- •Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій
- •1. Оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення нс
- •2. Радіаційні аварії
- •2.1. Дії при отриманні сигналу радіаційна небезпека
- •2.2. Загальні правила поведінки на радіаційно забрудненій території
- •2.3. Евакуація
- •2.4. Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
- •2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •2.5.1. Переробка молока
- •2.5.2. Продукти лісу (гриби)
- •2.5.3. Лісові ягоди
- •3. Хімічна небезпека
- •3.1. Дії при оголошенні небезпечного стану
- •3.2. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
- •3.3. Надання першої медичної допомоги при ураженні нхр
- •4. Пожежі
- •4.1. Основні уражальні чинники при пожежах
- •4.2. Дії при пожежі в приміщенні
- •4.3. Дії щодо рятування потерпілих
- •4.4. Правила поведінки в осередку пожежі
- •5. Вибухи
- •5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
- •6. Землетруси
- •6.1. Дії під час землетрусу
- •6.2. Дії після землетрусу
- •7. Селі, зсуви
- •7.1. Дії при загрозі селей, зсувів
- •8. Урагани (буревії, смерчі)
- •8.1. Дії при отриманні штормового попередження
- •8.2. Дії під час стихійного лиха
- •8.3. Дії після стихійного лиха
- •9. Повені
- •9.1. Дії після попередження про можливість повені
- •9.2. Дії під час повені
- •9.3. Дії в зоні раптового затоплення
- •9.4. Дії після повені
- •10. Санітарно епідемічна ситуація при нс
- •Інфекційні хвороби
- •10.1.1. Карантин
- •10.1.2. Обмежувальні протиепідемічні заходи
- •11.Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •11.1. Огляд місця події
- •11.2. Первинний огляд потерпілого
- •11.2.1. Реанімаційні заходи
- •11.2.1.1. Штучна вентиляція легенів (штучне дихання)
- •11.2.1.2. Непрямий масаж серця
- •11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
- •11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
- •11.4. Вторинний огляд потерпілого
- •11.5. Способи транспортування потерпілих
- •11.6. Табельні засоби надання першої медичної допомоги
- •11.7. Пов‘язка
- •11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
- •12. Переломи кісток
- •12.1. Перша медична допомога при переломах
- •12.2. Транспортна іммобілізація
- •13. Рани
- •13.1. Класифікація ран
- •13.2. Ознаки інфікування рани
- •13.3. Перша медична допомога
- •14. Кровотеча
- •14.1. Перша медична допомога
- •14.2. Правила накладання джгуту
- •14.3. Внутрішня кровотеча
- •15. Забиті місця (удари)
- •15.1. Перша медична допомога
- •15.2. Вивихи
- •15.2.1. Перша медична допомога
- •16. Утоплення
- •16.1. Перша медична допомога потопаючому
- •17. Тепловий (сонячний) удар
- •18. Поразка електричним струмом
- •18.1. Перша медична допомога
- •18.2. Запобігання ураження електричним струмом
- •18.3. Ураження блискавкою
- •18. 3. 1. Поради щодо поводження під час грози
- •19. Переохолодження організму
- •19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
- •19.2. Перша медична допомога при відмороженні
- •20.1. Перша медична допомогу при термічних опіках
- •20.2. Перша медична допомога при хімічних опіках
- •21. Захворювання від укусів комах і тварин
- •21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
- •21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
- •21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
- •21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
- •21.5. Укуси тварин, хворих на сказ
- •21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
- •22. Отруєння ртуттю
- •22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
- •Отруєння грибами
- •23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
- •Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості грибів, що людина з'їла. Біль та напади нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.
При підозрі на отруєння грибами викличте "Швидку медичну допомогу". Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо - рожевого розчину марганцівки; надавіть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; коли промивні води стануть чистими прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок).
Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.
З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби і проведіть їм профілактичні заходи.
Замість післямови
Звичайно розглянуті у посібнику матеріали охоплюють далеко не весь спектр можливих НС, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій.
Поведінка людей дуже непередбачувана тому навіть найвигадливіший розум не в змозі уявити усілякі пригоди і негаразди, які можуть трапитись з людиною будь – якої миті. Але автори сподіваються і будуть вдячні, що наведені правила поведінки та дій у різноманітних загрозливих для життя людей ситуаціях хоч якоюсь мірою допоможуть їм справитися з бідою, що їх спіткала.
Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
У даному посібнику скорочення, терміни та радіологічні одиниці вживаються в такому значенні.
Перелік скорочень
АЕС – атомна електростанція
АМН України – академія медичних наук України
ЗІЗ – засоби індивідуального захисту
ЗМХР – зона можливого хімічного зараження
КМ України – Кабінет Міністрів України
МВС України – міністерство внутрішніх справ України
МНС України – міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
МОЗ України – міністерство охорони здоров‘я України
НС – надзвичайна ситуація
НХР – небезпечні хімічні речовини
НЦРМ – науковий центр радіаційної медицини
ПНО – потенційно небезпечний об‘єкт
СЕС – санітарно-епідеміологічна станція
ХНО – хімічно небезпечний об‘єкт
ЦЗ – цивільний захист
Перелік основних термінів
Аварія – небезпечна подія техногенного походження, що спричинила загибель людей або створює на об‘єкті чи окремій території загрозу для життя та здоров‘я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу.
Атомна електрична станція – атомна станція, призначена для виробництва електричної енергії.
Бактеріоносій - це людина, в організмі якої виявлено збудників інфекційної хвороби при відсутності симптомів цієї хвороби.
Безпека життєдіяльності – це наука про збереження здоров‘я і безпеку перебування людини в оточуючому середовищі.
Випромінювання:
альфа
(
-випромінювання)
– корпускулярне іонізуюче випромінювання,
яке складається з альфа-частинок (ядер
гелію), що випромінюється при радіоактивному
розпаді чи при ядерних реакціях,
перетвореннях;
бета (
-
випромінювання) – корпускулярне
електронне або позитронне іонізуюче
випромінювання з неперервним енергетичним
спектром, що виникає при перетвореннях
ядер чи нестабільних частинок (наприклад,
нейтронів). Характеризується граничною
енергією спектра Е
чи середньою енергією спектра;
гамма (
-
випромінювання) – короткохвильове
електромагнітне випромінювання з
довжиною хвилі
0,1
нм, що виникає при розпаді радіоактивних
ядер, переході ядер із збудженого стану
в основний, взаємодії швидких заряджених
частинок з речовиною, анігіляції
електронно-позитронних пар тощо.
Відвернута доза – доза, яка відвертається внаслідок застосування конкретного контрзаходу і вираховується як різниця між дозою без застосування контрзаходу і дозою після припинення дії введеного контрзаходу.
Епідемічна ситуація - показник епідемічного благополуччя території (об'єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб.
Епідемія - масове поширення інфекційної хвороби відповідної території за короткий проміжок часу.
Епідемічний процес – це безперервний процес взаємодії мікро- і макроорганізму на популяційному рівні, який супроводжується поширенням специфічних інфекційних захворювань серед людей і забезпечує збереження збудника у природі як біологічного виду.
Ізолятор – спеціалізований заклад охорони здоров‘я, призначений для госпіталізації контактних осіб з метою їх обстеження, профілактичного лікування та здійснення медичного нагляду за ними.
Інгаляційне надходження – проникнення радіоактивних речовин в організм через органи дихання.
Інфекційні хвороби - розлади здоров‘я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Іонізуюче випромінювання –випромінювання (електромагнітне, корпускулярне), яке при взаємодії з речовиною безпосередньо або непрямо викликає іонізацію та збудження її атомів і молекул.
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Комунальні радіаційні аварії:
локальна - якщо в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до десяти тисяч чоловік;
регіональна - якщо в зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей, а загальна чисельність утягненого в аварію населення перевищує десять тисяч чоловік;
глобальна - це аварія, в наслідки якої утягується значна частина (чи уся) території країни і її населення.
Контрзахід – будь-яка дія, яка призводить до зменшення існуючих індивідуальних та/або колективних доз опромінення або імовірності опромінення внаслідок аварії чи ситуації хронічного опромінення та/або зменшення збитку здоров‘ю, завданого самим фактом наявності аварії чи хронічного опромінення.
Контрзаходи термінові – контрзаходи, проведення яких має за мету відвернення таких рівнів доз гострого та/або хронічного опромінення осіб з населення, які створюють загрозу виникнення гострих клінічних радіаційних проявів, що виявляються клінічно.
Контрзаходи невідкладні – контрзаходи, реалізація яких спрямована на відвернення детермінованих ефектів радіаційного впливу , що виявляються тільки при перевищенні певного дозового порога. Тяжкість наслідків ефектів детермінованих залежить від величини отриманої дози (гостра променева хвороба, променеві опіки та ін.).
Небезпечні інфекційні хвороби – інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров‘я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров‘я.
Небезпечна хімічна речовина – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої на людину може спричинити загибель, гостре або хронічне захворювання людей, завдає шкоди навколишньому середовищу.
Обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку інфекційної хвороби з метою запобігання її поширенню.
Обсерватор – спеціалізований заклад охорони здоров‘я , призначений для госпіталізації осіб, які виявили бажання покинути територію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними.
Опромінення – вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, що знаходяться поза організмом (зовнішнє опромінення), або від джерел, що знаходяться всередині організму (внутрішнє опромінення):
аварійне – непередбачуване підвищене опромінення населення внаслідок радіаційної аварії;
внутрішнє – опромінення тіла людини та окремих її органів і тканин від джерел іонізуючих випромінювань, що знаходяться в самому тілі;
зовнішнє – опромінення організму джерелами іонізуючих випромінювань, що знаходяться поза тілом;
хронічне – опромінення протягом тривалого часу, як правило, більше одного року;
потенційне – доза опромінення персоналу або населення, яка є результатом реалізації критичної події.
поточне – опромінення персоналу та населення, яке у межах передбаченого проектом технологічного процесу завжди супроводжує (або з високою ймовірністю може супроводжувати) практичну діяльність.
Осередок інфекційної хвороби – місце (об‘єкт, територія), де виявлено джерело збудника інфекційної хвороби, та відповідні фактори передачі інфекції.
Особливо небезпечні інфекційні хвороби – інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров‘я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.
Пероральне - надходження радіоактивних речовин в організм через ротову порожнину.
Потенційно небезпечний об‘єкт – об‘єкт, на якому можуть використовуватися або використовуються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, що за певних обставин можуть створювати реальну загрозу виникнення техногенної НС.
Природний радіаційний фон – опромінення, що створюється космічними джерелами та теригенними (властивими Землі) радіонуклідами за виключенням техногенно-підсилених джерел природного походження.
Протиепідемічні заходи – комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
Природні джерела надзвичайних ситуацій:
геологічні – землетруси, зсуви, провали і карсти;
гідрологічні – селі, підтоплення, паводки і повені;
метеорологічні – циклони, урагани, смерчі, хуртовини, снігопади, ожеледі, зливи, градобої, заморозки і засухи;
геліофізичні – природні пожежі, включаючи лісові, степові і торф‘яні;
астрофізичні – гравітаційні, магнітні і електромагнітні збурення від космічних об‘єктів і випромінювань.
Протирадіаційний (радіологічний) захист – сукупність нормативно-правових, проектно-конструкторських, медичних, технічних та організаційних заходів, що забезпечують радіаційну безпеку.
Радіонуклід – радіоактивні атоми з даним масовим числом і атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента називаються його радіоактивними ізотопами.
Радіоактивне забруднення – наявність або розповсюдження радіоактивних речовин понад їх природного вмісту в навколишньому середовищі та/чи у тілі людини.
Санітарно-епідемічна ситуація - стан середовища життєдіяльності та обумовлений ним стан здоров'я населення на певній території в конкретно визначений час.
Спалах інфекційної хвороби - декілька захворювань на інфекційну хворобу, пов‘язаних між собою спільним джерелом та (або) фактором передачі інфекції.
Траскордонна радіаційна аварія – коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулась.
Хімічно небезпечний об`єкт – промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться /пересуваються/, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються /постійно або тимчасово/, знищуються тощо) одна або декілька небезпечних хімічних речовин.
Радіологічні одиниці
Мікрорентген в годину (мкР/год) – одиниця вимірювання потужності дози іонізуючого випромінювання похідна від рентгену/Р/ (позасистемна одиниця). У системі СІ – Кулон на кілограм в годину (1 мкР/год дорівнює 2,58.10-10 Кл/кг.год).
Мілізіверт (мЗв) - одиниця вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення похідна від зіверта /Зв) (у системі СІ). Позасистемна одиниця - бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера).
Мілігрей (мГр) - одиниця вимірювання поглиненої дози іонізуючого опромінення похідна від грея /Гр/ (у системі СІ). Позасистемна одиниця - рад (1 мГр дорівнює 0,1 рада).
Література
Гищак Т.В., Долинна О.В. Основи медичних знань та медицина катастроф: Навчальний посібник. –К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. -144с.
Крючек Н.А., Латчук В.Н., Миронов С.К. Безопасность и защита населения в чрезвычайных ситуациях: Учебник для населения /Под общ. ред. Г.Н. Кириллова/. – М.:Изд-во НЦ ЭНАС, 2003. – 264 с.
Надзвичайна ситуація. Що робити? Деякі поради населенню щодо дій в екстремальних умовах. ЗАТ «Українська технологічна група». –К., 2000. -48 с.
Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій /Під загальною редакцією В.В. Дурдинця, В.О. Волошина/. – К.: "Медекол" МНІЦ БІО – ЕКОС, 1999. – 202 с.
Олійник П. з співавторами. Перша медична допомога. – Львів: «Слолом», 2004. – 256 с.
Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях. –Львів, 2000. -66 с.
Надання допомоги потерпілим від пожеж. Відомча інструкція. Одеса, 2002. -12 с.
Чрезвычайные ситуации природного характера. Выпуск 1.- М.,ПАПИРУС, 1998. -46 с.
Типові правила охорони життя людей на водних об‘єктах України.-К., 2002. -28с.
Правила поведінки на воді.-К.,- 2000.-24 с.
Биченок М.М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою. –К., 2005. – 196с.
Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".
Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 "Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру".
Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" від 14 січня 1998 року № 15/98 – ВР.
Закон України "Про правові засади цивільного захисту" від 24 червня 2004 року № 1859 – ІУ
Постанова Головного Державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1997 року № 62 “Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ – 97).
Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені МОЗ України 2 лютого 2005 року №54 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 10832.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами, внесеними згідно із Законами від 06.04. 2000 №1645-Ш.
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами, внесеними згідно із Законами від 24.02.1994 № 4004 – ХП.
Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в У
