Порядок виконання роботи

Робота виконується в 2 етапи.

1-й етап.

Прослухавши лекційний матеріал, самостійно вивчити відповідні нормативні документи і Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затверджену Постановою КМУ України від 15 лютого 1999 р. N192.

2-й етап.

1. Одержати ситуаційне завдання і скласти текст повідомлення (порядок дії за відповідним сигналом штабу ЦО і МНС).

2. Скласти звіт про виконану роботу.

3. Зробити загальний висновок і відповісти на контрольні запитання керівника.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняттю «надзвичайна ситуація» (НС).

2. Дайте визначення поняттям «аварія», «катастрофа», «стихійне лихо». Наведіть приклади.

3. Поясніть, які об'єкти економіки відносяться до потенційно небезпечних об'єктів. Дайте визначення ПНО.

4. Які рівні НС існують в Україні і від яких основних критеріїв вони залежать?

5. Назвіть критерії (умови), при яких «надзвичайна подія» вважається «надзвичайною ситуацією».

6. Які рівні реагування на НС встановлені в Україні? Від яких параметрів вони залежать?

7. Поясніть, що слід розуміти під класифікаційною ознакою НС.

8. Назвіть основне завдання зв'язку при загрозі виникнення НС.

9. Поясніть, як повинна працювати система оповіщення ЦО в Україні.

10. Який орган ЦО і МНС відповідає за своєчасне і достовірне оповіщення населення у випадку загрози НС будь-якого характеру?

11. Перелічіть, за допомогою яких засобів зв'язку органи ЦО можуть передавати сигнали оповіщення.

12. В яких ситуаціях мирного і воєнного часу штаби ЦО зобов'язані оповіщати населення про різноманітні загрози?

13. Коли (у яких випадках) подається сигнал «Увага всім!»?

14. Поясніть, що треба робити, почувши сигнал штабу ЦО «Увага всім!».

4.2. Практичне заняття 2 (2 години) Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях

Мета заняття: закріпити теоретичний матеріал лекцій шляхом рішення типових задач за оцінкою радіаційної, хімічної, пожежної і інженерної обстановки. Вивчити основні принципи і методику розрахунку радіаційної і хімічної обстановки, при виникненні НС природного, техногенного або воєнного характеру на об’єктах господарювання.

Загальні положення

Скорочення найменувань, що зустрічаються по тексту:

РНО – радіаційно небезпечний об'єкт;

РР – радіоактивні речовини;

РЗ – радіоактивне зараження;

ГПХ – гостра променева хвороба;

ЗМУ (З) – зброя масового ураження або знищення;

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту;

ЗКЗ – засоби колективного захисту;

ОРО – оцінка радіаційної обстановки;

ОХО – оцінка хімічної обстановки;

ПРУ – протирадіаційні укриття.

У комплексі заходів щодо захисту населення, територій і об'єктів економіки від наслідків НС важливе місце займає виявлення і оцінка обстановки, яка складається в результаті конкретної НС природного, техногенного або воєнного характеру.

Обстановка – це сукупність небезпечних чинників і умов, які складаються в результаті виникнення НС (або події), унаслідок чого необхідно проводити ефективні заходи щодо захисту населення, територій і об'єктів економіки від дії та впливу на них вражаючих чинників.

Оцінка обстановки є обов'язковим елементом роботи штабів ЦО і командно-керівного складу формувань ЦО, з обов'язковим залученням фахівців.

Особливе місце в роботі штабів ЦО займають заходи, направлені на виявлення радіаційної, хімічної, пожежної та інженерної обстановки.

Кожна, окремо взята обстановка є найважливішою складовою частиною загальної обстановки, що складається на певній території регіону, у державі або цілій низці країн.

Тому правильна і об'єктивна оцінка обстановки дозволяє фахівцям:

заздалегідь та своєчасно розробити довгострокові програми для ліквідації наслідків, які можуть скластися в результаті виникнення НС, з метою захисту населення, територій і об'єктів економіки;

визначити джерела фінансування, необхідні для ліквідації наслідків НС;

визначити концепції зовнішньополітичного і економічного курсу розвитку держави.

Несприятлива (небезпечна) обстановка може скластися:

1. У мирний час:

1) при виникненні природних, стихійних лих;

2) у результаті техногенних аварій і катастроф на об'єктах атомної енергетики або при випробуваннях ядерних зарядів у мирних цілях;

3) на підприємствах хімічної промисловості, на об'єктах з підвищеною техногенною небезпекою, на транспорті;

4) у випадках виникнення масових епідемій, епізоотій і епіфітотій;

5) у результаті проведення терористичних актів, в умовах політичних або економічних криз.

2. У воєнний час: у результаті застосування супротивником ядерної, хімічної, бактеріологічної та інших видів ЗМЗ, а також при руйнуванні об'єктів підвищеної небезпеки (греблі, дамби, об'єкти атомної енергетики, хімічно-небезпечні об’єкти тощо).

Головне завдання при оцінці будь-якої обстановки, що складається в НС, полягає в тому, щоб виявити найбільш небезпечні і шкідливі вражаючі чинники, що негативно впливають на населення, території, об'єкти економіки (технологічні процеси) і дії сил ЦО і МНС, для зниження їх ефективної вражаючої дії і успішної ліквідації наслідків НС будь-якого характеру.

Основними етапами дій при оцінці обстановки є:

визначення масштабів НС;

визначення ступеня дії вражаючих чинників на людей, території, об'єкти господарювання і сили ЦО;

вибір найбільш доцільних варіантів дій і способів захисту від вражаючих чинників у різних видах НС;

аналіз впливу вражаючих чинників на діяльність об'єктів економіки, сили ЦО і життєдіяльність населення.

Оцінка обстановки проводиться двома методами:

1-й метод – «прогнозування»;

2-й метод – «за даними розвідки».

При прогнозованому методі штаби ЦО всіх рівнів виходять з найбільш вірогідних несприятливих ситуацій, які можуть раптово відбутися (скластися) на ПНО в результаті техногенних аварій або катастроф, а також, у разі виникнення стихійних лих або під час терористичних актів у мирний час. У воєнний час заходи плануються на випадок застосування супротивником ЗМЗ.

При цьому обов'язково розраховуються, створюються або моделюються:

можливі характеристики вражаючих чинників;

плануються необхідні заходи щодо захисту населення, територій і об'єктів економіки від їх дії;

розраховуються можливі матеріально-технічні і фінансові ресурси (витрати), необхідні для ліквідації наслідків НС;

створюються оперативні запаси ЗІЗ, продовольства, води, медикаментів, матеріальних засобів, фуражу, сировини та ін.;

складаються плани реагування на НС різного походження;

проводяться заходи, які направлені на підвищення стійкої роботи об'єктів економіки в умовах НС різного походження.