Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте поняття «власність» і «право власності».

2. Охарактеризуйте право власності в об'єктивному значенні.

3. Дайте визначення права власності в суб'єктивному значенні. Роз­ крийте зміст права володіння, користування та розпорядження як основ­ них елементів суб'єктивного права власності.

4. Охарактеризуйте право власності як абсолютне суб'єктивне право особи.

5. Які форми власності закріплені чинним законодавством України? Яке правове значення категорії «форма власності»?

6. Розкрийте суть конституційного принципу «власність зобов'язує».

7. Які межі здійснення права власності визначені чинним законодав­ ством?

8. Які законодавчі гарантії здійснення права власності?

¹ Луиь В. До врегулювання відносин власності у новому Цивільному ко­дексі України // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції «Проблеми підготовки нового Цивільного кодексу України». (20-21 травня 1993 р.).- К., 1993.-С. 57.

26

Розділ 2 НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Право власності виникає з певних юридичних фактів, передба­чених нормами об'єктивного права. Поширеним у науковій літера­турі є поділ підстав набуття права власності на початкові і вторин­ні. Початковими підставами прийнято вважати такі, за яких право власності на дане майно виникає вперше або незалежно від волі попередніх власників. Вторинними вважають такі підстави, за яких набуття права власності суб'єктом ґрунтується на (похо­дить від) правах (прав) попереднього власника.

Перехід права власності на підставі права попереднього влас­ника характеризується як правонаступництво - перехід суб'єктив­них прав (у широкому розумінні також і юридичних обов'язків) від однієї особи (праводавця) до іншої (правонаступника). До по­чаткових способів набуття права власності відносять: набуття пра­ва власності на новостворене майно; привласнення загальнодоступ­них дарів природи, набуття права власності на знахідку, скарб, безхазяйну річ, бездоглядних домашніх тварин, набуття права вла­сності за набувальною давністю тощо.

Вкладення коштів у кредитні установи, цінні папери, успадку­вання майна розглядають як вторинні способи набуття права влас­ності. Найбільш поширеними вторинними способами набуття пра­ва власності є укладення різноманітних цивільних правочинів. З прийняттям Цивільного кодексу їхній перелік значно розширив­ся. Зокрема, такими, що опосередковують перехід майна у влас­ність є договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, ренти, спадковий договір.

Згідно зі ст. 345 ЦКУ, фізична особа може набути право влас­ності у разі приватизації державного майна та майна, що є у ко­мунальній власності. Зазначимо, що і юридична особа приватно­го права може також набути право власності через приватизацію Державного чи комунального майна. Відносини у сфері привати­зації регулюються спеціальним законодавством: законами Украї­ни від 6 березня 1992 р. «Про приватизацію державного май­на», «Про приватизацію невеликих державних підприємств

Відомості Верховної Ради України.- 1992,- № 24.- Ст. 343.

27

зв'язок між акціонерами втрачає суто приватний характер і пере­творюється на явище соціальне. У сучасних умовах формування елементів ринкової економіки, через процеси акціонування, функція власності також набирає нового звучання. Тому у характеристиці права приватної власності важливою є вказівка на значущість, соці­альне навантаження власності, мету, з якою здійснюється право власності. На думку В. Луця, основна соціальна функція власно­сті - утворення і накопичення суспільного багатства. Власність ви­конує й іншу не менш важливу соціальну функцію як засіб задоволен­ня індивідуальних та суспільних потреб.^]

Зарубіжне законодавство дає чимало прикладів юридичного за­кріплення соціальної функції власності. Основний закон ФРН вка­зує, що користування власністю повинно одночасно слугувати зага­льному благу (ст. 14). Вказівку на соціальну функцію власності міс­тять конституції Японії, Іспанії, Греції. Власність як «благо» через задоволення інтересів, насамперед, самого власника повинна слугу­вати і загальнонародному благу. Тому у визначенні права власності на законодавчому рівні треба вказати і на соціальне навантаження власності. Така функція власності вперше в українському законо­давстві знайшла закріплення у ст. 13 Конституції України.