8.3 Методичні вказівки до розв’язання задачі

Перед розв’язанням завдання слід ознайомитись з теоретичними відомостями щодо визначення ККД механізмів (п. 8.2) і положеннями, наведеними в додатковій літературі [1, 2, 6].

Для розв’язку завдання необхідно зробити наступне:

1. Записати загальну формулу для визначення ККД заданої машини. За роботу сил корисних опорів узяти суму робіт , що виконується кінцевими механізмами машини.

2. Записати вирази для визначення ККД кожного механізму. З них отримати формули для обчислення робіт сил корисних опорів.

3. Шляхом підстановки виразити роботи кінцевих механізмів через роботу рушійних сил і підставити результат в загальну формулу (п.1).

8.4 Приклад виконання ргр – 8

Умова завдання

На рисунку 8.4 представлена схема машини із складним з’єднанням механізмів.

На схемі умовно позначене наступне:

D – двигун машини;

– коефіцієнт корисної дії i-го механізму;

– коефіцієнт розподілення енергії по окремих напрямах;

- корисна робота, що виконується машиною.

Рисунок 8.4 – Структурна схема машини

Дано: ; . Потрібно: Написати формулу для визначення загального ККД машини.

Розв'язок

1. ККД машини будемо визначати за формулою:

(8.20)

2. Запишемо формули для визначення ККД першого і другого механізмів:

(8.21)

(8.22)

3. Запишемо формули для визначення ККД третього, четвертого і п’ятого механізмів з урахуванням (8.21) і (8.22):

; (8.23)

; (8.24)

(8.25)

4. Після підстановки в (8.20) отримаємо

(8.26)

5. Таким чином загальний ККД машини можна визначити за формулою

(8.27)

Список рекомендованих джерел Основна література:

1. Артоболевский и. И. Теория механизмов и машин / и. И. Артоболевский. - М. : Наука, 1988. – 640 с.

2. Теория механизмов и машин / под ред. К. В. Фролова. - М. : Высш. шк., 1987. — 496 с.: ил.

Додаткова література:

3. Шишкин В. В. Лекции по теории механизмов и машин [Электронный ресурс] : учебное пособие : в 4-х частях. Часть 1. Структура и кинематика механизмов : для самостоятельной работы студентов направлений 6.050502 «Инженерная механика» и 6.050503 «Машиностроение» дневной, заочной, ускоренной и дистанционной форм обучения / В. В. Шишкин. – Мариуполь : ПГТУ, 2013. – 64 с. – Режим доступа : http://umm.pstu.edu/handle/123456789/656

4. Шишкин В. В. Лекции по теории механизмов и машин [Электронный ресурс] : учебное пособие : в 4-х частях. Часть 2. Задачи динамики механизмов : для самостоятельной работы студентов направлений 6.050502 «Инженерная механика» и 6.050503 «Машиностроение» дневной, заочной, ускоренной и дистанционной форм обучения / В. В. Шишкин. – Мариуполь : ПГТУ, 2013. – 84 с. – Режим доступа : http://umm.pstu.edu/handle/123456789/726

5. Шишкин В. В. Лекции по теории механизмов и машин [Электронный ресурс] : учебное пособие : в 4-х частях. Часть 3. Передаточные механизмы. Для самостоятельной работы студентов направлений 6.050502 «Инженерная механика» и 6.050503 «Машиностроение» дневной, заочной, ускоренной и дистанционной форм обучения / В. В. Шишкин. – Мариуполь : ПГТУ, 2013. – 76 с. – Режим доступа: http://umm.pstu.edu/handle/123456789/747

6. Шишкин В. В. Лекции по теории механизмов и машин [Электронный ресурс] : учебное пособие : в 4-х частях. Часть 4. Кулачковые механизмы. Динамическое уравновешивание рычажных механизмов и роторов. Трение и к.п.д. : для самостоятельной работы студентов направлений 6.050502 «Инженерная механика» и 6.050503 «Машиностроение» дневной, заочной, ускоренной и дистанционной форм обучения / В. В. Шишкин. – Мариуполь : ПГТУ, 2015. – 98 с. – Режим доступа: http://umm.pstu.edu/handle/123456789/7021

7. Губа О. В. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з теорії механізмів та машин. І частина / О. В. Губа. – Маріуполь : ПДТУ, 2006. – 49 с.

8. Губа О. В. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з теорії механізмів та машин. II частина / О. В. Губа. – Маріуполь : ПДТУ, 2003. – 25 с.

1 Звернемо увагу, що на плані швидкостей є подібним на плані механізму. Крім того, вершини цих трикутників розташовані теж подібним чином, тобто букви обох контурів читаються в однаковій послідовності при однаковому напрямку обходу контуру. Ці властивості фігур на планах механізму і планах швидкостей доведені в теоремі, яка зветься теоремою подібності. |прямують||наслідок|

|прямують||наслідок|

1 Обертальний рух ланки 3 є одним з окремих випадків плоско-паралельного руху, коли миттєвий центр швидкостей у кожну мить збігається з точкою С.

1 Існує також інший підхід. Відповідно до нього повертають на 90⁰ не сили, а план швидкостей. Тоді сили прикладають за їх справжніми напрямами. Рівняння моментів сил від цієї трансформації не змінюється.

1 Якщо з побудовою повернутого плану швидкостей є певні проблеми, можна побудувати звичайний план швидкостей. Тоді при перенесенні сил на план швидкостей їх повертають на 90⁰. Напрям повороту (за годинниковою стрілкою або проти) не має значення, але він повинен бути єдиним для всіх сил.

1 Цей напрямок буде уточнюватись у залежності від знаку результату.

49