Тема № 9. Проблеми гносеології

Лекція: 1-год.

План

1. Поняття гносеології та епістемології як теорій пізнання.

2. Рівні та форми пізнання. Принципи наукової гносеології. Істина та правда.

3. Класична та некласична теорії пізнання.

Ключові поняття: гносеологія, епістемологія.

Список використаних джерел

1. Доброхотов А. Онтологическое открытие Платона [Эл. ресурс] / А. Доброхотов // Категория бытия в классической западноевропейской философии. - 1986.

2. Режим доступа: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000876/st000.shtml

3. Кузанский Н. Об ученом незнании / Н. Кузанский [Эл. ресурс]. – Режим доступа: http://www.theosophy.ru/lib/de_docta.htm

4. Лекторский В. Теория познания / В. Лекторский [Ел. ресурс]. - Режим доступу: http://elenakosilova.narod.ru/studia3/math/lect_epist.htm

5. Петрушенко В. Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії: навчальний посібник [Ел.ресурс]. – Львів: НУ“ЛП”, 2002.

6. Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство / Є. А. Подольська. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 253 - 387.

7. Платон. Софист [Эл. ресурс] / Платон. – Библиотека «Гумер»

8. Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Platon/sofist.php

9. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто. Опыт феноменологической онтологии / Жан-Поль Сартр [Эл. ресурс] / Жан-Поль Сартр. –– М.: Республика, 2000. – Ч.1, 2.

   • Режим доступа: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000767/st000.shtml

10. Спиноза Б. Этика / Б. Спіноза. – Русский гуманитарный интернет-университет.- Режим доступа: http://sbiblio.com/biblio/default.aspx?w=1089&t=author&sort=author&pid=5

11. Хайдегер М. Время и бытие [Эл. ресурс] / Мартин Хайдегер. – Ин-т философии РАН.- Режим доступа: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000280/st000.shtml

12. Чанышев А. Трактат о небытии [Эл. ресурс] / А. Чанышев // Вопросы философии. – 1990. – Ин-т филос. РАН. – № 10. – 1990. – 3 пункт. – Режим доступа: http://philosophy.ru/library/katr/chan_nego.html

1. Поняття гносеології та епістемології як теорій пізнання

І епістемологія, і гносеологія є теоріями пізнання. Пізнання – це процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності у свідомості людини, він зумовлений суспільно-історичною практикою людства. (Пізнання – це рух думки від незнання до знання, від знання не точного до знання більш точнішого.) Теорія пізнання – це розділ філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості та здібності; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони його функціонування та умови, критерії його істинності і достовірності.

На сьогоднішній день деякі мислителі вирізняють поняття епістемології та гносеології. Гносеологія – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання. Епістемологія – філософська дисципліна, предметом якої є не думка і віра, а знання, тобто те, що має всі підстави вважатися за знання. Складається із двох слів: «знання», «наука».

Філософська дисципліна, що вивчає сутність знання, закономірності його функціонування і розвитку, має назву теорії пізнання або гносеології. Основною проблемою гносеології є проблема відносин об’єкта пізнання – навколишнього світу і суб’єкта пізнавальної діяльності – людини.

У теорії пізнання важливу роль відіграють погляди мислителів усіх вивчених епох. Головне правило Аристотеля відображає його відношення до світу та пізнання предмету, окремих речей:

1. Закон суперечності. «Неможливо, щоб суперечні твердження були істинними до одного предмета».

2. Закон виключення третього. «Не може бути нічого проміжного між двома членами суперечності, а стосовно одного предмета потрібно або стверджувати, або заперечувати».

3. Закон тотожності. «Думка не повинна втрачати предмет, її предмет має бути самототожним».