- •Транспортно-експедиторська діяльність
- •1.1. Особливості розвитку транспортно- експедиторської діяльності в Україні
- •1.2. Поняття транспортно-експедиторського обслуговування і його зміст
- •Визначення тео в навчальних посібниках і наукових працях
- •Зміст комплексу експедиційних послуг
- •1.3. Підходи до управління процесом надання транспортно-експедиторських послуг
- •Контрольні запитання
- •2.1. Поняття логістичної системи та її види
- •Визначення логістичної системи
- •2.2. Підходи до управління логістичними системами
- •2.3. Логістичні функції теп
- •Логістичні функції за типами теп
- •Контрольні запитання
- •3.1. Суб’єкти ринку транспортно-експедиторських послуг
- •3.2. Модель ринку транспортно-експедиторських послуг як макрологістична система
- •3.3. Класифікація транспортно-експедиторських послуг
- •3.4. Оцінювання конкурентоспроможності теп
- •Типи конкурентного середовища ринку транспортних послуг
- •Фактори конкурентоспроможності на ринку те послуг
- •Показники конкурентоспроможності залежно від співвідношення попиту і пропозиції на перевезення і послуги
- •Контрольні запитання
- •4.1. Показники оцінювання ефективності тед
- •Області застосування показників оцінки ефективності процесу тео
- •4.2. Формалізація технологічного процесу експедиторського обслуговування
- •Характеристики варіантів технологічних схем процесу тео
- •4.3. Моделювання технологічного процесу тео
- •Контрольні запитання
- •5.1. Оцінювання попиту на експедиторські послуги
- •Параметри заявок на тео
- •Форма для обробки інформації про потік заявок типу г-е
- •Закони розподілу параметрів попиту на послуги теп
- •5.2. Оцінювання ймовірності відхилення заявки на тео
- •5.3. Обґрунтування кількості, виду технічних засобів та їх дислокації
- •5.4. Обґрунтування потреб в матеріальних і фінансових ресурсах
- •Контрольні запитання
- •6.1. Обов’язкові умови перевезень
- •6.2. Методичні основи вибору системи доставки вантажів під час обслуговування клієнтів теп
- •6.3. Формування альтернативних варіантів ланцюгів доставки
- •6.4. Вибір оптимального варіанту ланцюга доставки під час обслуговування клієнтів теп
- •Контрольні запитання
- •7.1. Оперативне управління і розробка завдань виконавцям
- •Характеристики засобів мобільного зв’язку
- •7.2. Способи контролю технологічного процесу
- •7.3. Вимірювання параметрів технологічних процесів тео
- •7.4. Напрямки вдосконалення роботи теп
- •Контрольні запитання
- •8.1. Обґрунтування доцільності роботи експедитора на ринку транспортних послуг
- •8.2. Обґрунтування ефективного використання логістичних ланцюгів під час обслуговування клієнтів теп
- •Області найбільш ефективного використання варіантів логістичних ланцюгів
- •8.3. Оцінювання економічної ефективності рішень щодо організації процесу тео
- •Контрольні запитання
- •9.1. Прийоми ділового спілкування
- •9.2. Прийоми ведення переговорів
- •9.3. Оформлення ділових протоколів
- •Контрольні запитання
- •10.1. Вибір технології перевезень
- •Характеристики способів транспортування
- •10.2. Вибір транспортної тари
- •10.3. Вибір стратегії формування партій відправлення
- •10.4. Нормативи технологічного процесу
- •Норми часу простою бортових автомобілів під час роботи спецпристроїв, хв
- •10.5. Розробка розкладу доставки вантажу
- •Контрольні запитання
- •11.1. Складське господарство
- •11.2. Параметри складів та їх технічне оснащення
- •11.3. Технологічні процеси на складах
- •11.4. Стивідорні, тальманські та сюрвейєрські операції
- •Контрольні запитання
- •12.1. Особливості надання консалтингових послуг
- •12.2. Базисні умови поставки
- •12.3. Оцінювання вартості доставки
- •Вартість товару, окремих матеріалів і операцій
- •12.4. Митна документація
- •Контрольні запитання
- •13.1. Фрахтування транспортних засобів
- •13.2. Транспортне страхування
- •13.3. Експертиза вантажу
- •13.4. Позовно-претензійна робота
- •Контрольні запитання
- •14.1. Прийняття і здача вантажу
- •14.2. Супроводження і охорона вантажу
- •14.3. Інформаційне забезпечення перевезень
- •Контрольні запитання
- •15.1. Підготовка комплекту документів для перевезень
- •15.2. Транспортна документація на різних видах транспорту
- •Призначення екземплярів авіавантажної накладної
- •15.3. Облік транспортної роботи
- •Довідковий
- •1. Загальні положення
- •2. Загальні умови договору
- •3. Вартість перевезення пасажирів і багажу, порядок внесення плати
- •4. Відповідальність сторін за порушення договору
- •5. Вирішення спорів
- •6. Дія договору
- •7. Кінцеві положення
- •Місцезнаходження і реквізити сторін
- •Для нотаток
- •Транспортно-експедиторська діяльність
11.4. Стивідорні, тальманські та сюрвейєрські операції
Серед численних компаній, що організовують у морському порту обслуговування судна, вантажу й екіпажа, головну роль відіграють стивідорні компанії, які надають основний вид послуг – здійснюють вантажні операції.
Стивідорні компанії – суб’єкти господарювання, що спеціалізуються на виконанні стивідорних робіт в портах.
Стивідорні роботи (від анг. stevedore, іспан. estivador – укладати вантаж) – це роботи, пов’язані з виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт, укладанням вантажів на судні.
Стивідорне обслуговування передбачає виконання наступних робіт та надання послуг:
1) навантаження вантажу;
2) розвантаження вантажу;
3) розміщення та укладання вантажу у транспортний засіб;
4) забезпечення збереження та безпеки вантажу під час перевезення;
5) перевалка вантажів з одного виду транспорту на інший;
6) зважування вантажу;
7) та інші.
У широкому розумінні – поняття «стивідорні роботи» крім вантажних робіт на судні охоплює всі інші операції з вантажами на березі, охоплюючи складські операції, навантаження-розвантаження залізничних вагонів, контейнерів, трейлерів, зважування вантажу, його сортування тощо.
Стивідорні роботи не вносяться у собівартість перевезень, тому сплачуються додатково до тарифів на морські перевезення [8].
На цю діяльність припадає значна частина транспортних витрат, а також значні витрати загального експлуатаційного часу будь-якого транспортного засобу. Залежно від умов перевезення та фрахтування ці роботи оплачуються фрахтувальником чи судновласником, а в іноземних портах, як правило, – пароплавством чи судноплавною компанією.
Основним документом, що опосередковує виконання стивідорних робіт є стивідорний контракт – це різновид господарського договору, предметом якого є виконання стивідорних робіт та надання стивідорних послуг. Існує чимало типових проформ таких контрактів. У стивідорному контракті визначаються права та обов’язки сторін щодо виконання стивідорних робіт, строки виконання таких робіт, норми часу навантаження-розвантаження, порядок оплати. У таких контрактах також додатково закріплюються умови щодо оплати простою з вини перевізника, оплата понаднормових, робіт у святкові й вихідні дні, правила обміру вантажних місць, розміри ставок залежно від розміру транспортного засобу, кранові витрати тощо.
Розподіл стивідорних витрат між учасниками перевезення залежить від умов таких договорів та звичаїв порту. Найбільш розповсюдженими за відношенням судновласника до стивідорних операцій є наступні умови:
Free in – судно є вільним від витрат з навантаження;
Free out – судно є вільним від витрат з розвантаження;
Fio – судно є вільним від витрат з навантаження та розвантаження;
Fiot, fios – судно є вільним від витрат з навантаження, розвантаження й укладання в трюмах;
Liner terms – витрати з вантажних операцій несе судно;
Gross terms – витрати з вантажних операцій несе судно, однак визначені норми вантажних робіт.
Право вибору стивідора, як правило, належить стороні, яка оплачує вантажні операції. У трамповому судноплавство, залежно від умов купівлі-продажу, такої стороною може бути фрахтувальник або судновласник. У лінійному судноплавстві, незалежно від умов продажу товару, стивідорні роботи, як правило, оплачує судновласник. Йому і належить право вибору і призначення стивідора. Це пояснюється особливим характером лінійних перевезень, де є безліч відправників та одержувачів дрібних партій вантажу. Тому всі турботи з навантаження, розвантаження, а також організації допоміжних операцій бере на себе судновласник, який є лінійним оператором. Відповідно прийняття ним на себе всіх витрат з навантаження і вивантаження знаходить відображення в рівні фрахтових ставок.
У портах, де функціонують не одна, а багато приватних стивідорних компаній, судновласник за власним вибором укладає стивідорний контракт з однією з них.
Функції стивідора зазвичай не обмежуються вантажними операціями на борту судна або на березі. У контракті обумовлюються умови здійснення допоміжних і супутніх операцій із завантаження (розвантаження) судна і роботі з вантажем на причалах і складах.
До операцій, що звичайно виконуються стивідором, відносяться:
– розвантаження з трюмів судна на причал і транспортування вантажу на склад або навантаження на транспортні засоби одержувача;
– формування вантажних місць на складі, їх транспортування до борту судна і в трюми;
– надання необхідної кількості докерів, також лебідчиків, кранівників, водіїв автомашин (тягачів), а також супервайзера для організації всього перевантажувального процесу;
– надання кранів, автомашин, тягачів, шасі та інших механізмів, а також коштів для застропки вантажів (стропів, ланцюгів, сіток, піддонів тощо);
– підготовка суднових стріл і суднового такелажу, а також розкриття-закриття трюмів;
– укладання сепарації в трюмах відповідно до інструкції адміністрації судна;
– організація вантажних операцій у суворій відповідності з коносаментними партіями і люковими розписками;
– організація дрібного ремонту пошкоджених місць вантажу, а також нанесення маркування;
– організація рахунку вантажу під час навантаження (вивантаження) в портах, де немає спеціалізованих тальманських бригад;
– оформлення люкової розписки та інших документів, необхідних для оформлення здачі (приймання) вантажу;
– організація зберігання вантажів на складі і видача їх одержувачу.
Під час обробки контейнерних і ролкерних судів у стивідорному контракті додатково обговорюються умови виконання наступних операцій:
– завантаження (розвантаження) контейнерів, трейлерів і ролл-трейлерів відповідно до вказівок судновласника;
– організація інспекторського огляду та оформлення приймально-здавальної розписки під час вивезення контейнерів і трейлерів з території термінала або надходження їх на термінал;
– організація дрібного ремонту контейнерів і трейлерів;
– підйом контейнерів на шасі або штабель і зняття з шасі чи штабеля;
– оформлення плану завантаження кожного контейнера, трейлера;
– інформація агента про щоденний статус контейнера, трейлера;
– установка пломб на дверях контейнера під час його завантаження на терміналі;
– організація збереження кріпильного матеріалу, стійок і брезентів, знятих з трейлерів;
– кріплення вантажу і покриття його брезентом після навантаження на трейлер.
Наведений перелік далеко не повністю відображує коло обов’язків стивідора, що визначаються в контракті.
Форма оплати обговорюється, буває трьох видів: погодинна, відрядна, відрядно-прогресивна.
Під час узгодження умов контракту зі стивідором бажано, щоб стивідорна ставка охоплювала якомога повніший перелік виконуваних операцій, оскільки за операції, які залишаться не включеними до переліку робіт, стивідор може вимагати додаткову оплату.
У більшості великих портів світу є типові проформи стивідорних контрактів або загальні умови роботи стивідорів, розроблені асоціаціями портових стивідорів.
Тальманські операції (talliman) – це операції з обліку вантажу під час навантаження-вивантаження, які здійснюються тальманом.
Тальман (tallyman) – особа, що забезпечує підрахунок тарно-штучних вантажів під час їх навантаження та розвантаження, а також виконання обмірювання, контрольного зважування вантажів та інших операцій. Після закінчення навантаження адміністрації судна вручається тальманська розписка, де вказується завірена підписами тальманів перевізника й відправника вантажу кількість вантажних місць з кожної накладної. У порту розвантаження крім тальманських розписок після завершення вантажних робіт складається акт видачі судном вантажу, при цьому пароплавство зобов’язане надати тальману вантажний план та інші документи, необхідні для своєчасного розвантаження вантажу. Тальман несе майнову відповідальність за понесені з його провині збитки (недостача, пересортиця тощо).
Тальманський рахунок вантажу (Tally) – це фізичний підрахунок всіх завантажених і розвантажених вантажних місць (одиниць вантажу) із занесенням результатів у тальманський лист. Тальманські листи є першоджерелом інформації про вантаж і, як правило, містять не тільки інформацію про кількість вантажу, але й зауваження про стан упакування й маркування, а також дані про пошкодження вантажу (кількість і розміри). Подібний підрахунок вантажу забезпечує надійний контроль кількості і якості вантажу на всіх етапах транспортування.
Тальманська розписка – це первинний обліковий документ прийому й здачі вантажів судном і портом, на якому тальмани ведуть запис кількості вантажів за взаємними підписами. По закінченні зміни або роботи на судні тальман порту здає складу заповнений (з підведеними за коносаментами за робочу зміну підсумками) екземпляр тальманської розписки.
У спектр тальманських послуг входить ведення тальманських листів, надання щоденного звіту про стан вантажу, а також складання заключного сюрвейєрського звіту, що є основним документом, що засвідчує кількість і стан вантажу, що транспортується [68].
Послуги професійних тальманів дозволяють:
1. Одержати точну картину кількості і якості вантажу в момент перевалки.
2. Одержувати оперативну інформацію про кількість і стан вантажу під час вантажних операцій.
Значна частина тальманских послуг це інспекції під час розвантаження/перевантаження вантажів. Особливістю перевалки вантажів є потенційна небезпека розкрадання вантажу. Розкрадання відбуваються не тільки під час перевантаження/розвантаження, але й у процесі транспортування. Установити метод розкрадання під час транспортування – завдання сюрвейєра, однак завдання збору первинної інформації (під час розвантаження транспортного засобу), що дозволяє виявляти методи розкрадань, лягає на тальмана.
Крім розкрадань у вантажів існує проблема вагової недостачі. Причини такої недостачі можуть бути різні. Однак довести таку недостачу можна тільки грамотним і наочним сюрвейєрським звітом, у якому відбиті й результати зважування й точність ваг.
У міжнародній практиці термін «сюрвей», що раніше відносився винятково до морської інспекції, все частіше став застосовуватися в інспектуванні в цілому.
Сюрвей (експерт) – це незалежна експертиза, під час якої проводиться детальна інспекція й перевірка вантажів і транспортних засобів (тальманський рахунок вантажу). Сюрвейєр спеціалізується на розслідуванні випадків пошкодження вантажу (страхових випадків). Крім того, сюрвейєр консультує перевізників і вантажовласників, стежить за процедурою огляду, виявляє пошкодження, збирає факти, щоб визначити причини пошкоджень, досліджує сертифікати й документи.
Сюрвейєрні операції (surveyor) – це операції з дослідження транспортного засобу з метою одержання незалежної експертної оцінки якості й кількості вантажу, готовності транспорту до його прийому та перевезення, справності обладнання, розмірів ушкодження під час аварії.
Сюрвейєрська діяльність може виявитися необхідною на кожному етапі транспортування вантажу й використовуватися для захисту інтересів будь-якого учасника просування товару: як відправника й одержувача вантажу, так перевізника й страховика. Сюрвейєри інспектують вантаж під час навантаження, перевалки й вивантаження, визначаючи кількість і якість товару (така експертиза вантажів дає можливість відслідковувати зміни якості й кількості, установити їхні причини). Подібна процедура дозволяє уникнути розкрадань, ушкоджень товару під час транспортування й неправильного укладання.
Розрізняють вантажний і морський сюрвей.
Під вантажним сюрвеєм мають на увазі якісну й кількісну експертизу вантажів під час перевезення або складського зберігання.
Морський сюрвей, крім експертизи вантажів, містить комплекс сюрвейєрських інспекцій, спрямованих на оцінювання стану самого судна.
Сюрвейєрське обслуговування передбачає виконання основних послуг (морський сюрвей):
– визначення ваги вантажу за осадженням судна (draught survey);
– огляд вантажу перед навантаженням, рекомендації капітанові щодо внесення застережень у вантажні документи (pre-loading survey);
– пломбування вантажних приміщень після навантаження. Перевірка цілісності пломб перед розвантаженням (sealing/unsealing);
– перевірка стану трюмів на готовність до навантаження/після розвантаження з видачею сертифіката готовності до навантаження/повного розвантаження вантажу (hold condition inspection);
– перевірка кришок трюмів на водонепроникність (hatch cover watertightness test);
– сюрвейєрський огляд суднових корпусів і механізмів (hull & machinery);
– повний огляд технічного стану судна (full condition survey);
– визначення кількості палива на судні під час передачі судна фрахтувальникам або судновласникам (bunker survey);
– відбір проб палива, баласту, вантажу (bunker/ballast/cargo sampling);
– введення та виведення судна із чартеру (on/off hire survey);
– сюрвейєрський огляд суден для прийняття їх на страхування (condition survey);
– визначення придатності й відповідності суден і їх вантажних приміщень для перевезення різних вантажів (Vessel suitability survey).
До сюрвейєрських операцій відносяться також розслідування причин несхоронного перевезення вантажів; інспекції з перезважування залізничних вагонів, вантажних машин; консультації з організації імпортно-експортних перевезень небезпечних вантажів; нагляд за відповідністю укладання, розміщення й кріплення вантажу на транспортних засобах вимогам безпеки тощо [68, 162].
Тальманські послуги (рахунок) принципово відрізняються від сюрвейєрських тим, що деталізованого огляду ушкодженого вантажу не проводиться. У цьому випадку мова йде про загальний стан партії вантажу. Тому вартість тальманських послуг у порівнянні із сюрвеєм не висока і така послуга виконується, як правило, на постійній основі (під час вивантаження/навантаження декількох суднових або контейнерних партій).
