- •1. Тематичний план семінарських і практичних занять модуля «Цивільна оборона»
- •Варіант розподілу годин змістовного модуля «Цивільна оборона»
- •2. Загальні методичні рекомендації
- •3. Плани проведення семінарських занять
- •3.1. Загальні вимоги та послідовність підготовки до семінарських занять
- •3.2. Розгорнутий план семінарського заняття 1
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру (2 години).
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності (2 години)
- •4. Плани проведення практичних занять
- •4.1. Практичне заняття 1 (2 години)
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності
- •3.3. Розгорнутий план семінарського заняття 2
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.
- •4.1.1. Визначення кількісних показників критеріїв та рівнів нс, що трапляються в Україні Загальні положення
- •Постанова кму
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок класифікації нс (кількісні показники критеріїв, які визначають рівні реагування на нс)
- •4.1.2. Оповіщення населення при загрозі виникнення нс різного характеру. Сигнали оповіщення мирного і воєнного часу. Порядок дії за сигналами оповіщення Загальні положення
- •Зразки текстів повідомлень
- •Порядок виконання роботи
- •4.2. Практичне заняття 2 (2 години) Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Загальні положення
- •4.2.1. Оцінка радіаційної обстановки (метод прогнозування)
- •Одиниці вимірювання радіоактивності (зараження) і дози іонізуючих випромінювань
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Висота підйому хмари і радіуси зон зараження в районі епіцентра залежно від потужності вибуху
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного ядерного вибуху (км) залежно від потужності вибуху і швидкості вітру
- •Час початку формування сліду рз після аварії на рно, год.
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після аварії на аес
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після ядерного вибуху
- •Коефіцієнт ослаблення доз радіації будівлями, спорудами і транспортними засобами Косл
- •4.2.2. Приклади рішення типових задач з оцінки ро
- •Тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості при виникненні аварій на аес, Тпр (години, хвилини) (скорочений варіант таблиці для визначення значень φ і Тн)
- •Визначення можливих радіаційних втрат
- •Визначення залишкової дози опромінювання
- •Радіаційні втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Вихід з строю людей особового складу формувань цо залежно від одержаної дози радіації і розподілу втрат у часі (одноразове опромінювання (до 4-х днів))
- •Порядок виконання роботи
- •4.3. Практичне заняття 3 (2 години) Оцінка хімічної обстановки
- •Загальні положення
- •Конвекція ізотермія ізотермія
- •4.3.1. Оцінка хо на об’єктах хімічної промисловості за даними розвідки
- •Значення допоміжних коефіцієнтів деяких сдор
- •Значення коефіцієнта к4 залежно від швидкості вітру
- •1. Визначення розмірів і площі зони хз
- •Можлива глибина зараження території сдор, км
- •Граничні значення глибин перенесення повітряних мас за 4 години при різних швидкостях вітру, Гт (км)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу
- •Середня швидкість перенесення хмари зараженого повітря, м/с
- •3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •Час випаровування деяких сдор, год.
- •4. Визначення можливих втрат людей в оху
- •Можливі втрати виробничого персоналу і населення від дії сдор в осередку ураження, %
- •Результати оцінки хімічної обстановки (приклад заповнення)
- •5. Методика оцінки хо (метод прогнозування)
- •Порядок виконання роботи
- •4.4. Практичне заняття 4 (2 години) Основи оцінки інженерної і пожежної обстановки
- •Загальні положення
- •1. Оцінка руйнувань міст і населених пунктів
- •Ступінь руйнування міст, населених пунктів, %
- •Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від ступеня руйнування міста (населеного пункту)
- •Визначення втрат серед населення залежно від ступеня руйнувань міста (населеного пункту)
- •2. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті економіки
- •Визначення ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
- •Кількість аварій на системах і комунікаціях залежно від ступеня руйнувань огд
- •3. Методика визначення ступеня руйнування елементів об'єкта, адміністративних будівель, споруд і деяких видів устаткування при вибуху газоповітряної суміші (надмірний тиск ударної хвилі, кПа)
- •Ступінь руйнування елементів об'єкта при різному надмірному тиску ударної хвилі, кПа (скорочений варіант)
- •4.4.2. Основи оцінки пожежної обстановки (1 година) Загальні положення
- •Орієнтовний розмір площі масових пожеж (км2) залежно від ступеня ураження міста (руйнування населеного пункту)
- •Протяжність фронту вогню (км) залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Швидкість розповсюдження вогню (м/год.) залежно від швидкості вітру і характеристики району
- •Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Значення коефіцієнта z
- •Фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих та горючих рідин
- •Порядок виконання роботи
- •5. Модульна робота №2, (1 година)
- •Варіант модульного завдання
- •1. Метою планування евакуаційних заходів є:
- •6. Які заходи і способи захисту населення, можуть бути застосовані при загрозі радіоактивного зараження:
- •7. На загальнодержавному рівні керівництво цо України у разі виникнення нс здійснюють:
- •8. Дезінсекція – це:
- •6. Використана література
- •Додатки
- •Закон україни Про Цивільну оборону України
- •Про Цивільну оборону України
- •Загальні засади
- •Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони
- •Сили цивільної оборони
- •Утримання і матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони
- •Міжнародне співробітництво україни в галузі цивільної оборони
- •Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків
- •Перелік
- •Класифікаційна карта конкретної надзвичайної ситуації (приклад заповнення)
- •Методичні рекомендації
Ступінь руйнування елементів об'єкта при різному надмірному тиску ударної хвилі, кПа (скорочений варіант)
№з/п |
Елементи об’єкта |
руйнування |
|||
слабкі |
середні |
сильні |
повні |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
І. Промислові, адміністративні та житлові будинки |
|||||
1 |
Промислові будинки з металевим и ж/б каркасом |
20 – 30 |
30 – 40 |
40 – 50 |
50 – 70 |
2 |
Промислові будинки з легким металевим каркасом |
10 – 20 |
25 – 35 |
35 – 45 |
45 – 60 |
3 |
Багатоповерхові ж/б буд з великою площею засклення |
8 – 20 |
20 – 40 |
40 – 90 |
90 – 100 |
4 |
Споруди із збірного ж/б |
10 – 20 |
20 – 30 |
- |
30 – 60 |
5 |
Складські цегляні будови |
10 – 20 |
20 – 30 |
30 – 40 |
40 – 50 |
6 |
Адміністративні багатоповерхові будинки з ж/б каркасом |
20 – 30 |
30 – 40 |
40 – 50 |
50 – 60 |
7 |
Цегляні багатоповерхові споруди (3 і більше поверхів) |
8 – 12 |
12 – 20 |
20 – 30 |
30 – 40 |
8 |
Дерев’яні будинки |
6 – 8 |
8 – 12 |
12 – 20 |
20 – 30 |
9 |
Доменні печі |
20 |
40 |
80 |
100 |
|
Будівлі ГЕС |
50 – 100 |
100 – 200 |
200 – 300 |
300 |
ІІ. Деякі види обладнання |
|||||
1 |
Станки важкі |
25 – 40 |
40 – 60 |
60 – 70 |
- |
2 |
Станки легкі |
6 – 12 |
- |
15 – 25 |
- |
3 |
Піднімально-транспортне устаткування |
20 |
50 – 60 |
60 – 80 |
80 |
4 |
Трансформатори блочні |
30 – 40 |
50 – 60 |
- |
- |
5 |
Контрольно-вимір. апаратура |
5 – 10 |
10 – 20 |
20 – 30 |
30 |
6 |
Парові котли, парогенератор |
50 – 70 |
70 – 100 |
100 – 150 |
150 |
ІІІ. Комунально-енергетичні споруди та мережі |
|||||
1 |
Газгольдери і наземні резервуари для ГСМ та хім. речовин |
15 – 20 |
20 – 30 |
30 – 40 |
40 |
2 |
Підземні металеві і ж/б резервуари |
20 – 50 |
50 – 100 |
100 – 200 |
200 |
3 |
Водонапірні башти |
10 – 20 |
20 – 40 |
40 – 60 |
60 |
4 |
Трубопроводи наземні |
20 |
50 |
130 |
- |
5 |
Мережі комунального господарства (водопроводи, каналізація, газогони) |
100 – 200 |
400 – 1000 |
1000 – 1500 |
1500 |
Закінчення табл. 34
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
ІV. Засоби транспорту, мости, греблі, аеродроми |
|||||
1 |
Легкові автомобілі |
10 – 20 |
20 – 30 |
30 – 50 |
50 |
2 |
Вантажні автомобілі та автоцистерни |
20 – 30 |
30 – 55 |
55 – 65 |
90 – 130 |
3 |
Шосейні дороги з асфальтовим та бетонним покриттям |
120 – 300 |
300 – 1000 |
1000 – 2000 |
2000 – 4000 |
4 |
Ж/д шляхи та колії |
100 – 150 |
150 – 200 |
200– 300 |
300 – 500 |
5 |
Металеві мости з довжиною прольоту 30 – 45 м |
50 – 100 |
100 – 150 |
150– 200 |
200 – 300 |
6 |
Теж саме, з довжиною прольоту 100 м і більш |
40 – 80 |
80 – 100 |
100– 150 |
150 – 200 |
7 |
Бетонні дамби та греблі |
1000 – 2000 |
2000 – 5000 |
5000 |
10 000 |
8 |
Злітно-посадкові смуги |
300 – 400 |
400 – 1500 |
1500 – 2000 |
2000 – 4000 |
9 |
Літаки на відкритій стоянці |
7 – 8 |
8 – 10 |
10 – 15 |
15 |
|
Торгові судна |
80 – 100 |
100 – 130 |
130 – 180 |
- |
V. Захисні спорудження та засоби зв’язку |
|||||
Сховища, розраховані на збитковий тиск ударної хвилі 500 кПа |
500 – 600 |
600 – 700 |
700 – 900 |
900 |
|
2 |
Теж саме, на 200 кПа |
200 – 300 |
300 – 370 |
370 – 450 |
450 |
Кабельні наземні лінії зв’язку |
10 – 30 |
30 – 50 |
50 – 60 |
60 |
|
Кабельні підземні лінії зв’язку |
20 – 30 |
– |
50 – 100 |
Більш 100 |
|
Залежно від ступенів ураження об’єкта визначається склад сил і засобів для проведення інженерних робіт. Тривалість виконання робот одного виду в годинах (Т) визначається за формулою (21):
(21)
де b1 – коефіцієнт, що враховує погіршення умов роботи на задимленій, загазованій території та при дії інших факторів, який становить 1,4 – 2,0;
b2 – коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час, дорівнює 1,3 – 1,4;
W – вірогідний обсяг виду роботи;
П – продуктивність формування при виконанні роботи.
Кількість формувань (Nф) для виконання певної роботи визначаємо за формулою (22):
(22)
де t – тривалість роботи за одну зміну (орієнтовно 10 годин).
