)
За 6 год. до вдихання радіойоду	100
Під час вдихання	90
Через 2 год. після разового надходження	10
Через 6 год. після разового надходження	2

Одноразовий прийом 130 мг калію йодиду забезпечує високий захисний ефект протягом 24 годин. Коли неможливо уникнути подальшого надходження до організму людини радіоактивного йоду, необхідне повторне застосування калію йодиду протя­гом всього терміну можливого надходження радіойоду, один раз на добу, але не більше 10 діб для дорослих і не більше двох діб для вагітних жінок та дітей до трьох років. Якщо йодна небезпека зберігається понад вказані терміни, необхідно вжити інших заходів захисту, аж до евакуації.

Дози на один прийом:

• для дорослих - 130 мг калію йодиду;

• для дітей - 65 мг калію йодиду;

• новонароджені, які знаходяться на грудному вигодовуванні, отримують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка вживає 130 мг стабільного йоду.

Препарати калію йодиду у таблетках зберігаються у формуваннях ЦО і в разі необхідності видаються населенню.

У разі їх відсутності можна використовувати 5 % настій йоду. Його приймають після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі на 100 мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим — по 3-5 крапель на склянку молока або води.

Наносити на поверхню рук настій йоду у вигляді сітки 1 раз на день, протягом 7 діб.

2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення

Зменшити надходження радіонуклідів до організму людини з їжею можна шляхом зниження їх вмісту у продуктах харчування за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон із тих про­дуктів, які містять мінімальну кількість радіонуклідів.

Правильна технологічна та кулінарна обробка харчових продуктів починається з механічного очищення продуктів та харчової сировини від забруднення ґрунтом. Для цього продукти потрібно ретельно промити теплою, краще проточною, водою. Оскільки поверхня багатьох овочів та фруктів клейка, що спри­яє затримці на ній радіонуклідів, для миття може бути використаний розчин питної соди, після чого слід добре промити овочі та фрукти чистою теплою водою. Перед тим як мити деякі овочі (капуста, цибуля, часник тощо), з них треба зняти верхні, найбільш забруд­нені, листки.

Після миття картоплі та коренеплодів їх очищують від лушпиння та повторно миють теплою проточною водою. Фрукти теж потрібно старанно промити й очистити, особливо ті місця, що мають нерівності, тріщини, шорсткості. У зовнішніх шарах фруктів та овочів концентрується до 50% їх радіаційного забруднення.

Наступний етап обробки — вимочування у чистій воді протягом 2-3 годин.

Єдиний доцільний спосіб термічної обробки про­дуктів та харчової сировини - варіння. Під час ва­ріння значна частина радіонуклідів та інших шкідли­вих речовин (нітратів, важких металів тощо) переходить у відвар. Тому використовувати відвари продуктів, за­бруднених радіонуклідами, не можна. Якщо проварити продукт 5-10 хв. і злити воду, а потім продовжити варіння у новій порції води, то відвар є безпечним для використання.

М'ясо, та особливо, річкову рибу перед варінням необхідно вимочити у воді протягом 1-2 год., розріза­ти невеликими порціями і варити у чистій воді на слабкому вогні 10 хв. Потім злити відвар, залити чис­тою водою і варити до повної готовності. За такої умо­ви з м'яса вилучається від 20 до 50% цезію-137 та близько 50% стронцію-90. Добре очищені від м'яса кістки практично не містять цезію-137, а стронцій-90 з кісток переходить у бульйон у незначній кількості. Тому бульйон з кісток практично не містить радіонук­лідів і його можна вживати.

Слід зазначити, що перехід радіонуклідів з продуктів у відвар залежить у багатьох випадках від вмісту солі та кислотності води. Так, вихід у відвар стронцію-90 складає: у дистильованій воді - 30%, у водопровідній воді - 57%, у водопровідній воді з домішкою кальцію лактату - 85%.

Смажити продукти з підвищеним вмістом радіонуклідів недоцільно, оскільки всі вони залишаються у продукті. Відварений продукт потім можна підсмажити.

Правильна обробка річкової риби має важливе значення для запобігання потраплянню радіонуклідів до організму людини. Хижі річкові риби забруднені радіонуклідами більше, ніж риби, які харчуються планктоном. Під час обробки риби разом з лускою, нутрощами, зябрами вилучається до 16% цезію-137. Із 84% цезію-137, що залишився, приблизно 50% його знаходиться у кістках, плавниках та інших частинах риби, які не вживаються в їжу. У разі їх вилучення вміст цезію-137 зменшується ще на 40-42%. Після технологічної обробки та варіння у солоній воді вилучається приблизно 90% від початкового вмісту цезію-137.

Картоплю потрібно варити очищеною, з додаванням кухонної солі (6 г/л), за такого способу варіння у відвар потрапляє до 45% цезію-137 та стронцію-90.

Наводимо методи кулінарної обробка продуктів харчування, які можуть привести до істотного зниження вмісту в них радіонуклідів, запропоновані фахівцями Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України (далі - НЦРМ АМН України), із застереженням, що ці (методи) слід застосовувати в тих випадках, коли вміст радіонуклідів перевищує допустимі рівні в кілька разів. Якщо ж продукт забруднений у десятки і сотні разів вище допустимих рівнів, то ніяка обробка не зможе довести його до стану придатності і вживати його небезпечно.