23.1. Перша допомога при отруєнні грибами

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості грибів, що людина з'їла. Біль та напади нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

При підозрі на отруєння грибами викличте "Швидку медичну допомогу". Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо - рожевого розчину марганцівки; надавіть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; коли промивні води стануть чистими прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок).

Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби і проведіть їм профілактичні заходи.

Замість післямови

Звичайно розглянуті у посібнику матеріали охоплюють далеко не весь спектр можливих НС, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій.

Поведінка людей дуже непередбачувана тому навіть найвигадливіший розум не в змозі уявити усілякі пригоди і негаразди, які можуть трапитись з людиною будь – якої миті. Але автори сподіваються і будуть вдячні, що наведені правила поведінки та дій у різноманітних загрозливих для життя людей ситуаціях хоч якоюсь мірою допоможуть їм справитися з бідою, що їх спіткала.

Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць

У даному посібнику скорочення, терміни та радіологічні одиниці вживаються в такому значенні.

Перелік скорочень

АЕС – атомна електростанція

АМН України – академія медичних наук України

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

ЗМХР – зона можливого хімічного зараження

КМ України – Кабінет Міністрів України

МВС України – міністерство внутрішніх справ України

МНС України – міністерство України з питань надзвичайних ситуацій

та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

МОЗ України – міністерство охорони здоров‘я України

НС – надзвичайна ситуація

НХР – небезпечні хімічні речовини

НЦРМ – науковий центр радіаційної медицини

ПНО – потенційно небезпечний об‘єкт

СЕС – санітарно-епідеміологічна станція

ХНО – хімічно небезпечний об‘єкт

ЦЗ – цивільний захист

Перелік основних термінів

Аварія – небезпечна подія техногенного походження, що спричинила загибель людей або створює на об‘єкті чи окремій території загрозу для життя та здоров‘я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу.

Атомна електрична станція – атомна станція, призначена для виробництва електричної енергії.

Бактеріоносій - це людина, в організмі якої виявлено збудників інфекційної хвороби при відсутності симптомів цієї хвороби.

Безпека життєдіяльності – це наука про збереження здоров‘я і безпеку перебування людини в оточуючому середовищі.

Випромінювання:

альфа ( -випромінювання) – корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається з альфа-частинок (ядер гелію), що випромінюється при радіоактивному розпаді чи при ядерних реакціях, перетвореннях;

бета ( - випромінювання) – корпускулярне електронне або позитронне іонізуюче випромінювання з неперервним енергетичним спектром, що виникає при перетвореннях ядер чи нестабільних частинок (наприклад, нейтронів). Характеризується граничною енергією спектра Е чи середньою енергією спектра;

гамма ( - випромінювання) – короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 0,1 нм, що виникає при розпаді радіоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в основний, взаємодії швидких заряджених частинок з речовиною, анігіляції електронно-позитронних пар тощо.

Відвернута доза – доза, яка відвертається внаслідок застосування конкретного контрзаходу і вираховується як різниця між дозою без застосування контрзаходу і дозою після припинення дії введеного контрзаходу.

Епідемічна ситуація - показник епідемічного благополуччя території (об'єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб.

Епідемія - масове поширення інфекційної хвороби відповідної території за короткий проміжок часу.

Епідемічний процес – це безперервний процес взаємодії мікро- і макроорганізму на популяційному рівні, який супроводжується поширенням специфічних інфекційних захворювань серед людей і забезпечує збереження збудника у природі як біологічного виду.

Ізолятор – спеціалізований заклад охорони здоров‘я, призначений для госпіталізації контактних осіб з метою їх обстеження, профілактичного лікування та здійснення медичного нагляду за ними.

Інгаляційне надходження – проникнення радіоактивних речовин в організм через органи дихання.

Інфекційні хвороби - розлади здоров‘я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Іонізуюче випромінювання –випромінювання (електромагнітне, корпускулярне), яке при взаємодії з речовиною безпосередньо або непрямо викликає іонізацію та збудження її атомів і молекул.

Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Комунальні радіаційні аварії:

• локальна - якщо в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до десяти тисяч чоловік;

• регіональна - якщо в зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей, а загальна чисельність утягненого в аварію населення перевищує десять тисяч чоловік;

• глобальна - це аварія, в наслідки якої утягується значна частина (чи уся) території країни і її населення.

Контрзахід – будь-яка дія, яка призводить до зменшення існуючих індивідуальних та/або колективних доз опромінення або імовірності опромінення внаслідок аварії чи ситуації хронічного опромінення та/або зменшення збитку здоров‘ю, завданого самим фактом наявності аварії чи хронічного опромінення.

Контрзаходи термінові – контрзаходи, проведення яких має за мету відвернення таких рівнів доз гострого та/або хронічного опромінення осіб з населення, які створюють загрозу виникнення гострих клінічних радіаційних проявів, що виявляються клінічно.

Контрзаходи невідкладні – контрзаходи, реалізація яких спрямована на відвернення детермінованих ефектів радіаційного впливу , що виявляються тільки при перевищенні певного дозового порога. Тяжкість наслідків ефектів детермінованих залежить від величини отриманої дози (гостра променева хвороба, променеві опіки та ін.).

Небезпечні інфекційні хвороби – інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров‘я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров‘я.

Небезпечна хімічна речовина – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої на людину може спричинити загибель, гостре або хронічне захворювання людей, завдає шкоди навколишньому середовищу.

Обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку інфекційної хвороби з метою запобігання її поширенню.

Обсерватор – спеціалізований заклад охорони здоров‘я , призначений для госпіталізації осіб, які виявили бажання покинути територію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними.

Опромінення – вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, що знаходяться поза організмом (зовнішнє опромінення), або від джерел, що знаходяться всередині організму (внутрішнє опромінення):

аварійне – непередбачуване підвищене опромінення населення внаслідок радіаційної аварії;

внутрішнє – опромінення тіла людини та окремих її органів і тканин від джерел іонізуючих випромінювань, що знаходяться в самому тілі;

зовнішнє – опромінення організму джерелами іонізуючих випромінювань, що знаходяться поза тілом;

хронічне – опромінення протягом тривалого часу, як правило, більше одного року;

потенційне – доза опромінення персоналу або населення, яка є результатом реалізації критичної події.

поточне – опромінення персоналу та населення, яке у межах передбаченого проектом технологічного процесу завжди супроводжує (або з високою ймовірністю може супроводжувати) практичну діяльність.

Осередок інфекційної хвороби – місце (об‘єкт, територія), де виявлено джерело збудника інфекційної хвороби, та відповідні фактори передачі інфекції.

Особливо небезпечні інфекційні хвороби – інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров‘я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.

Пероральне - надходження радіоактивних речовин в організм через ротову порожнину.

Потенційно небезпечний об‘єкт – об‘єкт, на якому можуть використовуватися або використовуються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, що за певних обставин можуть створювати реальну загрозу виникнення техногенної НС.

Природний радіаційний фон – опромінення, що створюється космічними джерелами та теригенними (властивими Землі) радіонуклідами за виключенням техногенно-підсилених джерел природного походження.

Протиепідемічні заходи – комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Природні джерела надзвичайних ситуацій:

геологічні – землетруси, зсуви, провали і карсти;

гідрологічні – селі, підтоплення, паводки і повені;

метеорологічні – циклони, урагани, смерчі, хуртовини, снігопади, ожеледі, зливи, градобої, заморозки і засухи;

геліофізичні – природні пожежі, включаючи лісові, степові і торф‘яні;

астрофізичні – гравітаційні, магнітні і електромагнітні збурення від космічних об‘єктів і випромінювань.

Протирадіаційний (радіологічний) захист – сукупність нормативно-правових, проектно-конструкторських, медичних, технічних та організаційних заходів, що забезпечують радіаційну безпеку.

Радіонуклід – радіоактивні атоми з даним масовим числом і атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента називаються його радіоактивними ізотопами.

Радіоактивне забруднення – наявність або розповсюдження радіоактивних речовин понад їх природного вмісту в навколишньому середовищі та/чи у тілі людини.

Санітарно-епідемічна ситуація - стан середовища життєдіяльності та обумовлений ним стан здоров'я населення на певній території в конкретно визначений час.

Спалах інфекційної хвороби - декілька захворювань на інфекційну хворобу, пов‘язаних між собою спільним джерелом та (або) фактором передачі інфекції.

Траскордонна радіаційна аварія – коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулась.

Хімічно небезпечний об`єкт – промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться /пересуваються/, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються /постійно або тимчасово/, знищуються тощо) одна або декілька небезпечних хімічних речовин.

Радіологічні одиниці

Мікрорентген в годину (мкР/год) – одиниця вимірювання потужності дози іонізуючого випромінювання похідна від рентгену/Р/ (позасистемна одиниця). У системі СІ – Кулон на кілограм в годину (1 мкР/год дорівнює 2,58.10^-10 Кл/кг.год).

Мілізіверт (мЗв) - одиниця вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення похідна від зіверта /Зв) (у системі СІ). Позасистемна одиниця - бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера).

Мілігрей (мГр) - одиниця вимірювання поглиненої дози іонізуючого опромінення похідна від грея /Гр/ (у системі СІ). Позасистемна одиниця - рад (1 мГр дорівнює 0,1 рада).

Література

1. Гищак Т.В., Долинна О.В. Основи медичних знань та медицина катастроф: Навчальний посібник. –К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. -144с.

2. Крючек Н.А., Латчук В.Н., Миронов С.К. Безопасность и защита населения в чрезвычайных ситуациях: Учебник для населения /Под общ. ред. Г.Н. Кириллова/. – М.:Изд-во НЦ ЭНАС, 2003. – 264 с.

3. Надзвичайна ситуація. Що робити? Деякі поради населенню щодо дій в екстремальних умовах. ЗАТ «Українська технологічна група». –К., 2000. -48 с.

4. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій /Під загальною редакцією В.В. Дурдинця, В.О. Волошина/. – К.: "Медекол" МНІЦ БІО – ЕКОС, 1999. – 202 с.

5. Олійник П. з співавторами. Перша медична допомога. – Львів: «Слолом», 2004. – 256 с.

6. Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях. –Львів, 2000. -66 с.

7. Надання допомоги потерпілим від пожеж. Відомча інструкція. Одеса, 2002. -12 с.

8. Чрезвычайные ситуации природного характера. Выпуск 1.- М.,ПАПИРУС, 1998. -46 с.

9. Типові правила охорони життя людей на водних об‘єктах України.-К., 2002. -28с.

10. Правила поведінки на воді.-К.,- 2000.-24 с.

11. Биченок М.М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою. –К., 2005. – 196с.

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 "Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру".

14. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" від 14 січня 1998 року № 15/98 – ВР.

15. Закон України "Про правові засади цивільного захисту" від 24 червня 2004 року № 1859 – ІУ

16. Постанова Головного Державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1997 року № 62 “Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ – 97).

17. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені МОЗ України 2 лютого 2005 року №54 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 10832.

18. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами, внесеними згідно із Законами від 06.04. 2000 №1645-Ш.

19. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами, внесеними згідно із Законами від 24.02.1994 № 4004 – ХП.

Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в У