- •6.050502 «Інженерна механіка» і
- •1.1 Умова і варіанти завдання
- •1.2 Основні теоретичні відомості
- •1.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі
- •1.4 Приклад виконання ргр – 1
- •2.1 Умова і варіанти завдання
- •2.2 Основні теоретичні відомості
- •2.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі
- •2.4 Приклад виконання ргр – 2
- •3.1 Умова і варіанти завдання
- •3.2 Основні теоретичні відомості
- •3.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі
- •3.4 Приклад виконання ргр – 3
- •Визначення приведеної до точки а сили методом Жуковського.
- •Визначення приведеного до ланки оа моменту .
- •Визначення приведеного до ланки оа моменту інерції механізму .
- •Визначення приведеної до точки а маси механізму .
- •4.1 Умова і варіанти завдання
- •4.2 Основні теоретичні відомості
- •4.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі
- •4.4 Приклад виконання ргр – 4
- •5.1 Умова і варіанти завдання
- •5.2 Основні теоретичні відомості
- •5.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі
- •5.4 Приклад виконання ргр – 5
- •6.1 Умова і варіанти завдання
- •6.2 Основні теоретичні відомості
- •6.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі
- •6.4 Приклад виконання ргр – 6
- •7.1 Умова і варіанти завдання
- •7.2 Основні теоретичні відомості
- •7.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі
- •7.4 Приклад виконання ргр – 7
- •Розрахунок передаточних відношень
- •Визначення кутової швидкості і кутового прискорення вихідної ланки.
- •Визначення швидкості і прискорення точок а і в.
- •8.1 Умова і варіанти завдання
- •8.2 Основні теоретичні відомості
- •8.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі
- •8.4 Приклад виконання ргр – 8
- •Список рекомендованих джерел Основна література:
8.1 Умова і варіанти завдання
В
таблиці 8.1 представлені
схеми машин з послідовно-паралельним
з’єднанням механізмів. Коефіцієнти
корисної дії окремих механізмів –
.
Символами
позначені коефіцієнти розподілу енергії,
яка спрямовується від попередніх
механізмів до наступних.
Потрібно:
Написати формули для визначення загального ККД машини.
8.2 Основні теоретичні відомості
Механічним коефіцієнтом корисної дії (ККД) називають кількісну характеристику енергетичної ефективності роботи механізму або машини в сталому режимі роботи. Значення ККД показує, яка доля енергії рушійних сил (після всіх перетворень і трансформацій в механізмі) втілюється в корисну роботу.
Механічний ККД чисельно дорівнює відношенню між абсолютною величиною роботи сил корисних опорів і роботою всіх рушійних сил за один цикл сталого руху, тобто:
,
(8.1)
де
- робота рушійних сил;
- робота сил корисних опорів.
Таблиця 8.1 – Схеми машин до РГР-8
Продовження таблиці 8.1
Продовження таблиці 8.1
Продовження таблиці 8.1
Відомо, що в сталому режимі роботи справедливо
,
(8.2)
де
- робота сил шкідливих опорів.
Тоді (8.1) можна записати у вигляді|виді|
.
(8.3)
Відношення
називають механічним
коефіцієнтом втрат.
Остаточно маємо формулу|вираження||занотовув|виді|
.
(8.4)
Для
реальних механізмів значення
і
змінюються в межах:
і
.
(8.5)
Слід пам’ятати, що ККД визначається для цілого числа циклів сталого руху.
На практиці, із-за труднощів визначення робіт сил, замість формул (8.1) і (8.3) використовують аналогічні відношення між потужностями:
;
(8.6)
,
(8.7)
де
– середні за цикл потужності відповідних
сил.
Механізми в машині можуть з'єднуватись в послідовні, паралельні і змішані ланцюги|цепи|.
Покажемо принцип визначення ККД при кожному типі з’єднання.
ККД машини при послідовному з'єднанні|сполученні| механізмів
На рисунку 8.1 показана структурна схема машини, в якій механізми з’єднані |з'єднані|послідовно.
На
виході кожного з елементів машини маємо
корисну роботу, що
виконується двигуном (
)
або відповідним механізмом (
,
де
= 1, 2, 3).
Частина енергії витрачається на подолання
сил шкідливих опорів в кожному з
механізмів і безповоротно втрачається.
Ці втрати кількісно виражаються роботою
сил шкідливих опорів (
).
Аналогічні міркування справедливі
також і для середніх потужностей.
|
Рисунок 8.1 – Структурна схема машини з послідовним з’єднанням механізмів |
ККД кожного окремого механізму можна визначити формулами:
.
(8.8)
Загальний|спільний| ККД машини:
.
(8.9)
Висновок 1.
При послідовному з'єднанні механізмів загальний ККД машини дорівнює добутку ККД окремих механізмів.
ККД машини при паралельному з'єднанні|сполученні| механізмів
При
паралельному з'єднанні механізмів (рис.
8.2) частка енергії двигуна, що поступає
на кожну окрему гілку механізмів,
визначається коефіцієнтом розподілу
енергії
,
де
– номер гілки.
|
Рисунок 8.2 – Структурна схема машини з паралельним з’єднанням механізмів |
Сума коефіцієнтів завжди дорівнює одиниці
(8.10)
Помножуючи (8.10) на , отримаємо розподіл енергій за гілками 1–3
(8.11)
З урахуванням цього, ККД окремих механізмів:
(8.12)
Обчислимо|обчислятимемо| загальний|спільний| ККД машини, використовуючи вирази (8.12):
(8.13)
Звідси
(8.14)
Висновок 2.
При паралельному з'єднанні механізмів загальний ККД складається з суми добутків ККД окремих механізмів і відповідних коефіцієнтів розподілу енергії.
ККД машини при змішаному з'єднанні|сполученні| механізмів
На рисунку 8.3 представлена структурна схема машини зі змішаним з’єднанням механізмів.
|
Рисунок 8.3 - Структурна схема машини зі змішаним з’єднанням механізмів |
Для визначення її ККД застосуємо загальний підхід, тобто
.
(8.15)
Знайдемо ККД окремих механізмів і виразимо їх через :
;
(8.16)
;
(8.17)
.
(8.18)
Після підстановки у (8.15) отримаємо наступне
.
(8.19)
