Контрольні запитання

1

?

. Чому оцінка попиту є основним етапом рішення більшості задач управління процесом ТЕО?

2. Якими показниками може оцінюватись попит на транс­портно-експедиторські послуги?

3. Назвіть типи заявок на послуги ТЕП. Якими параметрами характеризуються заявки кожного з типів?

4. Що є первинними джерелами для чисельного оцінювання параметрів попиту на ТЕО?

5. Які розподіли мають випадкові величини, що характеризують попит на послуги експедиторських підприємств?

6. Які фактори обумовлюють закони розподілу параметрів попиту на ТЕО?

7. З якою метою проводиться оцінювання значення ймовірності відхилення заявки на послуги ТЕП?

8. На підставі яких складових оцінюється ймовірність відхилення заявки на ТЕО?

9. Опишіть основні етапи алгоритму оцінювання ймовірності відхилення заявки на послуги ТЕП.

10. Які особливості вибору типу рухомого складу для перевезення того чи іншого вантажу?

11. За допомогою яких методів визначається розташування мультискладських систем?

12. За допомогою яких показників визначається ефективне використання матеріальних та фінансових ресурсів?

Розділ 6

Організація процесу транспортно-експедиторського обслуговування

6.1. Обов’язкові умови перевезень

Транспортне зобов’язання – це зобов’язання, через яке перевізник (експедитор) зобов’язується доставити вантаж у вказаний пункт призначення, а відправник вантажу або інша особа зобов’язується сплатити винагороду за надані йому послуги.

Транспортуванню вантажів завжди передує узгодження основних умов перевезення (термінів і кількості транспортних засобів, необхідних для перевезення, а також об’ємів і характеру вантажів, що перевозяться). Основне завдання такого узгодження полягає в найбільш раціональному і економічному використанні перевізних засобів, що відповідає запитам ринку. У період, коли в регулюванні економіки переважали адміністративні початки, більша частина перевезень планувалася в централізованому порядку. Саме тому всі транспортні статути і кодекси містили розділи про планування перевезень. На сьогодні планування перевезень, як правило, носить техніко-еконо­мічний, а не адміністративно-правовий характер.

За загальним правилом перевезення вантажів здійснюється на підставі договору перевезення. Укладення договору перевезення вантажу вимагає наявність організаційних передумов. Вони втілюються в зустрічних діях сторін зобов’язання перевезення: перевізник повинен подати під навантаження справні транспортні засоби, а вантажовідправник – пред’явити вантаж до перевезення. Передумовами для складання договорів можуть бути наступні правові форми:

– заявка (замовлення) на залізничному, річковому, автомобільному і повітряному транспорті;

– договір про організацію перевезень (річних, навігаційних і ін.) на будь-яких видах транспорту;

– адміністративно-плановий акт в особливих випадках.

Крім того, іноді всі організаційні передумови укладення договору перевезення вантажу просто містяться в самому договорі перевезення, що має консенсусну природу.

Із системою заявок (замовлень) вантажовідправник надає перевізникові (експедитору) данні про свої потреби в здійсненні перевезень. На залізничному і річковому транспорті особливо виділяються декадні заявки. Подача заявки забезпечує зав’язку процесу транспортування вантажу, але не вважається офертою в договорі перевезення.

Під час оформлення заявок на ТЕП розглядається виконання опе­рацій на трьох етапах: відправки, шляхом руху та із прибуттям вантажу.

Транспортно-експедиторські операції на етапі відправки вантажу відіграють ключову роль в забезпеченні високої ефективності і відповідної якості доставки вантажу, оскільки безпосередньо пов’язані з плануванням всього процесу доставки і підготовкою вантажу до перевезення.

Транспортно-експедиторське обслуговування під час відправки вантажу містить операції [175]:

– попередні навантаженню вантажу на транспортний засіб (ТЗ) (вибір транспортно-технологічної схеми доставки вантажу, підготовка вантажу до відвантаження і т.д.);

– необхідні для забезпечення навантаження і розміщення вантажу в ТЗ;

– обумовлені вимогами, які визначені базисними і транспортними умовами договору купівлі-продажу в частині оформлення транспортних документів і фіксації факту, і моментів переходу права власності, і ризиків загибелі, і пошкодження товару з продавця на покупця.

Розглянемо послідовність виконання основних транспортно-експедиторських операцій на етапі відправки вантажу.

1. Запит клієнта. У загальному випадку процес ТЕО відправки вантажів починається з прийому запитів потенційних клієнтів про можливості транспортно-експедиторської компанії з організації дос­тавки вантажу, його експедиції і вартості цих послуг. Звичайно запити виконують за допомогою телефонного і факсимільного зв’язку, проте останнім часом для цього все ширше використовують електронну пошту та Інтернет. Якщо клієнт відмовляється повідомити найменування організації, від імені якої він робить запит, йому надається найзагальніша інформація про необхідні послуги і пропонується в найдоброзичливішій формі направити заявку факсом на розрахунок ставок. Одержавши запит клієнта на котирування ставок, експедитор починає підготовку комерційної пропозиції.

2. Підготовка комерційної пропозиції. Під час підготовки комер­ційної пропозиції на усний або письмовий запит клієнта його стиль і характер мають відповідати стилю і характеру запиту клієнта, це означає, що, якщо запит клієнта зроблений усно і потребує термінової відповіді, відповідь також, як правило, дається по телефону. Навпаки, на письмові запити даються тільки письмові відповіді. Під час підготовки відповіді на запит клієнта необхідно завжди враховувати той факт, що в переважній більшості випадків клієнти, що звертаються вперше в конкретну транспортно-експедиторську компанію, не планують відправку своїх вантажів найближчим часом.

Експедитор, розраховувавши ставку для комерційної пропозиції, повинен враховувати наявність тимчасового розриву між запитом клієнта і готовністю вантажу до відвантаження. У цьому випадку ставка може носити достатньо приблизний характер. З урахуванням цього факту тарифи, встановлені перевізником 2–3 місяці назад, можна успішно використовувати для котирувань ставок комерційних пропозицій з умовами про їх можливі зміни, отримання значних знижок і т.п. Якщо йдеться про розрахунок ставок для конкретних до­говорів з клієнтами, експедитор повинен запитати у перевізників інформацію про поточні тарифні ставки і на їх підставі скласти документ – кон’юнктурний лист.

Беручи до уваги відносну стабільність валютних тарифів вітчизняних і іноземних перевізників, запитувати їх про поточні ставки доцільно тільки в двох випадках:

– коли транспортна складова прораховується для даного варіанту доставки вперше;

– коли потрібна абсолютно точна інформація про діючу ставку для внесення її в договір.

3. Відправка комерційних пропозицій клієнтам. У випадках, коли на запити клієнтів даються письмові відповіді, вони оформляються на бланках компанії, візуються у відділі маркетингу і відсилаються клієнтам.

4. З’ясування реакції клієнта на зроблену йому комерційну пропозицію. Після 1 доби після відправки комерційної пропозиції клієнту експедитор повинен подзвонити по телефону особі, що звернулася із запитом, і поцікавитися його відношенням до зробленої комерційної пропозиції. У процесі цієї розмови, незалежно від реакції клієнта на зроблену пропозицію, експедитор повинен прагнути організувати особисту зустріч з клієнтом і запросити його відвідати дану транспортно-експедиторську компанію. Відвідини експедитором організації клієнта також є доцільними для встановлення більш тісних ділових відносин.

5. Відправка клієнту форми заявки на ТЕО і перевезення вантажу. Під час отримання від клієнта інформації, що він готовий розглянути питання укладення договору на перевезення і експедицію вантажу, для уточнення деталей перевезення йому висилається типова форма заявки організації на перевезення і експедицію. Заявка має містити вичерпну інформацію для підготовки проекту договору з клієнтом і такі дані:

– повне найменування організації, замовника послуг, посаду, прізвище, ім’я і по батькові особи, яка буде підписувати договір з транспортно-експедиційною компанією;

– найменування вантажу;

– вид упаковки вантажу;

– транспортні характеристики і кількість вантажу за даним договором;

– маршрут перевезення;

– найменування послуг, які потребує замовник;

– терміни виконання перевезення;

– необхідність страхування вантажу;

– умови поставки за запродажним договором;

– особливі вимоги або умови перевезення (обмеження з вибору ТЗ, умови навантаження і митного оформлення вантажів на складах організації-відправника, найпізніша дата відвантаження або доставки вантажу).

Типова форма заявки на ТЕО відправляється клієнту письмово. Відправці заявки має передувати телефонна розмова з контактним лицем клієнта. Фактично робота транспортно-експедиторської компанії з організації доставки вантажу починається з отримання заявки клієнта.