- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
Технологічний процес промивки і сушки виробів і його апаратурне оформлення не відрізняється від технологічного процесу і вживаного устаткування при виготовленні піногуми | способом Данлоп. Проте, конструкція виробів, отриманих способом Талалая (рис. 4.37), в яких піногума | пронизана виїмками (pin-core), полегшує видалення з піногуми | при промивці розчинних некаучукових речовин і видалення вологи при сушці, що веде до скорочення режимів цих технологічних операцій.

Рис. 4.37. Фотографія виробів з піногуми |, виготовлених способом Талалая
4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
Разом з найбільш поширеними технологічними процесами виробництва піногуми | способами Данлоп і Талалая існують технологічні процеси, що мають принципові відмінності від цих способів. До таких процесів слід віднести т.з. процес виготовлення піногуми | без стадії желатинування піни (non-gel foam process).
Перші відомості про цей процес відносяться до початку 30-х років, коли був отриманий патент на процес виготовлення тонкого шару піногуми без стадії | шляхом высушивания піни. Проте тоді цей процес не викликав зацікавлення і не був освоєний промисловістю. Лише у шістидесятих роках процес виготовлення піногуми | без стадії желатинування піни, розроблений фірмою "Дау кемікал|", був впроваджений у виробництво.
Для реалізації цього процесу був розроблений спеціальний бутадієн-стирольний корбоксилвмісний латекс [19, 20]. Вулканізація полімеру цього латексу здійснювалася за допомогою смол. До складу рецепту латексної композиції входили вспінюючий агент, стабілізатор піни, наповнювач, меламінформальдегидна| смола.
Нижче приводиться рецепт композиції (частини маси сухої речовини) для виготовлення піногуми для підшару текстильних матеріалів [20]:
латекс бутадієн-стирольний корбоксилвмісний Дау-902 |
-
(вміст полімеру 55-60%) 100,0;
-
вспінюючий | агент 2,0;
-
стабілізатор піни 0,25;
-
наповнювач (крейда) 150,0;
-
смола 5,0-10,0.
Завдяки хімічній і механічній стабільності латексу склад латексної композиції містив значну кількість наповнювача, а застосування спеціальних ПАР в якості вспінюючого | агенту і стабілізатору, піни дозволяло отримувати стабільну піну. Обов'язковою умовою процесу був нагрів шару піни, нанесеної на текстильний матеріал, за допомогою інфрачервоних джерел. Такий нагрів був необхідний для утворення на піні поверхневої плівки.
При подальшій термообробці при температурі 65...10О°С відбувалася фіксація структури піни за рахунок сушки і початку взаємодії функціональних груп полімеру і смоли. Вулканізацію проводили в інтервалі температур від 100 до 200°С.
Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування із застосуванням бутадієн-стирольного корбоксилвмісного латексу (Ревінекс 34Д40), був розроблений також англійською фірмою "Ревертекс". На відміну від процесу, розробленого фірмою "Дау кемікал|", для вулканізації полімеру латексу використовувалася звичайна сірчана вулканізуюча система. Рецепт латексної композиції передбачав застосування спеціального ПАР, що забезпечує стабільність піни і використання високого дозування наповнювача (140... 150 частин маси на 100 частин маси полімеру латексу).
Для отримання піногуми використовувалося звичайне устаткування, вживане для виготовлення неформової піногуми Обов'язковим елементом цього устаткування, також як при отриманні піногуми | за способом фірми "Дау кемікал|", було застосування інфрачервоних джерел нагріву, необхідного для утворення поверхневої плівки на піні. Фіксація структури піни відбувалася при сушці, яка здійснювалася при температурі 100°С, і подальшій вулканізації при температурі 15О...17О°С.
Подальші дослідження процесу отримання піногуми без стадії желатинування показали, що він може бути реалізований при застосуванні бутадієн-стирольних|, натуральних, бутадієн-нітрильних| і хлоропренових латексів [21].
Важливу роль при цьому грає вибір ПАР, що забезпечують високу стабільність латексної композиції при введенні великих дозувань наповнювачів, а також високу стабільність латексних пін|.В якості таких ПАР широко використовують:
-
натрієву сіль лаурилсульфату |;
-
N октил сульфосукцинамат натрію.
Нижче приводиться рецептура латексної композиції для отримання піногуми | без стадії желатинування із застосуванням бутадієн-стирольного латексу (частини маси сухої речовини):
бутадієн-стирольний латекс
-
(вміст полімеру 66%) 100,0;
-
N -октил сульфосукцинамат | натрію 4,5;
-
натрієва сіль лаурилсульфату | 0,5;
-
|гексаметафосфат натрію 0,5;
-
сірка 2,0;
-
диетилдитиокарбамат | цинку 1,0;
-
цинкова сіль меркаптобензотиззолу| 0,75;
-
протирозчинник| 1,0;
-
оксид цинку 2,0;
-
крейда 200,0;
-
акрилова емульсія до досягнення в'язкості 5 Па·с.
Процес виробництва | піногуми без стадії желатинування цікавить перш за все з економічної точки зору, оскільки дозволяє використовувати рецептури | з високим (150...300 частин маси) вмістом дешевих наповнювачів. Крім того, спрощується операція спінювання, оскільки відпадає необхідність введення в піну агента, що желатинує. Процес не вимагає розробки якого-небудь спеціального устаткування і може бути здійснений на звичайному устаткуванні, вживаному при виробництві неформової пластини з піногуми (рис. 4.27). Обмеженням для процесу виготовлення | піногуми без стадії желатинування піни є товщина виробу, яка не повинна перевищувати 5...1 мм. Тому основне застосування цей процес отримав при виробництві килимів на підкладці з піногуми |, а також при виробництві підоснови різних текстильних матеріалів.
На закінчення слід сказати, що відсутність стадії желатинування слідує, мабуть, розуміти, як відсутність необхідності введення в латексну піну агента, що желатинує. Оскільки фіксація структури піни, що відбувається при видаленні вологи при сушці тонкого шару піни, є слідством повільної астабилизації| латексу на поверхні бульбашок повітря, поняття "Без стадії желатинування" слід вважати вельми умовним.
