49. Проблеми націон економ розвитку незалежної укр ташляхи їх розв.Язвння

Першою своєрідною програмою зовнішньополітичної діяльності незалежної України став виступ Голови її Верховної Ради Л. Кравчука на 46-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 2 вересня 1991 р. З високої трибуни ООН, насамперед, було проголошено вірність України принципам Статуту цієї організації, Гельсинк-ського Заключного акта та Паризької хартії і підтверджено намір стати безпосереднім учасником загальноєвропейського процесу членом європейських структур. Зазначалось також, що Україна не має територіальних претензій до жодного із сусідів і виступає проти будь-яких територіальних зазіхань.

З погляду концептуальної визначеності зовнішньополітичного курсу України особливо велике значення мав документ, схвалений Верховною Радою України 2 липня 1993 р. "Про Основні напрями зовнішньої політики України". Він визначив головні національні інтереси України, завдання і принципові засади її зовнішньополітичної діяльності.

Зовнішня політика України спрямована на виконання таких найголовніших завдань: 1. Утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави. 2. Забезпечення стабільності міжнародного становища України. 3. Збереження територіальної цілісності держави, недоторканість її кордонів.

4. Входження національного господарства до світової економічної системи для його повноцінного економічного розвитку, підвищення добробуту народу.

5. Захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями і вихідцями з України. 6. Надання їм допомоги згідно з міжнародним правом. 7. Поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.

В "Основних напрямах зовнішньої політики України", Конституції України значну увагу приділено власне механізму здійснення зовнішньої політики. Чітко і недвозначно зазначено, що держава повинна мати механізм правового, фінансового та кадрового забезпечення для здійснення зовнішньої політики.

60. проблеми національного економічного розвитку незалежної укр та шляхи їх розв.язання

Економічне зростання є надзвичайно складним явищем. головною метою економічного зростання є збільшення обсягів економічних благ, що сприяє поліпшенню життя населення, створенню стабільної сприятливої соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету.  Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збереження незмінними їх попередніх техніко-технологічних параметрів. Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу.

Найголовніші причини затяжного характеру економічного спаду в Україні пов’язані з формуванням нераціональної структури промисловості (3/4) виробництва — продукція галузей важкої промисловості), для перебудови якої були потрібні величезні інвестиційні ресурси, які можна було одержати лише на міжнародному кредитному ринку, де до України дуже обережне ставлення. Зношення промислового обладнання підприємств України, низька продуктивність праці, енергоємність продукції. Тривале панування державної власності в економіці, призвело до повної відсутності конкуренції між виробниками. Як результат — більшість промислової продукції не відповідала міжнародним нормам і стандартам, була неконкурентоспроможною на світовому ринку. Експорт держави був обмежений і здійснювався в основному за рахунок сировини та напівфабрикатів. Нераціональна територіальна структура (орієнтація на внутрішні економічні зв’язки в СРСР), незавершеність виробничих циклів національної економіки. А також катастрофічна екологічна ситуація та радіоактивне забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.