- •Транспортно-експедиторська діяльність
- •1.1. Особливості розвитку транспортно- експедиторської діяльності в Україні
- •1.2. Поняття транспортно-експедиторського обслуговування і його зміст
- •Визначення тео в навчальних посібниках і наукових працях
- •Зміст комплексу експедиційних послуг
- •1.3. Підходи до управління процесом надання транспортно-експедиторських послуг
- •Контрольні запитання
- •2.1. Поняття логістичної системи та її види
- •Визначення логістичної системи
- •2.2. Підходи до управління логістичними системами
- •2.3. Логістичні функції теп
- •Логістичні функції за типами теп
- •Контрольні запитання
- •3.1. Суб’єкти ринку транспортно-експедиторських послуг
- •3.2. Модель ринку транспортно-експедиторських послуг як макрологістична система
- •3.3. Класифікація транспортно-експедиторських послуг
- •3.4. Оцінювання конкурентоспроможності теп
- •Типи конкурентного середовища ринку транспортних послуг
- •Фактори конкурентоспроможності на ринку те послуг
- •Показники конкурентоспроможності залежно від співвідношення попиту і пропозиції на перевезення і послуги
- •Контрольні запитання
- •4.1. Показники оцінювання ефективності тед
- •Області застосування показників оцінки ефективності процесу тео
- •4.2. Формалізація технологічного процесу експедиторського обслуговування
- •Характеристики варіантів технологічних схем процесу тео
- •4.3. Моделювання технологічного процесу тео
- •Контрольні запитання
- •5.1. Оцінювання попиту на експедиторські послуги
- •Параметри заявок на тео
- •Форма для обробки інформації про потік заявок типу г-е
- •Закони розподілу параметрів попиту на послуги теп
- •5.2. Оцінювання ймовірності відхилення заявки на тео
- •5.3. Обґрунтування кількості, виду технічних засобів та їх дислокації
- •5.4. Обґрунтування потреб в матеріальних і фінансових ресурсах
- •Контрольні запитання
- •6.1. Обов’язкові умови перевезень
- •6.2. Методичні основи вибору системи доставки вантажів під час обслуговування клієнтів теп
- •6.3. Формування альтернативних варіантів ланцюгів доставки
- •6.4. Вибір оптимального варіанту ланцюга доставки під час обслуговування клієнтів теп
- •Контрольні запитання
- •7.1. Оперативне управління і розробка завдань виконавцям
- •Характеристики засобів мобільного зв’язку
- •7.2. Способи контролю технологічного процесу
- •7.3. Вимірювання параметрів технологічних процесів тео
- •7.4. Напрямки вдосконалення роботи теп
- •Контрольні запитання
- •8.1. Обґрунтування доцільності роботи експедитора на ринку транспортних послуг
- •8.2. Обґрунтування ефективного використання логістичних ланцюгів під час обслуговування клієнтів теп
- •Області найбільш ефективного використання варіантів логістичних ланцюгів
- •8.3. Оцінювання економічної ефективності рішень щодо організації процесу тео
- •Контрольні запитання
- •9.1. Прийоми ділового спілкування
- •9.2. Прийоми ведення переговорів
- •9.3. Оформлення ділових протоколів
- •Контрольні запитання
- •10.1. Вибір технології перевезень
- •Характеристики способів транспортування
- •10.2. Вибір транспортної тари
- •10.3. Вибір стратегії формування партій відправлення
- •10.4. Нормативи технологічного процесу
- •Норми часу простою бортових автомобілів під час роботи спецпристроїв, хв
- •10.5. Розробка розкладу доставки вантажу
- •Контрольні запитання
- •11.1. Складське господарство
- •11.2. Параметри складів та їх технічне оснащення
- •11.3. Технологічні процеси на складах
- •11.4. Стивідорні, тальманські та сюрвейєрські операції
- •Контрольні запитання
- •12.1. Особливості надання консалтингових послуг
- •12.2. Базисні умови поставки
- •12.3. Оцінювання вартості доставки
- •Вартість товару, окремих матеріалів і операцій
- •12.4. Митна документація
- •Контрольні запитання
- •13.1. Фрахтування транспортних засобів
- •13.2. Транспортне страхування
- •13.3. Експертиза вантажу
- •13.4. Позовно-претензійна робота
- •Контрольні запитання
- •14.1. Прийняття і здача вантажу
- •14.2. Супроводження і охорона вантажу
- •14.3. Інформаційне забезпечення перевезень
- •Контрольні запитання
- •15.1. Підготовка комплекту документів для перевезень
- •15.2. Транспортна документація на різних видах транспорту
- •Призначення екземплярів авіавантажної накладної
- •15.3. Облік транспортної роботи
- •Довідковий
- •1. Загальні положення
- •2. Загальні умови договору
- •3. Вартість перевезення пасажирів і багажу, порядок внесення плати
- •4. Відповідальність сторін за порушення договору
- •5. Вирішення спорів
- •6. Дія договору
- •7. Кінцеві положення
- •Місцезнаходження і реквізити сторін
- •Для нотаток
- •Транспортно-експедиторська діяльність
13.3. Експертиза вантажу
Експертиза вантажу – оцінювання характеристик вантажу експертами, які застосовують науково обґрунтовані методи перевірки вантажу за якістю, кількістю та документами, які супроводжують вантаж [98].
Товарознавча експертиза – це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об’єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.
Досить часто термін «експертиза» ототожнюють з терміном «контроль», що є невиправданим і необґрунтованим. Чим же відрізняються ці терміни?
По-перше, контроль (в традиційному розумінні) повинні здійснювати особи, які мають право на контрольні функції за своїм службовим положенням. У той же час експертизу здійснюють нейтральні особи які не зацікавлені у наслідках справи, які не зв’язані службовими відносинами і незалежні від зацікавлених сторін.
По-друге, якщо контролю, як правило, піддають всю продукцію (що виготовляється, яка знаходиться на складі, або отриману), то експертиза стосується тільки тієї продукції, яка під час приймання, на думку отримувача, виявилась недоброякісною і (або) такою, що не відповідає умовам договору, а також продукція, із-за якості якої виникла суперечка сторін: постачальника (продавця), отримувача (покупця), третьої сторони (транспортної організації).
По-третє, особи, які здійснюють контроль, зобов’язані приймати рішення і давати розпорядження про заборону випуску, розвантаження або реалізацію окремих видів товарів, у той час, як експерт не може приймати навіть адміністративні рішення і давати будь-які вказівки щодо подальшої долі товару.
До числа об’єктів товарознавчої експертизи, яка проводиться в експертних установах, належать: будівельні, меблеві, ювелірні, косметичні, галантерейні, канцелярські товари, одяг, взуття, побутова техніка, фото-, радіо- та відеоапаратура і матеріали, обчислювальна техніка. Об’єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари, якщо в експертній установі є фахівці відповідної спеціалізації. Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об’єктами якої є автотранспортні засоби і їх комплектуючі.
_Головними завданнями товарознавчої експертизи є:
– визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність тощо);
– визначення якісних змін товарної продукції;
– визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли під час транспортування, зберігання, у процесі експлуатації);
– установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;
– визначення вартості товарної продукції, у т.ч. з урахуванням часткової втрати її товарних якостей у зв’язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів;
– визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
_Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (в разі їх правильного оформлення) або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому експерт повинен добре знати і вміти користуватися всією законодавчою базою з питань стандартизації, що є в державі, і відноситься до сфери його інтересів.
Найбільш розповсюдженою в експертизах документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів.
Досліджуючи будь-яку партію товару, експерт обов’язково працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- та інших накладних) у першу чергу експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якість товару.
Основні супровідні документи щодо якості партії товару:
1) Сертифікат якості – документ, що засвідчує якість товару. Видається відповідними компетентними органами, лабораторіями як в країні-експортері, так і в країні-імпортері. За умовами контракту сертифікат якості може видаватися фірмою-виготовлювачем і в ідеалі має містити таку інформацію:
– найменування і адресу виготовлювача (продавця, постачальника), повну назву товару;
– характеристику всіх основних показників якості, які регламентуються відповідною нормативною документацією, з обов’язковим зазначенням параметрів нешкідливості, специфічних властивостей, у тому числі, якщо необхідно, призначення (наприклад, для дієтичного харчування);
– технологічну схему та основні режими виготовлення;
– строк виготовлення і зберігання, спосіб використання або доведення до готовності;
– кількість товару в партії;
– найменування транспортного і споживчого пакування;
– номер відповідної документації, яка регламентує властивості товару у країні-виготовлювачі;
– найменування установи, яка оформила і завірила сертифікат якості.
2) Сертифікат відповідності – документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.
3) Сертифікат походження – документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.
Ветеринарне посвідчення пред’являється митниці під час ввезення живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.
4) Санітарне посвідчення також необхідне на митниці під час ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять із епідеміологічно благополучних районів.
Якщо виникли будь-які неузгодженості під час транспортування, які можуть вплинути на якість або кількість товару, зацікавлена сторона повинна вимагати складання комерційного акта – документа, який фіксує розміри, характер нестачі, пошкоджень, псування вантажу у процесі транспортування. Він є підставою для пред’явлення отримувачем вантажу претензій транспортній організації про компенсацію збитків. Слід зазначити, що комерційний акт не складається, якщо нестача або надлишок товару знаходяться у межах норм природної нестачі. Акт експертизи не може замінити комерційний акт і є, якщо він складався, додатком до останнього.
Якщо в економічно розвинутих країнах світу функції незалежних експертиз виконують сотні і десятки сотень установ (тільки у межах органів, які відповідають безпосередньо за захист прав споживачів їх налічується майже 120 у Франції, 260 у США тощо), то у нашій державі перелік такого роду організацій значно обмежений. Але тенденції розвитку ринкових відносин, які висувають на перший план конкурентної боротьби якість товарів, дозволяють робити припущення про швидке розширення переліку установ, до сфери діяльності яких буде входити товарознавча експертиза.
На сьогодні, незалежні товарознавчі експертизи здійснюються у Торговельно-промисловій палаті України, Центрі метрології і стандартизації Держстандарту України, структурах Міністерства охорони здоров’я України, державних структурах із захисту прав споживачів, деяких громадських установах, діяльність яких пов’язана з дослідженням якості товарів.
Особливого значення набуває проблема проведення компетентної товарознавчої експертизи вже під час закупівлі товару іноземного виробництв на території країни-постачальника або на митниці під час перетинання партії товару кордону України.
Експертом може виступати особа, яка має відповідні знання, обов’язково досвід роботи з того питання, для дослідження якого вона залучається.
У практиці Торгово-промислової палати України розрізняють такі види експертиз: основну (первинну), додаткову, повторну, комплексну та контрольну.
Види експертиз наведено на рис. 13.1.
Рис.13.1. Види експертиз
Призначення експертизи оформлюється такими документами:
– заявка на експертизу;
– наряд на проведення експертизи.
Експертиза проводиться в місці знаходження товару, який підлягає огляду. Експертиза товарів здійснюється відповідно до порядку і алгоритму, визначеного Методикою проведення товарознавчої експертизи експертами Торгово-промислових палат в Україні.
Основні етапи проведення експертизи наведені на рис. 13.2.
Рис. 13.2. Основні етапи проведення експертизи
Алгоритм проведення експертизи кількості наведено на рис. 13.3.
Під час проведення кількісної експертизи застосовуються такі поняття як допустимі огріхи та норми точності.
Допустимий огріх – це відхилення фактичного результату вимірювання від дійсного, який не перевищує встановлені норми точності. Допустимий огріх є різновидом систематичних огріхів, який через повторюваність (систематичність) може бути виміряний. Здійснюючи вимірювання кількості товару (маси, довжини, об’єму),експерт повинен керуватися цією нормативною метрологічною характеристикою.
Непрямі (побічні) методи вимірювання – методи визначення кількісної характеристики товарів опосередковано, в основному розрахунком (обчисленням). Ці методи застосовуються у випадках, коли прямі методи вимірювання не можуть бути використані або їх використання є недоцільне.
Рис. 13.3. Алгоритм проведення експертизи кількості
