4.4.2. Основи оцінки пожежної обстановки (1 година) Загальні положення

Пожежею називають процес неконтрольованого горіння (фізико-хімічний процес), що розвивається в часі і просторі.

Під оцінкою пожежної обстановки слід розуміти сукупність наслідків стихійних лих, техногенних аварій і катастроф, первинних і вторинних вражаючих чинників ОМЗ, і перш за все запалювальних засобів (напалм, терміт і ін.), у результаті яких виникають пожежі, що істотно впливають на життєдіяльність населення, стійку роботу об'єктів економіки і дії сил ЦО.

Оцінка пожежної обстановки включає:

визначення масштабу і виду пожежі (техногенні – окремі вогнища, суцільні пожежі в завалах житлових будов або виробничих корпусів; природні – лісові, степові, підземні; швидкість і напрям розповсюдження пожежі, площі зон задимлення і ін.);

аналіз впливу пожежі на стійку роботу окремих елементів і об'єкта в цілому, а також на дії сил ЦО і життєдіяльність населення;

висновки про стійкість окремих елементів і об'єкта в цілому до спалаху, рекомендації щодо підвищення протипожежної безпеки;

пропозиції про найбільш доцільні дії пожежних формувань і формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, а так само заходи щодо евакуації виробничого персоналу і населення, матеріальних цінностей із зони пожежі.

Оцінка пожежної обстановки проводиться на основі даних прогнозу і пожежної розвідки.

Прогнозована оцінка пожежної обстановки переслідує мету, завчасно виявити вірогідні вогнища виникнення пожеж і вогненних штормів на місцевості або об'єктах економіки.

Початковими даними для прогнозування пожежної обстановки є:

1. Відомості про найбільш вірогідні стихійні лиха, техногенні аварії і катастрофи, а так само зброя масового знищення вірогідного супротивника, особливо його запалювальних засобів.

2. Дані про пожежо- і вибухонебезпеку об'єкта та його елементів, навколишнього середовища (особливо лісів і населених пунктів).

3. Метеорологічні умови і рельєф місцевості, наявність різних перешкод на шляху проходження пожежних формувань і осіб, що евакуюються, наявність водоймищ і інших вододжерел.

При оперативній оцінці пожежної обстановки визначають зони суцільних пожеж, довжину фронту вогню у осередках спалаху, кількість протипожежних засобів, необхідних для ліквідації пожежі. Усі розрахунки проводяться залежно від ступеня руйнування населеного пункту і його загальної площі.

Розміри площі масових пожеж показані в табл. 35.

Таблиця 35

Орієнтовний розмір площі масових пожеж (км2) залежно від ступеня ураження міста (руйнування населеного пункту)

Площа міста, км2	Ступінь руйнувань міста (населеного пункту)
	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0.9	1,0
До 25	0,2	0,7	1,5	1,8	6,0	6,5	6,0	5,8	5,0	4,5
50	0,5	1,5	3,0	3,5	12,0	13,0	12,0	11,5	10,0	9,0
75	1,8	4,8	7,0	9,2	26,5	30,5	28,5	25,5	20,0	14,5
100	3,0	8,0	11,0	15,0	45,0	48,0	45,0	49,0	30,0	20,0
300	25,5	49,0	75,0	105	185	197	185	160	140	130

Довжина фронту вогню, яка залежить від загальної площі населеного пункту, характеру забудови і ступеня руйнувань, орієнтовно можна визначити за допомогою табл. 36.

Таблиця 36