- •Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих побутових та нестандартних ситуацій
- •1. Оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення нс
- •2. Радіаційні аварії
- •2.1. Дії при отриманні сигналу радіаційна небезпека
- •2.2. Загальні правила поведінки на радіаційно забрудненій території
- •2.3. Евакуація
- •2.4. Йодна профілактика
- •Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
- •2.5. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •2.5.1. Переробка молока
- •2.5.2. Продукти лісу (гриби)
- •2.5.3. Лісові ягоди
- •3. Хімічна небезпека
- •3.1. Дії при оголошенні небезпечного стану
- •3.2. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
- •3.3. Надання першої медичної допомоги при ураженні нхр
- •4. Пожежі
- •4.1. Основні уражальні чинники при пожежах
- •4.2. Дії при пожежі в приміщенні
- •4.3. Дії щодо рятування потерпілих
- •4.4. Правила поведінки в осередку пожежі
- •5. Вибухи
- •5.1. Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
- •6. Землетруси
- •6.1. Дії під час землетрусу
- •6.2. Дії після землетрусу
- •7. Селі, зсуви
- •7.1. Дії при загрозі селей, зсувів
- •8. Урагани (буревії, смерчі)
- •8.1. Дії при отриманні штормового попередження
- •8.2. Дії під час стихійного лиха
- •8.3. Дії після стихійного лиха
- •9. Повені
- •9.1. Дії після попередження про можливість повені
- •9.2. Дії під час повені
- •9.3. Дії в зоні раптового затоплення
- •9.4. Дії після повені
- •10. Санітарно епідемічна ситуація при нс
- •Інфекційні хвороби
- •10.1.1. Карантин
- •10.1.2. Обмежувальні протиепідемічні заходи
- •11.Загальні принципи надання першої медичної допомоги
- •11.1. Огляд місця події
- •11.2. Первинний огляд потерпілого
- •11.2.1. Реанімаційні заходи
- •11.2.1.1. Штучна вентиляція легенів (штучне дихання)
- •11.2.1.2. Непрямий масаж серця
- •11.2.1.3. Ефективність реанімаційних заходів
- •11.3. Виклик «швидкої медичної допомоги»
- •11.4. Вторинний огляд потерпілого
- •11.5. Способи транспортування потерпілих
- •11.6. Табельні засоби надання першої медичної допомоги
- •11.7. Пов‘язка
- •11.7.1. Загальні правила накладання пов'язок
- •12. Переломи кісток
- •12.1. Перша медична допомога при переломах
- •12.2. Транспортна іммобілізація
- •13. Рани
- •13.1. Класифікація ран
- •13.2. Ознаки інфікування рани
- •13.3. Перша медична допомога
- •14. Кровотеча
- •14.1. Перша медична допомога
- •14.2. Правила накладання джгуту
- •14.3. Внутрішня кровотеча
- •15. Забиті місця (удари)
- •15.1. Перша медична допомога
- •15.2. Вивихи
- •15.2.1. Перша медична допомога
- •16. Утоплення
- •16.1. Перша медична допомога потопаючому
- •17. Тепловий (сонячний) удар
- •18. Поразка електричним струмом
- •18.1. Перша медична допомога
- •18.2. Запобігання ураження електричним струмом
- •18.3. Ураження блискавкою
- •18. 3. 1. Поради щодо поводження під час грози
- •19. Переохолодження організму
- •19.1. Перша медична допомога при переохолодженні
- •19.2. Перша медична допомога при відмороженні
- •20.1. Перша медична допомогу при термічних опіках
- •20.2. Перша медична допомога при хімічних опіках
- •21. Захворювання від укусів комах і тварин
- •21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
- •21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
- •21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
- •21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
- •21.5. Укуси тварин, хворих на сказ
- •21.5.1. Правила профілактики захворювання сказом
- •22. Отруєння ртуттю
- •22.1. Дії при розливі ртуті у приміщенні
- •Отруєння грибами
- •23.1. Перша допомога при отруєнні грибами
- •Перелік скорочень, основних термінів і радіологічних одиниць
21. Захворювання від укусів комах і тварин
Небезпечними комахами для людини є скорпіон, каракурт і кліщі. Укуси оси, бджоли є менш небезпечними. Розрізняють токсичну дію отрути і алергічні реакції на них, що можуть протікати вкрай важко.
Джерелом сказу для людини є хворі на це особливо небезпечне інфекційне захворювання теплокровні тварини та гризуни.
21.1. Перша медична допомога при укусі скорпіона
Укус скорпіона. Їх укуси викликають гострий біль у місці укусу, де розвивається набряк, гіперемія, іноді з‘являються міхури із серозною рідиною. Симптоми інтоксикації проявляються нездужанням, запамороченням, головним болем, ознобом, сонливістю, виділенням слизу з носа, слинотечею, потовиділенням. Зазначені симптоми тривають не більше 1-2 діб.
Перша допомога до прибуття лікаря: постраждалого тепло закутують, на місце укусу накладають мазь Вишневського.
21.2. Перша медична допомога при укусі каракурта
Після укусу каракурта, протягом 10-20 хв., виникає картина загальної інтоксикації: з‘являється різко виражена м‘язова слабкість; хитка хода; болі в кінцівках, попереку і животі. Обличчя гіперемоване, температура тіла підвищується до 38-390 С, з‘являється озноб, пітливість. Хворі не можуть встати на ноги, кричать від болю, кидаються в ліжку. Іноді бувають затримки кало- і сечовипускання. Місцеві ознаки укусу відсутні. Ознаки інтоксикації тривають від 4 до 12 днів. Прогноз сприятливий.
Перша допомога до прибуття лікаря: постраждалому дають пити; зігрівають кінцівки і тіло грілками. При затримці дефекації показана клізма, при затримці сечовипускання – катетеризація.
21.3. Перша медична допомога при укусах ос і бджіл
При укусах ос і бджіл необхідно видалити жало з ранки, накласти холодну примочку на уражене місце. При гіперреактивних проявах необхідно відправити постраждалого до медичної установи для проведення інтенсивної антиалергічної терапії.
21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів
Кліщі - кусючі вампіри, небезпечні тим, що здатні передавати різні інфекційні захворювання, в тому числі й кліщовий енцефаліт - запалення головного мозку, що може привести до смерті.
Звичайно не всі кліщі є носіями інфекційних хвороб, але відрізнити носія від здорового неможливо. Такі дослідження в країні проводяться тільки у Львівському науково-дослідному інституті епідеміології й гігієни, куди повинні відправити комаху для такого визначення.
Слід пам‘ятати, що кліщі активні із середини травня до кінця вересня. Піки активності їх у травні й у серпні. Улюблене місце їхнього перебування - звернені до півдня сонячні схили, покриті кущами висотою від 5 см до 1 метра. Як правило, людину, що йде по лісі, кліщі атакують на рівні його гомілок, колін і стегон. Улюблені місця прикріплення кліщів - вуха, шия, пахви, живіт, пах, внутрішня сторона кистей і стегон.
Як запобігти укусам кліщів.
При лісових прогулянках, зборі ягід, грибів слід дотримуватися найпростіших запобіжних правил. Одягайте світлий одяг. На ньому кліща помітити легше, ніж на темному. Одяг повинен надійно закривати тіло. Штани повинні бути заправлені у шкарпетки, на ногах повинні бути чоботи або щільно зав‘язані черевики. Куртку наглухо закривають і заправляють у штани. Обшлаги повинні щільно облягати кисті рук. Комір і манжети можна змастити камфорною олією. Вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом.
Обробляйте одяг у місцях можливого переповзання кліщів на тіло репелентом - засобом, який залякує кліщів. Із препаратів цієї групи найбільш відомі «Претикс», «Диптерол», «Перманон», «Бибан». Треба враховувати, що одноразова обробка репелентом діє тільки протягом 3-4 годин. Увага! У людей, схильних до алергії, він може викликати серйозну алергічну реакцію.
Під час прогулянки якнайчастіше оглядайте себе, а також слід дивитися на гілки кущів, біля яких улаштовуєтеся на пікнік. Розпізнати кліща просто: він схожий на коричнево-червоного клопа. По приходу додому також обов'язково огляньте своє тіло або попросіть це зробити кого-небудь із близьких. Кліщі, які присмокталися, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх важко відрізнити від природних утворень на шкірі.
Що робити, якщо виявили паразита?
Якщо кліщ виявлений, бажано скоріше витягти його - чим довше паразит буде ссати кров, тим більше ймовірність зараження.
Витягати його треба лише в тому випадку, якщо ви зможете обробити місце укусу йодом або іншим антисептиком - так ви убезпечите себе від зараження рани. У жодному разі не можна роздавлювати «вампіра», тому що тоді віруси потраплять у ранку й відбудеться зараження. Якщо у вас під рукою немає цих препаратів, то не варто приступати до самостійного видалення кліща - якомога швидше доберіться до травмопункту.
Методи витаскування кліща.
Спочатку «операції» обробіть місце укусу йодом, а на себе одягніть маску для захисту дихальних шляхів на випадок, якщо напившись крові кліщ лопне й у повітрі утвориться аерозоль зі збудниками хвороб.
Накладіть навколо кліща обручку, щільно пригорнувши її до шкіри, і наповніть простір над кліщем соняшниковим маслом. Протягом 10 хв. він відпаде сам.
Якщо спосіб з обручкою не допомагає, тоді можна використовувати міцну нитку. На останній зробіть петлю й накинувши її на комашку, стягніть її якнайближче до хоботка. Потім починайте обережно рухати кінцями мотузки вправо - уліво. Різкі рухи неприпустимі - черевце кліща може відірватися, залишивши в шкірі голову, що буде створювати дискомфорт. Як правило, через 2-3 хв. таких «катувань» кліщ відпадає.
Якщо видалити паразита ниткою не вдається, це можна зробити за допомогою щипчиків для брів. Затиснувши їхніми кінцями черевце кліща, крутите щипчиками проти годинникової стрілки. Хвилина, й кліщ в «кліщах».
Якщо при витягнені кліща його голівка все - таки відірвалася, це місце протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видаляють голівку стерильною голкою (попередньо прожареною на вогні) так, як видаляють звичайну скалку.
Необхідно звертатися до лікаря у випадку, коли:
на місці укусу кліща утворилася червона пляма;
збільшилися лімфовузли;
підвищилася температура;
з'явилися м'язові болі;
з'явилася сип по всьому тілу.
Ці ознаки можуть свідчити про те, що у вас кліщова хвороба.
