1 .Загальне поняття світогляду та його види. Міфологія та релігія як світогляд.

Світогляд - цілісний погляд на світ і місце людини в ньому. В історії людства виділяє три основні форми (типи) світогляду:

• міфологія

• релігія:

• філософія.

Міфологія - форма суспільної сві­домості, світогляду давнього сус­пільства. яке містить в собі як фантастичне, так і реалістичне сприйняття навколишньої дійсності.

Як правило, міфи намагаються дати відповідь на такі основні питання:

походження Всесвіту

• , Землі і людини;

• пояснення природних явищ;

• життя, доля, смерть людини; діяльність людини і її досягнення;

• питання честі, обов'язку, етики.

Ознаками міфу є:

• олюднення природи;

• наявність абстрактних богів, їх спілкування, взаємодія з людиною;

• відсутність абстрактних мислень (рефлексії);

• практична направленість міфу на рішення конкретних життєвих

задач;

• одноманітність і поверхневість міфологічних сюжетів.

Релігія - форма світогляду, основана на вірі в наявність фантастичних сил, які впливають на життя людини і навколишній світ. За релігійного світогляду для людини характерна чуттєва, образно-емоційна форма сприйняття навколишньої дійсності. Релігія досліджує ті ж питання, що й міф:

• походження Всесвіту, Землі, життя на Землі, людини;

• пояснення природних явищ;

• вчинки, доля людини;

• етичні проблеми.

Основними світовими релігіями є:

• християнство;

• іслам;

• буддизм.

Найвизначнішими і найрозповсюдженішими у світі національними релігіями є:

• синтоїзм;

• індуїзм;

• іудаїзм.

Крім світоглядних, релігія має ряд інших функцій:

• об'єднуючу (консолідує суспільство навколо або заради ідей);

• культурологічну (сприяє розповсюдженню певної культури, впливає на культуру);

• виховну (культивує в суспільстві ідеали любові до ближнього, співчуття, відвертості, терпимості).

2. Еволюція філософського світогляду.

Філософія - особливий, науково-теоретичний тип світогляду. Філософський світогляд відрізняється від релігійного і міфологічного тим, що він:

• оснований на знанні (а не на вірі або вимислі);

• рефлексивний (має місце звернення думки до самої себе);

• логічний (має внутрішню єдність і систему);

• опирається на чіткі поняття і категорії).

Таким чином, філософія - це найвищий рівень і вид світогляду, який відрізняється раціональністю, системністю, логікою і теоретичною оформленістю.

Філософія як світогляд пройшла три основні стадії своєї еволюції

• космоцентризм;

• геоцентризм;

• антропоцентризм.

Космоцентризм - філософський світогляд, в основі якого лежить пояснення навколишнього світу, явищ природи через могутність, всесильність, безкінечність зовнішніх сил - Космосу і згідно з яким все суще залежить від Космосу і космічних циклів.

Геоцентризм - тип філософського світогляду, в основі якого лежить пояснення сущого через панування непоясненої сили - Бога.

Антропоцентризм - тип філософського світогляду, в центрі якого стоїть проблема людини.

Основна специфіка філософського знання полягає в тому, що вона:

• має дуже багато загального з науковим знанням - предмет, методи, логіко-понятійний апарат, однак не є науковим знанням в чистому вигляді.

Головна відмінність філософії від усіх інших наук в тому, що філософія є теоретичним світоглядом, узагальненням раніше накопи­чених людиною знань. Предмет філософії ширше досліджень будь-якої окремої науки, філософія узагальнює, інтегрує інші науки, але не поглинає їх, не включає в себе наукове знання, не стоїть над ним.

Можна виділити наступні особливості філософського знання:

• має складну структуру (включає онтологію, гносеологію, логіку);

• носить загальний, теоретичний характер;

• містить базові, основоположні ідеї і поняття, які лежать в основі інших наук;

• несе в собі відбиток особи і світогляду окремих філософів;

• є сукупністю об'єктивного знання і цінностей, ідеалів свого часу;

• вивчає не тільки предмет пізнання, але й його механізм;

• має якість рефлексії - зверненості думки на саму себе;

• відчуває на собі сильний вплив доктрин, які вироблялись попередніми філософами;

• динамічно розвивається і постійно обновлюється;

• опирається на категорії,

• невичерпне по своїй суті;

• обмежено пізнавальною здатністю людини.