6.2. Методичні основи вибору системи доставки вантажів під час обслуговування клієнтів теп

Основою для вибору системи доставки вантажів під час обслуговування клієнтів ТЕП є формування логістичного ланцюга, що забезпечує просування матеріального потоку.

Відповідно із сучасними підходами до формування варіантів логістичних ланцюгів під час доставки вантажів та критеріями ефективності ЛС, беручи до уваги зв’язки між параметрами, що характеризують елементи ЛС, процес вибору системи доставки доцільно представити в наступний спосіб:

1) оцінювання сукупності потенційних учасників логістичних ланцюгів для системи доставки вантажів, що розробляється;

2) обґрунтування чисельних значень вартісних показників, що характеризують основні типи елементів ЛС;

3) дослідження попиту на транспортні послуги, що мають бути реалізовані в рамках ЛС;

4) обґрунтування законів розподілу та чисельних характеристик випадкових величин, що є технологічними показниками транспортного процесу;

5) формування альтернативних варіантів логістичних ланцюгів для обслуговування окремих заявок, що формують попит на транспортні послуги;

6) вибір оптимальних варіантів логістичних ланцюгів за окремими заявками та визначення структури ЛС.

Оцінювання сукупності потенційних учасників логістичних ланцюгів можна рекомендувати проводити на підставі міжнародних баз даних підприємств, що діють в сфері транспортного обслуговування. Очевидним є доцільність виділення трьох груп підприємств – групи перевізників, групи 3PL-провайдерів транспортних послуг та групи експедиторів, що можуть бути задіяні як посередники для організації процесу доставки в країні вантажоодержувача (вантажовідправника). Під час оцінювання сукупності потенційних учасників слід враховувати специфіку виду товарів, доставку яких має забезпечувати ЛС.

В якості базових джерел інформації про наявність суб’єктів господарської діяльності, які потенційно можуть бути задіяні в процесі доставки, та ринкові і технологічні характеристики даних підприємств, доцільно відзначити:

– бази даних спеціалізованих логістичних порталів;

– інформаційно-довідникові видання та їх бази даних (www. europages.com, www.yellowpages.ua, www.avtotransinfo.ua та ін.);

– власні інтернет-сторінки відповідних суб’єктів підприємницької діяльності.

Обґрунтування чисельних значень вартісних показників можна провести для ринку транспортних послуг регіону в цілому або на базі виділених потенційних учасників логістичних ланцюгів, отримуючи в якості результату усереднені значення показників. Фактично, даний етап передбачає масштабне дослідження ринку. Питання актуальності інформації про вартісні показники є досить важливим, оскільки, як можна побачити з представлених залежностей, що формалізують зв’язки між елементами системи, саме вартісні показники разом із випадковими величинами технологічних параметрів визначають критерій ефективності системи в цілому.

До основних вартісних показників, які необхідно оцінити для реалізації подальших етапів процесу вибору системи доставки вантажів, відповідно з запропонованими варіантом формалізації зв’язків між елементами ЛС, відносяться:

1) собівартість виконання робіт суб’єктами транспортного ринку:

– собівартість 1 години роботи менеджера 4PL-провайдера, $/год;

– собівартість 1 год роботи працівника, що формує транспортні пакети (з урахуванням вартості роботи спеціальних механізмів, якщо такі використовуються), $/год;

– вартість 1 год зберігання 1 т вантажу на вантажному терміналі, $/(тгод);

– вартість 1 год робіт з формування й розформування партії товару, $/год;

– вартість 1 год робіт з перевантаження партії товару, $/год;

– постійна та змінна складові собівартості транспортування, $/год і $/км відповідно;

2) тарифи на послуги терміналів і підрядників з виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, $/т, а також тарифи на послуги перевізників, $/ткм;

3) вартість окремих матеріалів і товарної маси:

– вартість пакувальних матеріалів, $/пакет;

– вартість транспортувальної ємності, $/пакет;

– вартість 1 т товару, $/т.

Для визначення чисельних значень вартісних показників можливим є пряме дослідження шляхом формування інформаційної бази за відповідними показниками. При цьому в якості джерел інформації для формування бази за тарифами перевізників, а також терміналів і підрядників з виконання навантажувально-розвантажувальних робіт можуть бути використані відповідні прайс-листи підприємств.

Менш трудомісткими, але одночасно і такими, що дозволяють коректно і обґрунтовано оцінити значення вартісних показників, є експертні методи. Найбільш поширеними серед них є опитування експертів, «мозковий штурм» та метод Делфі [59].

Метою опитування експертів є ідентифікація порядку значень показників з подальшим їх уточненням шляхом прямого інтерв’ю кваліфікованих спеціалістів. Спеціалісти (експерти) оцінюють значення вартісних показників, спираючись на свій досвід, знання і наявну поточну інформацію. При цьому перед безпосереднім опитуванням експерт має отримати всю необхідну вступну інформацію.

До участі в «мозковому штурмі» (brain storm) залучаються кваліфіковані спеціалісти, котрі заздалегідь підготовлюють своє оцінювання за відповідними категоріями вартісних показників. Далі проводяться загальні збори, на яких спеціалісти висловлюють й обґрунтовують своє оцінювання за конкретними вартісними показниками. Після цього всі оцінювання узагальнюються, за необхідності групуються і ще раз узгоджуються з групою спеціалістів.

Метод Делфі багато в чому є подібним до методу «мозкового штурму», але характеризується наступними важливими ознаками:

– під час використання даного методу експерти беруть участь в опитуванні анонімно, тому результат характеризується меншою суб’єктивністю, меншою упередженістю та меншим впливом окремих експертів;

– опитування експертів проводиться в декілька етапів; на кожному етапі модератор дослідження розсилає анкети, збирає їх і оброблює відповіді; результати опитування розсилаються експертам знову для уточнення їх оцінювання; такий підхід дозволяє досягнути певного загального оцінювання спеціалістів-експертів щодо чисельних значень вартісних показників.