- •Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій
- •1. Оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення нс
- •2. Радіаційні аварії
- •2.1. Дії при отриманні сигналу радіаційна небезпека
- •2.2. Загальні правила поведінки на радіаційно забрудненій території
- •2.3. Евакуація
- •2.4. Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
- •2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •2.5.1. Переробка молока
- •2.5.2. Продукти лісу (гриби)
- •2.5.3. Лісові ягоди
- •3. Хімічна небезпека
- •3.1. Дії при оголошенні небезпечного стану
- •3.2. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
- •3.3. Надання першої медичної допомоги при ураженні нхр
- •4. Пожежі
- •4.1. Основні уражальні чинники при пожежах
- •4.2. Дії при пожежі в приміщенні
- •4.3. Дії щодо рятування потерпілих
- •4.4. Правила поведінки в осередку пожежі
- •5. Вибухи
- •5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
- •6. Землетруси
- •6.1. Дії під час землетрусу
- •6.2. Дії після землетрусу
- •7. Селі, зсуви
- •7.1. Дії при загрозі селей, зсувів
- •8. Урагани (буревії, смерчі)
- •8.1. Дії при отриманні штормового попередження
- •8.2. Дії під час стихійного лиха
- •8.3. Дії після стихійного лиха
- •9. Повені
- •9.1. Дії після попередження про можливість повені
- •9.2. Дії під час повені
- •9.3. Дії в зоні раптового затоплення
- •9.4. Дії після повені
- •10. Санітарно епідемічна ситуація при нс
- •Інфекційні хвороби
- •10.1.1. Карантин
- •10.1.2. Обмежувальні протиепідемічні заходи
- •11.Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •11.1. Огляд місця події
- •11.2. Первинний огляд потерпілого
- •11.2.1. Реанімаційні заходи
- •11.2.1.1. Штучна вентиляція легенів (штучне дихання)
- •11.2.1.2. Непрямий масаж серця
- •11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
- •11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
- •11.4. Вторинний огляд потерпілого
- •11.5. Способи транспортування потерпілих
- •11.6. Табельні засоби надання першої медичної допомоги
- •11.7. Пов‘язка
- •11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
- •12. Переломи кісток
- •12.1. Перша медична допомога при переломах
- •12.2. Транспортна іммобілізація
- •13. Рани
- •13.1. Класифікація ран
- •13.2. Ознаки інфікування рани
- •13.3. Перша медична допомога
- •14. Кровотеча
- •14.1. Перша медична допомога
- •14.2. Правила накладання джгуту
- •14.3. Внутрішня кровотеча
- •15. Забиті місця (удари)
- •15.1. Перша медична допомога
- •15.2. Вивихи
- •15.2.1. Перша медична допомога
- •16. Утоплення
- •16.1. Перша медична допомога потопаючому
- •17. Тепловий (сонячний) удар
- •18. Поразка електричним струмом
- •18.1. Перша медична допомога
- •18.2. Запобігання ураження електричним струмом
- •18.3. Ураження блискавкою
- •18. 3. 1. Поради щодо поводження під час грози
- •19. Переохолодження організму
- •19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
- •19.2. Перша медична допомога при відмороженні
- •20.1. Перша медична допомогу при термічних опіках
- •20.2. Перша медична допомога при хімічних опіках
- •21. Захворювання від укусів комах і тварин
- •21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
- •21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
- •21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
- •21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
- •21.5. Укуси тварин, хворих на сказ
- •21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
- •22. Отруєння ртуттю
- •22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
- •Отруєння грибами
- •23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
- •Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
Щоб уберегтися від захворювання сказом слід:
утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами;
виконувати правила утримання домашніх тварин та норм поводження з ними;
доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їх трупи в разі, якщо тварина загинула;
не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати ветеринарного лікаря;
не знімати шкуру з трупів диких тварин при їх знаходженні;
в разі укусу домашньою твариною, слід з’ясувати ім’я господаря та адресу. Це допоможе вам уникнути щеплень проти сказу, оскільки за твариною можна встановити ветеринарний нагляд;
рани від укусу, подряпини, місця ослинення, потрібно негайно ретельно промити під проточною водою з господарським милом, обробити краї пошкоджень йодом, накласти асептичну пов’язку. Не слід зупиняти кровотечу. В цей же день слід негайно звернутися до травматологічного пункту, який працює цілодобово;
у разі пошкодження одягу, в якому була одягнута людина під час укусу, треба його обробити гарячою праскою і лише після цього одяг можна ремонтувати;
щорічно доставляти на щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак і кішок.
22. Отруєння ртуттю
Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення +38,9°С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.
З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.
Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння людини.
Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль, біль при ковтанні та підвищення температури; згодом - болі в животі, розлад шлунку, ураження ясен.
Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу, і, як правило, протікає без явних ознак захворювання. Потім з‘являється зниження працездатності, швидка стомлюваність, сонливість, порушення мовлення, послаблення пам'яті і головна біль, в окремих випадках можливі катаральні явища верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, тремтіння рук, повік та розлад шлунку. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий вплив її викликає навіть божевілля.
22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр:
виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою по в'язкою;
негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води; більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір, і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті забороняється;
вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої, соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;
утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
Якщо ртуті розлито більше, ніж у термометрі:
зберігайте спокій, уникайте паніки;
виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку;
відчиніть настіж усі вікна
ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку зателефонуйте в міліцію.
Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією, яка проводитись двома способами:
хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);
механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).
Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.
