- •2. Початок формування людської цивілізації на території сучасної України: палеоліт, мезоліт, неоліт, трипільська культура.
- •3. Кочові племена на території України та антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •4. Слов’янські племена на території України: етногенез, соціально-економічний розвиток та протодержавні формування.
- •5. Передумови утворення та концепції походження Руської держави.
- •6. Періодизація політичної історії Руської держави.
- •7. Суспільно-політичний устрій Руської держави.
- •8. Соціально-економічний розвиток Руської держави
- •9. Багатовекторність міжнародної політики княжого періоду.
- •12. Інкорпораційні процеси на українських землях (хіv–хvіі ст.).
- •11. Утворення Галицько-Волинської держави, її політичний та соціально-економічний розвиток.
- •13. Державно-політичний устрій на українських землях в литовсько-польську добу (хіv – і пол. Хvіі ст.). Люблінська унія 1569 р. Та Берестейська унія 1596 р.
- •14. Ґенеза та розвиток українського козацтва як соціальної і державотворчої сили.
- •15. Феномен Запорозької Січі як «християнської демократичної республіки».
- •16. Українська національна революція сер. Хvіі ст.: причини, рушійні сили, мета, характер, періодизація.
- •18. Українсько-російські відносини сер. Хvіі ст.: тенденції та характер.
- •19. Українсько-польське протистояння сер. Хvіі ст.: особливості та наслідки.
- •25.Еволюція опозиційного руху в контексті українського державотворення у 1 пол.19 ст
- •28. Суспільно-політичні рухи в західноукраїнських землях в 2 пол 19 ст Москвофіли народовці радикали. Перші політичні організації
- •29.Революція початку XX ст.. Як фактор політичної модернізації
- •30. Українські фракції в парламентах Росії та Австрії Умови парламентської діяльності українців
- •31 Українське питання в роки Першої світової війни
- •33. Українська держава часів гетьмана Павла Скоропадського
- •34. Організація державної влади унр періоду директор
- •35. Становлення української державності на західноукраїнських землях
- •36. Українська революція 1917-1920 рр досягнення й прорахунки
- •37. Процес становлення та утворення радянської влади у Наддніпрянській Україні
- •38.Політика "воєнного комунізму" голод 1921-1923рр.
- •40. Особливості здійснення індустріалізації в Укр та її наслідки
- •44. Політико-правове становище української рср у міжвоєнний період
- •Укр землі у складі польщі
- •46. Укр землі у складі румунії
- •47. Укр землі у складі чехословаччини
- •48. Приєднання західноукр земель до урср: суперечливий характер радянізації західноукр областей
- •Укр пит міжнарод політ напередодні та на поч Другої світової війни. Карпатська укр
- •Спроби поширення укр влади в умовах гітлерівської окупації
- •Особл рад руху опору на окупованій територ
- •Особл відбудови народного господарства рад укр у післявоєнний період
- •Наростання кризових явищ в соціал-економ та політ житті укр у 70- -80р Україна в період "застою" (1970-1985 рр.)
- •Дисиденський рух в укр. Шістдесятники
- •Складність та суперечливість перебудовчих процесів в укр
- •Проголош суверенітету та держ незалежності укр: створ правової бази, становлення владних структур, формування багатопартійності
- •Зовнішньополітич курс незалежної укр
- •Проблеми націон економ розвитку незалежної укр ташляхи їх розв.Язвння
9. Багатовекторність міжнародної політики княжого періоду.
Від початків свого існування Київська держава прагнула стати активним суб'єктом міжнародних зносин, маючи для цього відповідні кадрові служби. їх обов'язком було здійснювати вплив на підкорені неслов'янські народи, забезпечувати відносини з близькими та віддаленими сусідами. Згодом, на етапі роздрібнення Київської Русі, вони повинні були налагоджувати стосунки з удільними князями.
Київська Русь сформувалася як держава нового зразка внаслідок злиття двох центрів державності, що функціонували у східних слов'янських племен — навколо Києва і навколо Новгорода. Писемна культура Київської Русі засвідчує численні претензії Новгорода і новгородських земель на політичну своєрідність і політичну незалежність. Цей факт важливий тому, що через певні обставини політична самосвідомість російського народу саме Київ визначає первинним центром свого (російського) життя. Ця теза була і нині е одним з головних догматів політичної культури Росії.
Вирішальний вплив на формування і розвиток політичної культури Київської Русі мало її хрещення. Християнство розширило можливості цивілізованої взаємодії Русі з Центральною і Західною Європою, дало змогу долучитись до надбань світової культури. Традиційно києворуські князі прислухалися до порад, настанов церкви, визнавали за нею авторитет совісті. Церква могла вимагати від представників княжої влади підкорення певним моральним засадам не лише в особистому, але й у політичному житті: вірності договорам, миролюбності, справедливості. Такі відносини між церквою і державою позитивно впливали на формування політичної культури всього населення. Вона була наповнена принципами християнської моралі й мала високий духовний рівень свого буття.
Отже, основними рисами політичного життя, які утвердилися в першій половині І тис. і значною мірою визначили політичну культуру сучасної України, є схильність нації до народовладдя, до республіканської форми державного правління, традиція федеративного державного устрою, підкорення політики нормам християнської моралі, гуманізм і соціальна справедливість як вищі принципи державної діяльності.
10. Причини та наслідки феодальної роздробленості Руської держави. Монголо-татарське нашестя.
1)Зі смертю Ярослава Мудрого 1054р. розпочався новий період в історії Київської Русі – період феодальної роздробленості. Більшість істориків стверджує, що головною причиною цього процесц став соціально – економічний розвиток Київської Русі. Економічне і політичне зміцнення окремих князівств, створення нових культурних центрів сприяло відокремленню князівств. Крім того, була дуже велика територія і був відсутній чіткий механізм спадкоємності князівської влади. Припинення існування давньоруської держави було прискорено монголо-татарською навалою, ця держава утворилась на початку XIII ст., її створив хан Темічін у 1206 р., йому був наданий титул Чингісхана, що означає «самодержавний володар».
Відбулося політичне посилення бояр та удільних князів, які ставили власні інтереси вище за державні. Влада Великого князя стала зайвою. Наслідки феодальної роздробленості: міжусобна боротьба підривала сили князівств, призводила до загибулі людей і нищення культурних пам’яток; Русь не могла опиратися нападам половців, які грабували руські землі; оскільки половці перекрили торгові шляхи через Каспій, Русь опинилася на узбіччі торгових шляхів. Одним з позитивних наслідків було те, що відбулося формування українського, білоруського та російського народів.
2) З приходом до влади хана Батия було вирішено підкорити руські землі. Монголо-татарське нашестя на Русь почалося з міста Торжок. Спочатку жителі давали значний відсіч противнику, проте чисельність ворога була настільки висока, що сили убували. В результаті двотижневої облоги монголів Торжок підкорився 5 березня 1238. Безжальні кочівники увійшли в місто і почали винищувати місцевих жителів. Вбивали нещадно всіх: починаючи жінками з дітьми, закінчуючи старими людьми. Втікачів наганяли по дорозі на північ і піддавали тієї ж долі. Монголо-татарське нашестя на Русь продовжилося невдалим захопленням Новгорода. До моменту підступу ворога всі підходи до населеного пункту були перекриті. Хана Батия нічого не залишалося, як продовжити свій шлях мимо. Він вирушив на південь, плюндруючи і спалюючи міста, залишаючи на їх згарищах убитих жителів. Низка полонених російських тяглася слідом за загарбниками. Видобуток ставала важче, обози непідйомною. З таким страшним розгромом перш Русь не була знайома.