- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
5.5.3.2. Штучна шкіра
Технологія виготовлення штучних шкір, в т.ч. із застосуванням латексів, детально викладена в роботі[42, с.188…313].
В більшості випадків, технологія виготовлення штучних шкір із застосуванням латексів включає просочення латексними композиціями текстильної основи (тканини, трикотаж, неткані матеріали) і подальше нанесення лицьових і обробних латексних покриттів.
Процес просочення тканин латексними композиціями і нанесення на тканину латексних покриттів був розглянутий раніше в розділах 5.1.3.1, 5.1.3.2.
Відмінною особливістю виготовлення штучних шкір є застосування додаткових технологічних операцій (шорсткування, тиснення і ін.), пов’язаних з доданням поверхні матеріалу ряду специфічних властивостей, в т.ч. властивостей, що імітують поверхню натуральних шкір.
Нижче в якості полімеру приводяться короткі відомості про виготовлення із застосуванням латексів прокладкової еластошкіри-ТХ) [42, с.238] і взуттєвої тришарової кирзи.
При виготовленні еластошкіри-Т в якості текстильної основи використовують байку - бавовняну сувору тканину з двостороннім начісуванням. Тканину піддають скрізьному просоченню з подальшою сушкою і вулканізацією.
Для просочення застосовують наступну латексну композицію на основі комбінації бутадієн-стирольного і бутадієн-вініліденхлоридного латексів (частини маси сухої речовини на 100 частин маси сухої речовини латексу):
бутадієн-стирольний латекс СКС-30............................50,0;
латекс ДВХБ-70..............................................................50,0;
10% розчин неієногенної ПАР......................................2,0;
50% дисперсія сірки.......................................................3,0;
50% дисперсія тетраетилтиурамдисульфіда……........2,0;
50% дисперсія оксиду цинку.........................................2,0;
алізаринове масло...........................................................7,0;
каолін...............................................................................10;
10% розчин казеїната натрію.........................................3,0.
Композицію розбавляють водою до концентрації 25...28%. Сушку просоченої тканини здійснюють при температурі 95...100°С, вулканізацію – при температурі 130...145°С. Приріст сухої речовини в готовому матеріалі складає 250...270 г/м2.
Для додання поверхні еластошкіри-Т шорсткості вона піддається шорсткуванню за допомогою валів, обтягнутих абразивним полотном, з подальшим видаленням пилу системою валкових щіток.
У взуттєвій промисловості широко застосовують штучну шкіру – матеріал, що є тришаровою кирзою, просоченою латексними композиціями, і з нанесеними лицьовим і обробним латексними покриттями.
У табл. 5.27 приведені приклади рецептів латексних композицій для просочення, лицьового і обробного покриттів, вживаних при виготовленні взуттєвої кирзи.
Таблиця 5.27
Рецептури латексних композицій, вживаних при виготовленні взуттєвої кирзи
|
Найменування інгредієнтів
|
Дозування, частини маси сухої речовини на 100 частин маси сухої речовини латексу |
||
|
Просочувальна композиція |
Композиція лицьового покриття |
Композиція обробного покриття |
|
|
Бутадієн-вініліденхлоридний латекс ДВХБ-70| (25%) |
50 |
34 |
34 |
|
Бутадієн-стирольний латекс СКС-30 (25%) |
50 |
— |
— |
|
Латекс сополімера вінілхлорида і вініліденхлорида (40%) |
— |
34 |
26 |
|
Латекс сополімера метилакрилата, бутилакрилата, метакрилової кислоти |
— |
32 |
40 |
|
Каолін |
30 |
|— |
— |
|
Дисперсія технічного вуглецю (25%) |
15 |
— |
— |
|
Неіоногенна ПАР(10%) |
3,0 |
2,0 |
2,2 |
|
Емульсія дибутилфталата (85%) |
— |
8,0 |
6,0 |
|
Дисперсія сірки (5O%) |
1,6 |
1,0 |
— |
|
Дисперсия прискорювачів вулканізації (50%) |
2,0 |
1,6 |
— |
|
Дисперсія оксиду цинку (50%) |
2,0 |
3,5 |
4,0 |
|
Розчин казеїната натрію (10%) |
8,0 |
8,0 |
1,0 |
|
Барвник |
— |
0,15 |
0,5 |
Технологічний процес виготовлення взуттєвої кирзи включає ряд послідовних операцій: просочення текстильного матеріалу, сушка, нанесення лицьового покриття, сушка, нанесення обробного покриття, сушка, тиснення під шагреневу шкіру, вулканізація. Приріст сухої речовини при просоченні складає 180...190 г/м2, при нанесенні лицьового покриття – 80...90 г/м2, при нанесенні обробного покриття – 40...45 г/м2; загальний приріст 230...320 г/м2.
Сушку оброблюваного матеріалу на всіх стадіях технологічного процесу проводять при температурі 90...105°С, вулканізацію при температурі 135...145°С. Тиснення здійснюють на каландрах при температурі валків 50...60°С. Устаткування для здійснення вказаних технологічних операцій може бути об’єднане в єдину потокову лінію.
Штучну шкіру з пористим покриттям виготовляють шляхом нанесення на тканину або трикотаж спінених латексних композицій з подальшим желатинуванням піни і вулканізації отриманого покриття. Технологічний процес виготовлення такого матеріалу, включаючи рецептуру латексних композицій, принципово не відрізняється від розглянутого раніше (розділ 5.1.1.3) технологічного процесу виготовлення килимів з підкладкою із піногуми.
Відмінність полягає в необхідності нанесення на поверхню пористого матеріалу захисного лицьового покриття, а також в типі текстильного матеріалу, вживаного для нанесення пористого покриття, і товщини пористого покриття.
Захисне покриття може бути виготовлене на основі карбоксилвмісних бутадієн-стирольних або бутадієн-нітрильних латексів із застосуванням резорцин-формальдегідної смоли.
Одним з видів штучної шкіри є штучна замша.
При отриманні штучної замші на тканинну основу наносять латексний адгезив і в електричному полі напилюють волокно ворсу. Ворс в орієнтованому стані закріплюється в шарі адгезиву. При подальшій сушці і вулканізації орієнтація ворсу зберігається, що надає матеріалу зовнішнього вигляду замші.
