Обгрунтування управлінських рішень щодо покращення фінансових результатів зед підприємства.
Напрямки реалiзацiї внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв пiдвищення фінансово-економічних результатів дiяльностi пiдприємств та органiзацiй не однаковi за мiрою впливу, ступенем використання та контролю. Тому для практики господарювання, для керівників i вiдповiдних спецiалiстiв суб’єктiв ЗЕД є детальне знання масштабiв дiї, форм контролю та використання найбiльш iстотних внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв ефективностi на рiзних рiвнях управлiння дiяльнiстю трудових колективiв. Той чи iнший суб’ект господарювання може i мусить постiйно контролювати процес використання внутрiшнiх чинникiв через розробку та послiдовну реалiзацiю власної програми пiдвищення ефективностi дiяльностi, а також урахувати вплив на неї зовнiшнiх чинникiв.
1.
Технологiя.
2.
Устаткування.
3.
Матерiали
та енергiя.
4.
Вироби.
5.
Трудові
ресурси.
6.
Органiзацiя
i
системи.
7.
Методика роботи.
8.
Стиль управлiння.
9.
Державна економiчна
i
соцiальна
полiтика.
10.Iнституцiональнi
механiзми.
11.
Iнфраструктура.
1. Технологiя. Технологiчнi нововведення, особливосучаснi форми автоматизації iнформацiї технологiй справляють найiстотнiший вплив на рiвень i динамiку ефективностi виробництва продукцiї. За принципом ланцюгової реакцiї вони спричиняють суттєвi змiни в технологiчному рiвнi та продуктивностi технологiчного обслуговування, методах i формах органiзацiї трудових процесiв, пiдготовцi та квалiфiкацiї кадрiв тощо.
2. Устаткуванню належить провiдне мiсце в програмi пiдвищення ефективності передусім виробничої, а також iншої дiяльностi суб’єктiв господарювання.
3. Матерiали та енергiя позитивно впливають на рiвень ефективностi дiяльностi, якщо розв’язуються проблеми ресурсозабезпечення , зниження матерiаломiсткостi та енергоємностi продукцiї, рацiоналiзується управлiння запасами матерiальних ресурсiв i джерелами постачання.
4. Вироби. Самi продукти працi,їхня якiстьi зовнiшнiй вигляд також є важливим чинником ефективностi дiяльностi суб’єктiв господарювання. Рiвень останньої має корелювати з корисною вартiстю, тобто цiною, яку покупець готовий заплатити за вирiб вiдповiдної якостi. Проте для досягнення високої ефективностi господарювання самої тiльки корисностi товару недостатньо. Пропоновані пiдприємством для реалiзацiї продукти працi мають з’явитися на ринку в потрiбному мiсцi, у потрiбний час i за добре обмiркованою цiною. У зв’язку з цим суб’єкт дiяльностi має стежити за тим, щоб не виникло будь-яких органiзацiйних та економiчних перешкод мiж виробництвом продукцiї та окремими стадiями маркетингових дослiджень.
5. Працiвники. Основним джерелом i визначальним чинником зростання ефективностi дiяльностi є працiвники - керiвники, менеджери, спецiалiсти, робiтники. Дiловi якостi працiвникiв, пiдвищення продуктивностi їхньої праці багато в чому зумовлюється дiйовим мотивацiйним механiзмом на пiдприємствi, пiдтриманням сприятливого соцiального мiкроклiмату в трудовому колективi.
6. Органiзацiя i системи. Єднiсть трудового колективу, рацiональне делегування вiдповiдальностi, належнi напрями керування характеризують добру органiзацiю дiяльностi пiдприємства, що забезпечує необхiдну спеціалізацію та координацiю управлiнських процесiв, а отже вищий рiвень ефективностi будь-якої складної виробничо-господарської системи. При цьому остання для підтримування високої ефективнсотi господарювання має бути динамiчню та гнучкою, перiодично реформуватися вiдповiдно до завдань, що постають за змiни ситуації на ринку.
7. Методика роботи. За переважанням трудомiстких процесiв досконаліші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності дiяльностi пiдприємства. Постiйне вдосконалення методiв працi, передбачає систематичний аналiз стану робочих мiсць та їхню атетсацiю, підвищення квалiфiкацiї кадрiв, узагальнення та використання нагромадженого на iнших пiдприємствах позитивного досвiду.
8. Стиль управлiння, що поєднує професiйну компетентнiсть, діловитість i високу етику взаємовiдносин мiж людьми, практично впливає на всi напрямки дiяльностi пiдприємства. Вiд нього залежить, у якiй мiрi враховуватимуться зовнiшнi чинники зростання ефективностi дiяльностi на пiдприємствi. Вiдтак належний стиль управлiння як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником пiдвищення ефективностi дiяльностi будь якого пiдприємства, кожної пiдприємницької структури.
9. Державна економiчна i соцiальна полiтика iстотно впливає на ефективнiсть суспiльного виробництва. Основнимиїї елементами є:
а/ практична дiяльнiсть владних структур;
б/ рiзноманiтнi види законодавства;
в/ фiнансовi iнструменти;
г/ економiчнi правила та нормативи;
д/ ринкова виробнича i соцiальна iнфраструктури;
е/ макроекономiчнi структурнi змiни;
є/ програми приватизацiї державних пiдприємств;
ж/комерцiалiзацiя органiзцiйних структур невиробничої сфери.
10. Iнституцiональнi механiзми. Для безперервного пiдвищення ефективностi дiяльностi всiх суб"єктiв господарювання держава має створити вiдповiднi передумови, що забезпечуватимуть постiйне функцiонування на нацiональному, регiональному чи галузевому рiвнях спецiальних iнституцiональних механiзмiв - органiзацiй. Їхню дiяльнiсть треба зосередити на:
1/ розв’язаннi ключових проблем пiдвищення ефективностi рiзних виробничо-господарських систем та економiки країни в цiлому;
2/ практичнiй реалiзацiї стратегiї i тактики розвитку нацiональної економіки на всiх рiвнях управлiння. Нинi у свiтi функцiонує понад 150 мiжнародних нацiональних i регiональних центрiв з продуктивностi та управлiння.
11. Iнфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективностi дiяльностi підприємств є достатнiй рiвень розвитку мережi рiзноманiтних iнституцiй ринкової або виробничо-господарської iнфраструктури. Нинi всi пiдприємницькi структури користуються послугами iнновацiйних фондiв i комерцiйних банкiв, бiрж та iнших iнститутiв ринкової iнфраструктури.