Контрольні запитання

1

?

. Назвіть основні етапи розвитку експедиторської діяльності на території України.

2. В яких рисах виражається вплив науково-технічного прогресу на експедиційну діяльність?

3. Які проблеми характерні для процесів ТЕО на сучасному етапі розвитку?

4. Назвіть основні напрямки діяльності Асоціації міжнародних експедиторів України.

5. Які комерційно-технологічні підприємства були створені на території Україні в останні десятиріччя?

6. Надайте визначення процесу ТЕО як сукупності операцій, а також як діяльності в області перевезень. Яке з даних визначень відповідає поняттю ТЕО на сучасному етапі розвитку?

7. Які операції відносяться до технологічних операцій процесу експедиторського обслуговування?

8. В яких напрямках проводились дослідження щодо підвищення ефективності процесу ТЕО?

9. Назвіть основні недоліки сучасних підходів до підвищення ефективності процесу ТЕО.

10. Назвіть найбільш перспективні напрямки досліджень в області ТЕО на сучасному етапі розвитку?

Розділ 2

Процес транспортно-експедиторської діяльності в контексті управління логістичними системами

2.1. Поняття логістичної системи та її види

Відповідно до термінології теорії систем системою є будь-який фізичний або абстрактний об’єкт, у якому можна виділити які-небудь важливі для дослідника елементи. У цьому сенсі поділ будь-чого на системи є суб’єктивним і залежить від того, хто, за допомогою чого й для чого класифікував певну сукупність. Тому елементи однієї системи можуть бути також складовими інших систем. Більш конкретним, але таким, що не суперечить попередньому, є визначення системи як множини елементів, які перебувають у відносинах і зв’язках один з одним та утворюють певну цілісність, єдність [72, 58]. Крім того, для визначенні системи важливо, що зв’язки між елементами забезпечують наявність емерджентних властивостей системи [102].

Деякі з існуючих визначень логістичної системи (ЛС) у хронологічному порядку представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Визначення логістичної системи

Автор	Рік	Джерело	Визначення
1	2	3	4
Donald J. Bowersox	1986	[8]	ЛС – це процес, що поєднує підприємство з його клієнтами й споживачами
Andrzej Korzeniowski	1996	[2]	ЛС – сукупність інтегрованих логістичних процесів, взаємопов’язаних між собою, що перебувають у певному зв’язку із зовнішнім середовищем
Piotr Blaik	1996	[40]	ЛС – сукупність логістичних елементів, зв’язок між якими конкретизується через процеси трансформації

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4
Крикавський Є.В.	1996	[103]	ЛС – спеціально організована інтеграція логістичних елементів (ланок) у границях певної економічної системи для оптимізації процесів трансформації матеріального потоку
Stefan Abt	1997	[49]	ЛС – спеціально організовані й інтегровані потоки матеріалів і продуктів, а також відповідні їм потоки інформації, що дозволяють оптимізувати процес управління ланцюгами поставок (у тому числі завдяки автоматичній ідентифікації товарів, комп’ютерному моделюванню, контролінгу, електронному обміну даними, а також комплексному економічному обліку). ЛС – система, що бере участь у тимчасовій трансформації цінностей
Чудаков А. Д.	2001	[188]	ЛС – система, елементами якої є матеріальні, фізичні й інформаційні потоки, над якими виконуються логістичні операції, що пов’язують ці елементи, виходячи із загальних цілей і критеріїв ефективності
Гаджинский А. М.	2003	[72]	ЛС – це адаптивна система зі зворотним зв’яз­ком, що виконує ті або інші логістичні функції
Миротин Л. Б.	2003	[120]	ЛС – множина (сукупність) елементів, що перебувають у певних функціональних зв’язках і відносинах один з одним, що утворюють певну цілісність й єдність
Лукинский В. С.	2003	[110]	ЛС – складна організаційно-завершена (струк­турована) економічна система, що складається з елементів-ланок (підсистем), взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними й супутніми потоками, причому завдання функціонування цих ланок об’єднані внутрішніми цілями організації бізнесу й (або) зовнішніми цілями
Кальченко А. Г.	2004	[92]	ЛС – організаційно-управлінський механізм координації, що дає можливість досягти ефекту завдяки чіткій налагодженості в діях фахівців різноманітних служб, що беруть участь у керуванні матеріальним потоком
Sergiusz Strykowski	2005	[44]	ЛС – інфраструктура, необхідна для функціонування ланцюга поставок, а також, що дає можливість, ефективно ним керувати

Закінчення табл. 2.1

1	2	3		4
Алесинская Т. В.	2005		[58]	ЛС – це динамічна, відкрита, стохастична, адаптивна складна або велика система зі зворотним зв’язком, що виконує ті або інші логістичні функції
Sławomir Owczarowski	2006	[45]		ЛС – сукупність певних, відповідних теорії, рішень, які необхідні для оптимальної реалізації завдань у рамках конкретних логістичних ланцюжків у масштабах логістики національної й міжнаціональної від моменту входу в систему до виходу з неї

Як бачимо, існуючі визначення ЛС відрізняються, у деяких випадках – суттєво. Однак загальний принцип визначення як сукупності об’єктів для переважної частини визначень зберігається. Різниця в трактуванні поняття ЛС пояснюється тим, що їх автори, визначаючи поняття, вирішували завдання різного рівня, а тому по-різному деталізували склад ЛС і навіть по-різному визначали тип елементів системи.

Актуальним є питання доцільності введення різних визначень ЛС для рішення завдань у різних площинах. Наприклад, згідно [9] поняття ЛС можна визначити виходячи з:

• зв’язків між елементами системи: ЛС – це сукупність таких підсистем як поставка, виробництво, транспортування й складування, збут зі зв’язками між підсистемами й між із властивостями, з постійним прагненням до підвищення ступеня організованості системи;

• динаміки ЛС і циркулюючих у ній потоків: ЛС – цілеспрямовано організований й об’єднаний у рамках певного господарського об’єкта фізичний потік товарів, який супроводжують потоки фізичних коштів й інформації.

Крім того, ЛС можна розглядати, виділяючи в ній три площини (три структури):

– просторова – акцентована у визначенні за допомогою об’єд­нання елементів системи й потоку товарів;

– організаційна – визначення вказує на організованість елементів системи;

– інформаційна – у визначенні наявні як потоки фінансові, так і інформаційні ресурси.

У кожній із площин виділяються потоки, а також зв’язки між елементами відповідних їм структур. Площини ці тісно між собою пов’язані й разом становлять нерозривну цілісність, що описує багатомірність ЛС. Стосується це однаковою мірою й систем макро масштабу, і ЛС окремих підприємств.

Дослідження в області підвищення ефективності ЛС поділяються на два основних напрямки, відповідно до яких і пропонуються визначення поняття ЛС. Ознакою, що дозволяє виділити ці напрямки, є розмір (масштаб) ЛС, що розглядається. Всі ЛС поділяються на мікрологістичні (системи на рівні одного підприємства) і макрологістичні (системи, що поєднують кілька підприємств) [198, 72, 110, 136].

Під макрологістичною системою розуміється велика система управління матеріальними потоками, що охоплює підприємства й організації промисловості, посередницькі, торговельні й транспортні організації різних відомств, розташованих у різних регіонах країни або в різних країнах [72]. Крім того, макрологістичні системи – це районні, міські, регіональні, національні, міжнародні системи, а також галузеві, відомчі, міжгалузеві й т.п. логістичні системи [110]. Дане визначення можна узагальнити, вказавши, що макрологістична система є певною інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн [72]. Мікрологістичні системи є підсистемами, структур­ними складовими макрологістичних систем. До них відносять різні виробничі, сервісні й торговельні підприємства, територіально-виробничі комплекси [110]. Мікрологістичні системи є класом внутрішньовиробничих ЛС, у складі яких є технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою.

З урахуванням різних фаз матеріалопотоку в логістичних ланцюгах, ЛС можна розділити на:

– ЛС поставки;

– ЛС виробництва;

– ЛС дистрибуції;

– ЛС сервісу;

– ЛС ліквідації (трансформації) відходів.

Відповідно до зазначеного принципу розподілу ЛС на макро- і мікрологістичні відповідним чином визначаються ЛС підприємства й міжнародні ЛС [11, 49, 23, 5, 16]. ЛС на підприємстві визначається як сукупність таких підсистем як поставка, виробництво, транспортування й складування, збут разом зі зв’язками між підсистемами і їхніми властивостями [11]. ЛС підприємства визначається також як цілеспрямовано організована й інтегрована сукупність елементів (людей, постійних й оборотних фондів, що регулюються заходами і нормами) разом з наявними між ними зв’язками, які залучені в процеси, що відбуваються на підприємстві, рухом потоків сировини, виробничих запасів і готових виробів, а також супутньої їм інформації [23].

Міжнародні ЛС визначаються як цілеспрямовано організовані й інтегровані в рамках даного міжнародного економічного напрямку потоки матеріалів і продукції з відповідними їм потоками інформації, що дають можливість управління ланцюгами поставок [49, 5]. Крім того, міжнародні ЛС визначаються як процеси, які визначають зміну товарів у розумінні просторово-часовому [16, 5]. У контексті раніше наведених визначень ЛС підприємства є системою мікрологістичною, а міжнародні ЛС відповідно – макрологістичними.

Розгорнута класифікація ЛС може бути представлена в такий спосіб [41]:

1) критерій інституціональний: системи мікрологістичні, системи металогістичні, системи мезологістичні, системи макрологістичні, зовнішня логістична система (міжсистема), що інтегрують логістичні процеси між постачальниками й одержувачами, система логістики міжнародної;

2) критерій функціональний – область заходів на підприємстві й у масштабах логістичного ланцюга (фази потоків): логістична підсистема в сфері поставок, логістична підсистема в сфері виробництва, логістична підсистема в сфері дистрибуції;

3) критерій функціональний – зміст логістичних завдань: підсистема транспортування, підсистема формування запасів, підсистема складського господарства, підсистема пакетування, підсистема реалізації замовлень, підсистема обслуговування споживачів;

4) критерій структурально-функціональний – структура функції управління й рівень прийняття рішень: підсистема логістичного планування, підсистема логістичного управління, підсистема організації логістики, підсистема контролю логістики, підсистема управління нормативного, підсистема управління стратегічного, система інтегрованого логістичного управління;

5) критерій предметно-структуральний – тип процесів (потоків) і структур: підсистема інтегрованих товаропотоків (фізичні структури), підсистема інтегрованих інформаційних потоків (структури інформативні), підсистема регулювання й забезпечення в розумінні організаційних й інституціональних рішень (компонувань) і логістичних процесів (структури логістичні);

6) критерій ефективності (компоненти ефективності): підсистема логістичних витрат (вкладень), підсистема послуг і логістичного обслуговування (ефектів).

Також виділяються наступні три види ЛС [72, 198, 92, 110]:

1) ЛС із прямими зв’язками. У цих системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минаючи посередників;

2) ешелоновані ЛС. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник;

3) гнучкі ЛС. Тут рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як прямо, так і через посередників.