- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
4.1.3.1.4. Промивка виробів
Промивка у воді вулканізованих виробів з піногума (незалежно від способу їх виготовлення) переслідує мету видалити з виробу водорозчинні сполуки і інші некаучукові речовини. Від якості промивки залежать санітарно-гігієнічні властивості виробів, стійкість до старіння.
Для оцінки якості промивки виробів, разом з лабораторними методами (визначення сухого залишку у водній витяжці з піногуми або кількісного визначення тих, що екстрагуються з піногуми речовин), розроблений експрес метод, що дозволяє здійснити контроль якості промивки при безперервному процесі цієї технологічної операції.
Метод заснований на визначенні відношення електропровідності початкової промивної води (æпоч) до електропровідності води, віджатої з піногуми після її промивки (æпр). У ідеальному випадку, якщо з піногуми не екстрагуватимуться речовини, що підвищують електропровідність води, відношення (æпоч /æпр) буде дорівнюватиме 1. Останнє підтверджується даними, представленими на рис. 4.31.
Рис.
4.31.
Залежність параметра χпоч./χпр.
від кількості речовин, що екстрагуються
водою з піногуми
Найширше для промивки виробів з піногуми застосовують агрегати безперервної дії з системою парних промивних і віджимних валків. Принципова схема такого агрегату представлена на рис. 4.32.

Рис. 4.32. Схема агрегату для промивки виробів з піногуми: 1 - сітчастий транспортер; 2 - виріб з піногуми; 3 - промивні валки з системою, регулюючою ступінь стиснення піногуми; 4 – душируючий пристрій; 5 - віджимні валки з системою, регулюючою ступінь стиснення піногуми; 6 - ванна для зливу відпрацьованої води
Рухаючись
по транспортеру, вироби з піногуми
піддаються багатократному душированню
водою і віджиманню, причому струмені
води направляють на піногуму по місцю
виходу її з під стискаючого валка. В
цьому випадку відбувається якнайповніше
Рис. 4.33. Вплив витрати води і числа циклів просочення-віджимання на параметр χпоч./χпр. Витрата води, л/кг: 1 - 6,25; 2 - 12,5; 2 -25; 4 – 32,5
насичення піногуми водою, яка віджимається на наступній парі валків.
На якість промивки впливає витрата води, число циклів просочення-віджимання, ступінь стиснення виробу, густина піногуми. Найбільш істотний вплив робить витрата води і число циклів просочення-віджимання (Рис. 4.33).
Оптимальний ступінь стиснення виробу з піногуми при віджиманні складає 60...70% його висоти.
Густина піногуми робить вплив на якість промивки тільки при малому числі циклів просочення-віджимання (2...4). При подальшому збільшенні числа циклів просочення-віджимання вплив густини піногуми неістотно. При витраті води 12...15 л на один кг піногуми, числі циклів промивка-віджимання 6...7, ступені стиснення виробів з піногуми при віджиманні 60...70% досягається задовільна якість промивки (згисх/жпр~0,9), а вологість піногуми після виходу з агрегату складає 30...45%.
Разом з агрегатом з системою парних промивних і віджимних валків застосовують устаткування, засноване на принципі крізного просмоктування води через виріб з піногуми.
Для цього використовують занурений у воду перфорований барабан, що обертається, з внутрішньої порожнини якого відсисається промивна вода. Виріб притискається до барабану і через нього просмоктується промивна вода. Потім виріб віджимається парними віджимними валяннями і прямує на сушку.
Застосування цього устаткування особливо ефективне при промивці неформової піногуми, виготовленій у вигляді безперервної пластини.
Промивку і віджимання малогабаритних виробів звичайно здійснюють в центрифугах.
